Львів – Сільська рада села Грибовичі, що неподалік Львова, на вимогу мешканців вирішила закрити міське сміттєзвалище. Причиною такого рішення стало те, що на поверхні ґрунту виникли гудронові плями. Однак попри рішення сільради сміттєзвалище і далі працює. Мерія Львова водночас оскаржує ухвалу сільських депутатів у прокуратурі.
Проблема сміття у Львові, за визначенням самих львів’ян, є другою після поганих доріг. Грибовицьке сміттєзвалище розташоване за 4 кілометри від міста. Воно функціонує більше як півстоліття. Офіційно термін його експлуатації завершився 3 роки тому.
У рік на сміттєзбиральню вивозять понад 1 мільйон кубометрів сміття. На сьогодні місто не має ані сміттєспалювального заводу, ані належного звалища, ані інвестора для вирішення проблеми.
Водночас селяни три роки поспіль наполегливо протестують із вимогою закрити сміттєзвалище. Люди неодноразово перекривали в’їзд на територію полігону твердих побутових відходів.
Нова проблема, яка хвилює екологів і селян, – гудронові озера, які утворились на площі понад 3 гектари. На сьогодні рівень води в гудроновому озері впав майже до 2 метрів.
Це й спонукало депутатів сільради Грибович проголосувати за закриття сміттєзвалища. Сільський голова Ігор Питель наголошує: «Ми хочемо, щоб були створені комісії і вивчили, куди пішов гудрон. Він має сірчану кислоту. Куди він піде?»
Екологи називають Грибовицьке сміттєзвалище екологічною бомбою під обласним центром із усією таблицею Менделеєва. Несортоване сміття лежить шаром у понад півметра, загальна площа звалища 33 гектари. На його рекультивацію потрібно, за підрахунками експертів, щонайменше 1,5 мільйона євро.
Львівська міськрада не виробила комплексного підходу до вирішення проблеми зі сміттям
Депутатові Львівської міськради Вірі Лясковській, яка розробляла концепцію переробки твердих відходів, незрозуміле зволікання міських чиновників довкола пошуку інвестора.
Нині, каже депутат, немає комплексного підходу до вирішення проблеми зі сміттям і звалищем: «Ніякого руху депутатська комісія не робить, а влада далі продовжує шукати якихось інших шляхів».
31 травня пізно увечері заступники мера Олег Синютка і Микола Одуха зустрічались із сільськими депутатами. Однак на розмову не запросили жодного обранця Львівської міськради.
Хоча затверджені дві обласні програми щодо поводження з твердими побутовими відходами, між обласною і міською владою далі нема порозуміння, як вирішувати проблему сміття у Львові.
Місто не має грошей на рекультивацію сміттєзвалища і водночас не оголошує конкурс на пошук інвестора для будівництва сміттєспалювального заводу.
Натомість Львівська мерія звернулася в прокуратуру з оскарженням ухвали сільради Грибовичів про закриття міського звалища.
Посадовці мерії утримувались від коментарів щодо ситуації зі сміттєзбиральнею, протягом дня у них відбулись постійні наради.
Селяни і їхні обранці вимагають від мерії Львова та обласної адміністрації запустити станцію очистки інфільтратів, вказати терміни початку рекультивації, визначити місце під нове сміттєзвалище чи сміттєспалювальний завод.
Вони кажуть, що в іншому разі вдадуться до крайніх заходів – не пропустять машини зі сміттям зі Львова на полігон твердих відходів.
У рік на сміттєзбиральню вивозять понад 1 мільйон кубометрів сміття. На сьогодні місто не має ані сміттєспалювального заводу, ані належного звалища, ані інвестора для вирішення проблеми.
Водночас селяни три роки поспіль наполегливо протестують із вимогою закрити сміттєзвалище. Люди неодноразово перекривали в’їзд на територію полігону твердих побутових відходів.
Нова проблема, яка хвилює екологів і селян, – гудронові озера, які утворились на площі понад 3 гектари. На сьогодні рівень води в гудроновому озері впав майже до 2 метрів.
Це й спонукало депутатів сільради Грибович проголосувати за закриття сміттєзвалища. Сільський голова Ігор Питель наголошує: «Ми хочемо, щоб були створені комісії і вивчили, куди пішов гудрон. Він має сірчану кислоту. Куди він піде?»
Екологи називають Грибовицьке сміттєзвалище екологічною бомбою під обласним центром із усією таблицею Менделеєва. Несортоване сміття лежить шаром у понад півметра, загальна площа звалища 33 гектари. На його рекультивацію потрібно, за підрахунками експертів, щонайменше 1,5 мільйона євро.
Львівська міськрада не виробила комплексного підходу до вирішення проблеми зі сміттям
Депутатові Львівської міськради Вірі Лясковській, яка розробляла концепцію переробки твердих відходів, незрозуміле зволікання міських чиновників довкола пошуку інвестора.
Нині, каже депутат, немає комплексного підходу до вирішення проблеми зі сміттям і звалищем: «Ніякого руху депутатська комісія не робить, а влада далі продовжує шукати якихось інших шляхів».
31 травня пізно увечері заступники мера Олег Синютка і Микола Одуха зустрічались із сільськими депутатами. Однак на розмову не запросили жодного обранця Львівської міськради.
Хоча затверджені дві обласні програми щодо поводження з твердими побутовими відходами, між обласною і міською владою далі нема порозуміння, як вирішувати проблему сміття у Львові.
Місто не має грошей на рекультивацію сміттєзвалища і водночас не оголошує конкурс на пошук інвестора для будівництва сміттєспалювального заводу.
Натомість Львівська мерія звернулася в прокуратуру з оскарженням ухвали сільради Грибовичів про закриття міського звалища.
Посадовці мерії утримувались від коментарів щодо ситуації зі сміттєзбиральнею, протягом дня у них відбулись постійні наради.
Селяни і їхні обранці вимагають від мерії Львова та обласної адміністрації запустити станцію очистки інфільтратів, вказати терміни початку рекультивації, визначити місце під нове сміттєзвалище чи сміттєспалювальний завод.
Вони кажуть, що в іншому разі вдадуться до крайніх заходів – не пропустять машини зі сміттям зі Львова на полігон твердих відходів.