ГЛАС НАРОДУ: |
Чи регулярно з Вашого будинку вивозять сміття? Чи існує, на Вашу думку, проблема з переробкою сміття у столиці? |
Олена Броніславівна, пенсіонерка: - Контейнери зі сміттям часто стоять забиті, і навколо багато сміття. Така ситуація повсюди в Києві. |
Олег Іванович, пенсіонер: - Вивозять регулярно. Чистенько і прибрано у нас. Але лише в центрі. |
Стелла Матвіївна, пенсіонерка: - Ця проблема актуальна для столиці. Обіцяли ж побудувати на Троєщині завод, який його перероблятиме. Але поки мовчать. |
Василь, економіст: - Дуже часто не вивозять сміття, а палять його в місті, у нашому Святошинському районі цим труять людей. |
Ніна Іванівна, пенсіонерка: - У Києві завжди сміття було проблемою, яка існує вже більше 20 років. |
Виявили порушення у зберіганні сміття
«Полігон потребує розширення і за робочим проектом, вони відпрацювали усі ліміти розміщення відходів на території 5-го полігону. А ще на кожному полігоні є фільтрати, води, які проходять через гниль цих відходів. Ці води повинні фільтруватися, а ці фільтруючі установки не працюють».
Сміття накопичується на заводі
Іншого вихду утилізації сміття, ніж спалити його, наразі не існує, каже Ганна Таранцева, речниця однієї зі столичних компаній, які займаються вивезенням сміття:
«Відходи, які ми збираємо у м. Києві, накопичуються на нашому заводі, і ми сподіваємося, що Київська міська адміністрація втрутиться у проблему, яка склалася. І об’єми, які може переробляти завод, замалі для столиці».
Сміттєва проблема у Львові
Близько одного мільйона кубічних метрів сміття у рік вивозять зі Львова на Грибовицьке сміттєзвалище. Термін експлуатації його вже закінчився, і селяни постійно протестують проти чергової порції відходів. Скільки львів’янам коштує сміттєва проблема, розповідає далі львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук: «Несортоване сміття займає шар більше півметра, загальна площа сміттєзвалища 33 га. На рекультивацію сміттєзвалища потрібно щонайменше, за підрахунками експертів, близько 1,5 млн євро.
У мерії стверджують, що спільне підприємство уже приступило до початкових робіт з рекультивації на сміттєзвалищі. Основне завдання -дегазифікація. Адже збір біогазів є необхідним при рекультивації. Однак щонайменше 2- 3 роки Грибовицьке сміттєзвалище експлуатуватимуть.
Інша проблоема, яка хвилює екологів та селян, це гудронові озера, які утворились на площі понад 3 га.
Є зтверджені дві обласні програми щодо «Комплексної програми по Грибовичах» і «Обласна програма поводження з твердими побутовими відходами». Однак між обласною і міською владою немає порозуміння у вирішенні проблеми сімття у місті.
Загалом на вирішення проблеми твердих побутових відходів потрібно щонайменше 300 мільйонів гривень. На такі гроші можна сподіватись лише від інвестора».
У Дніпропетровську утилізується лише 11% сміття
Крім полігону №5 у Підгірцях, де скупчується в основному побутові відходи, існує ще полігон №6, призначений він в основному для будівельного сміття. Потужності сміттєспалювального заводу «Енергія» розраховані на утилізацію лише четвертої частини столичного мотлоху. Відтак деякі фірми, які займаються вивезенням відходів (а їх нараховується півтора десятка), вивозять сміття за межі Києва і просто звалюють його там.
Подібна ситуація склалася і у Дніпропетровську. Лише 11% сміття утилізується. Міський полігон вичерпав свої можливості, і його закрили ще 10 років тому. Детальніше про сміттєву проблему розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.
«Збудувати власний сучасний полігон для утилізації сміття місто не має коштів. Треба 10 млн грн, а їх немає, нарікають чиновники. А втім, у Дніпропетровська немає не тільки грошей, а й землі для такого полігону. Єдине місце, де планували влаштувати міський смітник, – один з віддалених мікрорайонів. Але там поруч виявилася унікальна балка з червонокнижними рослинами, та й мешканці довколишніх будинків категорично проти смітника, не раз вони виходили з акціями протесту, блокуючи рух на трасі.
Не допомогла подолати сміттєву проблему у Дніпропетровську й ініційована Президентом Весняна толока. Толока пройшла – сміття лишилось. Хоча в мерії запевняють: за останні кілька місяців ліквідовано біля двохсот звалищ, але нові ростуть, як гриби після дощу».
Неаполь у смітті
Надзвичайна ситуація зі сміттям триває в Італії майже півроку, хоча ця проблема у південній області Кампанія почалася понад 10 років тому. Основна причина — катастрофічна нестача звалищ у регіоні і відсутність заводів для утилізації відходів. Проблему пов''язують з діяльністю неаполітанської мафії («Каморри»), яка має прибутки з нелегальної переробки відходів, перешкоджає їхньому вивезенню і протидіє будівництву спалювальних печей. За п”ять місяців "сміттєвої кризи" на вулицях південної італійської провінції Кампанії накопичилося понад 200 тисяч тонн токсичних відходів. Далі — римська коречспондентка Радіо Свобода Наталка Кудрик.
«Мешканці категорично проти розташування нових звалищ поруч із населеними пунктами, що змушена робити влада задля вирішення кризи. Розлючені люди відчайдушно маніфестують, блокують дороги і не придумали іншого, як палити сміття. У зв’язку з цим представник міськради Дженнаро Мола застерігає:
«Палаючі відходи виділяють діоксин, і саме це шкідливо для здоров’я населення. Бо нині епідеміологічна та екологічна ситуація під контролем. Тому ми закликаємо не палити сміття на дорогах».
За висновками медиків, через сміттєві негаразди рівень онкологічних захворювань у цій місцевості значно вищий, ніж в інших регіонах.
Частково відходи Кампанії вивозять на переробку до Німеччини. Але це досить дорого обходиться для Італії: за тонну сплачують 250 євро. Без власних сміттєпереробних об’єктів остаточно проблему не вирішити, переконані у Римі. У середу на першому засіданні уряду прем’єр Сильвіо Берлусконі оголосить новий план, котрий передбачає відкриття в області десяти звалищ».
Сміття вимагає капіталовкладень, які не швидко окуповуються
Проблема переробки сміття в столиці, чи в інших українських містах, вирішується за залишковим принципом, каже голова Національного екологічного центру Іван Парникоза, тобто поки чиновникам не посиплються ці відходи на голову, розв’язувати цю проблему вони не будуть. Будівництво сміттєспалювальних і сміттєпереробних заводів у всьому світі вимагає капіталовкладень, які не швидко окуповуються:
«Ті ж самі полігони будуються з ізоляцією. Вирили б кар’єри, наклали ізоляцію, щоб все це не йшло у підводні води й Дніпро. Це нікому не потрібно. Краще там житло будувати».
Судячи з розмаху передвиборної кампанії столичного градоначальника гроші у Києві є, зазначають екологи. І замість того, щоб витрачати кошти на безкоштовні агітки, які до речі засмічують вулиці, то краще би їх направили на будівництво маленького сміттєпереробного заводу.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: