Пандемія-2020 змінила життя українців. Що саме змінилося?

Пандемія коронавірусу, яка охопила світ у 2020 році, докорінно змінила життя українців. Причому зміни торкнулися і роботи та доходів, і навіть таких речей, як спосіб життя, дозвілля і спілкування. Про те, що саме змінилося, розповіли експерти різних спеціалізацій, які поговорили з Радіо Свобода, а також представники бізнесу, по якому найбільше вдарили карантинні обмеження.

«Все, що мене не вбиває, робить мене інакшим» – так можна перефразувати слова відомого філософа, дивлячись на перебіг пандемії COVID-19 і на те, наскільки круто вона змінила життя звичайних людей. Від початку першої фази карантину, яку український уряд запровадив у березні, минуло близько 10 місяців.

Але з березня 2020 року деякі звичні речі змінилися настільки, наче відтоді минули роки. Ми згадаємо про ті сфери життя, зміни в яких впадають у вічі вже зараз. Однак «коронакриза», з високою імовірністю, підноситиме й нові сюрпризи, які виявлятимуться ще декілька років, говорять дослідники економіки, суспільства, способу життя та інших сфер.

«Бідні стали ще біднішими»

Бідність – чи не найголовніша проблема для держави Україна та її громадян. Будучи найбільшою країною Європи, Україна має один із найнижчих у регіоні ВВП на душу населення, випереджаючи за цим показником лише Молдову. Такі дані наводить МВФ.

Подолання бідності – це передвиборча обіцянка, яку беруть на озброєння всі без винятку політичні сили.

Проте у 2020 році українці стали ще біднішими. Переважна більшість українських родин відчувала фінансові труднощі під час кризи та пандемії. І ці відчуття підтверджує статистика.

У 2019 році країна загалом заробила 3,97 трильйона гривень, тоді як річний ВВП в перерахунку на одного звичайного українця становив 94 590 гривень, повідомляє Укрстат. У 2020 році український ВВП зменшився на 5-7,7%, такими є попередні дані Міністерства фінансів України, Світового банку та МВФ.

Під час пандемії поменшало не лише грошей, але й роботи. Якщо вірити статистиці, то наразі не працює кожен десятий працездатний громадянин, хоча торік без роботи сидів лише кожен дванадцятий.

Портал відкритих даних Opendatabot помітив, що за перший місяць карантину впала удвічі кількість вільних вакансій на онлайн-сервісах пошуку роботи. Цей «провал» виявився тривалим: лише в грудні вакансій стало стільки ж, скільки було на початку березня.

Трохи оптимізму додає те, що середня зарплата зростала останні кілька місяців, і на кінець грудня вже була більшою за 12 тисяч гривень, однак вона не перевищила рівня, який був у грудні 2019 року. А ще державні дані про зростання зарплатні наводяться у гривні та не враховують інфляції.

Несолодко було і малим підприємцям. Нині в Україні зареєстровано 1,91 мільйона фізичних осіб-підприємців (ФОП). За пандемійний 2020 рік цей показник практично не виріс. І за державними розрахунками, понад третина ФОПів потребує фінансової допомоги через карантин.

Акція протесту ФОПів на майдані Незалежності. Київ, 16 грудня 2020

Втім, недержавні дані – ще більш песимістичні. Так, у 2020 році зазнали високих збитків через карантин та відсутність фінансових резервів 86% ФОПів, свідчить опитування Європейської бізнес-асоціації. Причому кожен третій ФОП говорить що втратив від половини до 75% доходів, і водночас наростив борги. Половина малих підприємців через це думають про нові ніші для свого бізнесу, свідчать результати тодішнього опитування.

Від початку пандемії в Україні різко впала кількість новостворених малих підприємств, а в перші місяці карантину закривалося значно більше ФОПів, ніж виникало нових: люди просто боялися починати свою справу в умовах невизначеності. Так, у березні, перед початком карантину реєструвалося понад 5400 фізичних осіб-підприємців на тиждень. Після цього – трикратне падіння. І лише у червні цей показник досяг докарантинного рівня.

Українські підприємці, які були змушені закрити свій бізнес через «коронакризу», отримали «довгострокову травму», через яку вони не захочуть та не зможуть швидко повернутися до попередньої діяльності, пояснює віцепрезидентка Київської школи економіки Олеся Верченко. На її думку, криза 2020 року є значно тяжчою для української економіки, ніж, наприклад, криза 2009 року.

«Ми пам'ятаємо, як важко ми пережили кризу 2009 року. А ця криза – в рази гірша, ніж попередня. Те що бідні країни постраждають від неї більше, ніж багаті – це однозначно. Але що найгірше, криза по-різному впливає на людей з різним рівнем доходів в межах однієї країни, – пояснює економістка. – Збільшиться розрив між бідними людьми та забезпеченими. І, відповідно, потрібні будуть десятки років, щоб цей розрив подолати».

Олеся Верченко — про вплив пандемії на дітей, навчання та економіку

За словами Олесі Верченко, зміна поведінки та способу життя українців, викликана пандемією, далася взнаки цілим галузям економіки.

«Соціальне дистанціювання дуже вплинуло на моделі споживання українців. Це стосується передусім відвідування місць відпочинку, культурних та інших заходів. Насправді майже всі країни світу є «сервісним економіками» (тими, в яких домінує сфера послуг, а не виробництво – ред.). І в Україні близько 60% ВВП виробляється у «секторі сервісу». І це саме той сектор, який постраждав найбільше. Зміни у поведінці українців – цілком адекватні ситуації. Але економіка вже ніколи не буде такою, як раніше», – вважає економістка.

На які галузі найбільше вплинула «кризова» поведінка українців?

Дозвілля «на мінімалках»

Українці значно рідше проводять дозвілля за межами домівок: в ресторанах, закладах культури, в салонах краси, нічних клубах, спортивних комплексах тощо. Спершу через карантинні заходи, коли цей бізнес просто не працював. Потім – через страх отримати інфекцію і правила соціального дистанціювання в усіх подібних місцях: держава почала регламентувати кількість квадратних метрів на кожного відвідувача.

Коли ж цей бізнес почав поступово повертати своїх клієнтів, уряд на деякий час запровадив «локдаун вихідного дня». Але саме на суботу і неділю припадає близько половини клієнтів, визнають представники цього бізнесу.

Українці у 2020 році значно рідше бували у кав'ярнях та ресторанах. Але й ті, що приходили, приносили цим закладам в рази менше виручки. У перші три місяці від початку українських карантинних обмежень доходи закладів громадського харчування впали у 3-4 рази. У травні ресторани працювали десь на половину потужності. І навіть у грудні цей показник не вийшов на рівень докарантинного лютого-2020, свідчить економічна статистика.

В умовах пандемії торгівля та сфера послуг намагається втримати клієнтів

Пережили пандемію не всі. У квітні й травні працювала третина від усіх українських кафе та ресторанів, включно із тими, хто взявся за доставку чи продавав їжу з собою. У червні змогли відновитися 4 із 5 закладів громадського харчування, і приблизно на такому рівні галузь тримається донині. Решта, тобто 20% українського ресторанного бізнесу, закрилася назовсім. Про це свідчить аналітика, яку спільно підготували проєкти joinposter.com та Opendatabot.ua.

Навіть найвідоміші ресторани Києва, які мають вдале розташування, впізнаваність і постійних клієнтів, зазнали великих збитків і додатково кредитуються, щоб пройти крізь «шторм». Про це Радіо Свобода розповів власник київського ресторану Veterano Pizza та співзасновник Veterano Group Леонід Остальцев.

«Після першого локдауну ми мали загальний мінус 700 тисяч гривень. Я докредитовувався, і думав, що це нас врятує. Я не звільнив жодного співробітника, натомість ми запустили формат доставки з нашого закладу. Але, на жаль, доставка закриває лише 20% від нашого нормального обороту, який дає змогу бізнесу жити й розвиватися. Тому що жодна модель, якщо вона не відкривалася одразу у форматі доставки, не зможе так вижити. Бо це зовсім інша математика», – каже Остальцев.

Леонід Остальцев — про виживання ресторанного бізнесу і воєнний досвід

За словами ресторатора, локдаун вихідного дня, запроваджений урядом восени, виявився «безглуздим рішенням» з точки зору боротьби з коронавірусом, однак призвів до ще більших фінансових проблем у сфері послуг, адже «вихідні – це 60% від загального обороту».

Леонід Остальцев, як ветеран українсько-російської війни на Донбасі, порівнює виживання бізнесу в умовах пандемії та несподіваних «локдаунів» від уряду зі своїм воєнним досвідом.

«Всі підходи в бізнесі дуже схожі з військовим досвідом. Це таке саме планування. Це – виважені ризики. Це команда, на яку ти покладаєшся. Єдина відмінність: тут тебе не вб'ють. Ну, звісно, якщо не будеш дуже сильно нахабніти... Але зараз ситуація з коронавірусом мені нагадує ось що: командир дає завдання взяти он ту висоту. Ти запитуєш: скільки там супротивника, хто зі мною в команді, яке я маю озброєння? І на коли це треба зробити? А він відмахується: «Дядьку, іди й роби!» – порівнює бізнесмен. – Так і зараз. Є величезні чинники, незалежні від мене. Є якісь державні рішення, і я можу лише працювати з їхніми наслідками... Мені ще пощастило: моя дружина – свята: вона і сама працює, і мене може підстрахувати. Маю тир, спортзал, зустрічі з друзями... Але сімейний лікар виписує заспокійливі, бо зараз ми живемо в постійному стресі. І я не знаю, які заспокійливі можуть допомогти, коли все, що ти будував п'ять років, може піти до біса... Ми зрештою переможемо цю ситуацію. Питання в тому, якою кров'ю ми відбудемося».

Навіть у ті місяці 2020 року, коли громадське харчування могло працювати сім днів на тиждень, воно не вийшло на докризові рівні. Питання в тому, що змінюються не лише правила гри у сфері послуг, але й звички самих українців, стверджують психологи. Одна з тенденцій, про яку кажуть фахівці: у 2020 році потреба людей у спілкуванні та в дозвіллі не зменшилася. Однак вони значно рідше «виходять в люди»: і через конкретні ризики та обмеження, і через загальну ситуацію в країні.

І навпаки: постійні клієнти низки закладів виступають з ініціативами, які допомагають бізнесу вижити: до прикладу – під час жорсткого карантину замовляти в улюбленого ресторану доставку їжі, а в період локдауну вихідного дня – збиратися з друзями на каву у п'ятницю чи в понеділок.

Тим часом, пандемія змінила дієтичні вподобання українців. І аж ніяк не в кращий бік.

«Карантинні» кілограми

Українці стали більше їсти і менше рухатися, визнають дієтологи. Хтось більше їсть через те, що працює з дому. Хтось – «заїдає» стрес солоденьким.

ВООЗ прирівнює поширення зайвої ваги у світі до епідемії: майже 40% землян переїдають, мають надлишкові кілограми, і в останні роки від ожиріння та супутніх хвороб помирає значно більше людей, ніж від голоду.

Ситуація в Україні – ще гірша: майже 60% повнолітніх громадян мають зайву вагу, кожен четвертий – має ожиріння.

При цьому найбільша стаття витрат у середньому родинному бюджеті – це харчування: на нього йде 42% від усіх грошей, повідомляє Укрстат.

Українське суспільство виявилося неготовим до пандемії та карантинних обмежень, і як наслідок, ситуація з зайвою вагою лише погіршується, наголошує в коментарі Радіо Свобода дієтолог Мирослава Ульяніна.

«Кожен з нас уперше опинився в такій стресовій ситуації. І в більшості людей перша реакція на стрес – «заїсти» його. Є ще частина, яка «стресує» і не їсть, але натомість береться за якусь діяльність. В умовах карантину, коли жодної активної діяльності не було, українці просто почали більше їсти. Як наслідок, дуже збільшилася кількість людей із зайвою вагою.

Як не дивно, зайві кілограми з'явилися навіть у тих людей, які стежать за собою, займаються спортом, якісно харчуються. До мене із цим зверталися навіть фітнес-тренери та мої колеги, – розповідає дієтолог. – Чому так сталося? Навіть коли ви їсте здорову їжу, ви можете набрати вагу: якщо споживаєте більше, ніж витрачаєте. До того ж, під час хронічного стресу починає інакше працювати гормональна система, і на цьому тлі організм «запасає» зайві кілограми».

Проблема не лише в тому, що під час пандемії людині не подобається власний вигляд, або вона не вміщується у свій розмір одягу, пояснює Мирослава Ульяніна. За її словами, «наїдена» під час карантину маса невдовзі може призвести до хвороб серця, судин, кінцівок, до діабету та інших проблем. «Таким чином пандемія завдала шкоду здоров'ю навіть тих, кого коронавірус оминув», – наголошує експертка.

Що робити?

Мирослава Ульяніна бачить приводи для оптимізму, оскільки 2020 рік, на її думку, дав українцям три уроки:

• Для заняття спортом не потрібні ні тренер, ні абонемент до спортзалу. Потрібне лише бажання. Якщо воно є, то двох квадратних метрів вистачить, щоб тримати своє тіло в тонусі.
• Для того, щоб харчуватися вдома і готувати здорові страви, не потрібно бути шеф-кухарем. Чим простіші страви – тим вони здоровіші.
• Нехтувати сном – собі ж дорожче. Якісний сон є профілактикою депресії та засобом проти хронічної втоми.

Туризм-2020: втекти від карантину

У 2020 році українці не тільки менше працювали і більше їли, але й значно рідше їздили відпочивати.

Про цю тенденцію говорять і державна статистика, і транспортні показники. Якщо порівнювати пасажирські авіаперельоти, то в квітні й травні українці бронювали у 10-20 разів менше квитків, ніж в останній «мирний» тиждень до оголошення карантину. Лише в середині серпня, завдяки «сезону відпусток», українські пасажири брали квитки на літак частіше, ніж на початку березня, таку статистику наводять сервіси Aviasales.ua і Opendatabot. Наприкінці 2020 року, попри наближення різдвяних свят, українці бронювали авіаквитки на 25% менш активно, ніж робили це до пандемії.

Туристична статистика показує схожі тенденції. Радіо Свобода писало про те, що у 2019 році популярні туристичні напрямки били рекорди: до прикладу, відпочивати в Туреччину полетіло півтора мільйони українців. А в «коронавірусному» 2020 році, попри дуже сприятливу політику цієї країни до туристів, їхній потік впав більш ніж утричі. Це підтвердило Міністерство культури та туризму Туреччини, й українські туроператори.

Юрій Дереш директор компанії «Оріон Інтур» про прогнози для туристичної сфери

З одного боку, проблеми у підприємців, неповний робочий день у найманих працівників та безробіття зменшили фінансову спроможність українців їхати до інших країн. З іншого боку – зменшилася і кількість доступних туристичних напрямків, так пояснює ситуацію генеральний директор компанії «Оріон Інтур» Юрій Дереш.

Він виділяє три тенденції, які спричинила пандемія в українському туризмі

• Українці не планують подорожі далі, ніж на місяць наперед: бояться невизначеності, зауважує туристичний оператор.

«У 2019 році був спосіб отримати великі знижки на подорож: раннє бронювання. Наприклад, були ті, хто у грудні 2019 року бронював на вересень 2020-го! Але з початком пандемії це закінчилося. І зараз середня глибина бронювання – один місяць. Люди бояться планувати надто далеко», – каже він.

Окрім того, за словами туроператора, є люди, які не готові платити за тест на коронавірус заради поїздки, а також сидіти у масках під час усього авіаперельоту.

• Зростає кількість самоорганізованих мандрівників: вони купують власне спорядження і мандрують Україною з мінімальними фінансовими витратами, або ж вирушають на іноземні пішохідні маршрути.

«Чимало з тих туристів, які у 2020-му не поїхали за кордон, готові відпочивати в Україні. Тому розвивається активний самостійний туризм: піші походи в горах, сплави по річках і велопоходи, – розповідає Юрій Дереш. – Це відбувається саме внаслідок COVID-19: такі мандри несуть мінімальні ризики. Люди самі купують спорядження, з'являються профільні сайти з порадами таким мандрівниками. В закордонних поїздках такі самостійні туристи обирають пішохідну Лікійську стежку та в Кападдокію».

• Чимало туристів обирають дешевший відпочинок, ніж торік, а то й зовсім відмовляються від нього.

«Туристичні напрямки у 2020 році – були доступні в обмеженій кількості, та ще й не з початку сезону. Це Туреччина, Чорногорія, Албанія, Хорватія, Єгипет і ОАЕ, – перераховує Юрій Дереш. –Коли полетіли перші рейси – люди побачили це і стали менше боятися. Але є й група людей, якій не подобається відпочинок у цих країнах, або ж вони не хочуть ризикувати і залишаються вдома».

У цей час залишилися вдома й іноземці, які приїздили до України як туристи. Більшість із них відвідувала Чорнобильську зону відчуження, Київ та Львів. Спеціалізовані туроператори, втративши більшість своїх іноземних клієнтів, змінили формат своїх подорожей, здешевили їх та спробували переконати українських туристів мандрувати Україною, розповідає Радіо Свобода керівник компанії «Чорнобиль-Тур» Ярослав Ємельяненко.

Чорнобильський туроператор Ярослав Ємельяненко — про переорієнтацію на українських туристів та режим економії

«За один день минулого року ми возили стільки туристів, скільки зараз ми возимо за місяць. Ми повністю перепрофілювалися на українських туристів, тому що іноземці не їдуть. Звісно, тури подешевшали, і ми адаптували їхню тематику для українців. Майже весь цей рік ми працюємо в режимі енергозбереження, – розповідає туроператор. – Ми працюємо в режимі «24 на 7», намагаючись адаптуватися до не завжди адекватних дій нашої влади і при цьому привабити українських туристів».

Іноземці вважали Чорнобиль найцікавішим місцем, яке варто подивитися в Україні та їхали до нього з інших кінців світу, визнає Ярослав Ємельяненко. Тоді як українців, у яких Чорнобиль асоціюється лише з трагедією та з радіаційною небезпекою, треба щосили переконувати в тому, що туди варто їхати й там є, що подивитися.

Дистанційна робота: тимчасовий крок чи нова норма?

У 2020 році сотні тисяч найманих працівників, чия робота не пов'язана з безпосереднім виробництвом, працювали з дому, щоб зменшити ризики зараження коронавірусом. Ідеться і про навчальні заклади, і про редакції ЗМІ, і про офіси великих компаній.

Водночас ті, хто налаштувався на роботу онлайн до 2020 року, отримав певну перевагу. Про це говорить, зокрема, Юрій Дереш.

«Ми ще у попередні роки переорієнтувалися на роботу онлайн. Зараз, коли так бронюють переважну більшість турів, всі туроператори бачать, що їм не потрібно утримувати офіси, і що їхній персонал може працювати з дому», – зазнаває він.

Дистанційна робота в цілому виявилася на 20% більш продуктивною, ніж робота в офісі, стверджує Європейська бізнес асоціація.

З іншого боку, інвестиційний банкір Сергій Фурса говорить про те, що світ готується «повертатися до нормальності», зокрема і щодо відновлення офісного режиму роботи.

Сергій Фурса: «Сподіваюся, у 2021 році ми повернемося до нормальності»

«Ми побачимо у 2021 році, коли життя повернеться до нормальності, чи дійсно відбулися якісь (довготривалі) зміни. Втім, я не думаю, що вони будуть значними. Так, є чимало людей, які почали працювати не з офісів, а з дому. Однак дослідження, які провели американські компанії, показали, що суттєво падає продуктивність праці, коли працівники виконують роботу вдома в піжамах. Тому навряд чи роботодавці будуть лояльні до такого формату, коли пандемія закінчиться», – прогнозує експерт.

Водночас він визнає, що коронакриза впливає і на фінансові ринки, і на плани конкретних людей, не пов'язані з роботою.

«Освіта у смартфоні»

У 2020 році Україна вимушено зробила «квантовий стрибок» у розвитку онлайн-освіти. Більшість навчальних програм шкіл та вишів «переїхали» онлайн, за винятком дитсадків, молодших класів та частково – перших курсів. Методика навчання онлайн варіювалася: частина викладачів використовувала сучасні інструменти для обміну даними та для онлайн-конференцій, частина – обмежувалася надсиланням світлин зі сторінками завдання на конкретний урок.

Але в будь-якому разі дистанційна освіта означає більше навантаження на батьків школярів, визнає Олеся Верченко.

За її словами, діти дезорієнтовані ще й через те, що не знають, коли мама «вдома з ними», а коли – «вдома-на роботі», ділиться економістка своїм власним досвідом дистанційної праці та дистанційного навчання.

З одного боку, батьки та діти заощаджують час на дорогу, навчаючись онлайн. З іншого – можуть бути віддалені негативні наслідки, каже Олеся Верченко.

«У дітей може виникнути травма через те, що батьки вдома, але не можуть приділити їм часу. З іншого – рівень спілкування посилився. Насправді це все дуже впливає психологічно, цьому треба вчитися. Найгірше, що ця ситуація невизначеності невідомо коли закінчиться. І її наслідки триватимуть ще упродовж багатьох років. Економічні дослідження свідчать, що закриття школи на карантин на декілька тижнів має віддалені наслідки на десятки років уперед. Що вже говорити про нинішню ситуацію, коли карантин у закладах освіти триває місяцями», – наголошує віцепрезидентка Київської школи економіки.

Радіо Свобода неодноразово писало про те, як Україна адаптується до дистанційного навчання, які проблеми і переваги в ньому побачили студенти, школярі та їхні батьки.

Соціальний психолог Вадим Васютинський вважає, що головною проблемою обмежень під час пандемії є не так якість навчання, як питання соціалізації дітей.

«Теперішні умови, коли дітей позбавляють значної частини спілкування, обернуться негативними наслідками, які ми зараз навіть не можемо уповні оцінити. Для повноцінної соціалізації дитина має спілкуватися з усіма віковими і соціальними категоріями, і кожна з них має певний вплив на її розвиток. Для дорослого три місяці ізоляції – не велика проблема. А для дитини – це незворотний вплив, або вплив, який потім буде дуже важко компенсувати. Ми ще побачимо численні дослідження про те, як на розвиток дітей вплинули пандемія і карантинні обмеження 2020 року», – прогнозує дослідник.

COVID-19 і покупки

Найкращою інвестицією у 2020 році, (окрім хіба що виробництва масок та антисептиків, коли ті були в дефіциті) можна вважати кошти, вкладені в онлайн магазини та в служби доставки.

Це бізнеси, які перебрали на себе значну частину торгівлі та замінили українцям звичний шопінг, визнає переважна більшість економістів, з якими Радіо Свобода спілкувалося в період пандемії.

Кур'єри служби доставки працюють під час першої фази карантину. Київ, 3 квітня 2020 року

Наразі інтернетом користується до 80% українців, зокрема кожен четвертий з них – регулярно купує товари і послуги онлайн, свідчать соцопитування.

У період жорсткого карантину відвідуваність онлайн-магазинів зростала на 38%, у порівнянні з минулим роком, а частка завершених покупок від усіх відвідувачів – виросла більш ніж на третину, показали профільні дослідження. Зростання продовжилося навіть після того, як звичайні офлайн-крамниці відновили роботу.

Одяг, електроніка і побутова техніка, а також косметика і парфуми – це найпопулярніші групи товарів, які українці воліють купувати в інтернеті.

Про це свідчать результати дослідження від платформ CBR та OLX.

На початку українського карантину уряд запровадив транспортні обмеження: спершу міжміські, а пізніше – влада низки великих міст зупиняла громадський транспорт. В цих умовах у виграші виявилися власники автівок.

Парадоксально, але це не призвело до збільшення купівлі нових автомобілів в Україні: у цьому секторі продажі падали як упродовж осені 2020 року, так і в порівнянні з відповідними місяцями 2019-го.

Виглядає так, що українці, маючи фінансові труднощі, просто переорієнтувалися на автомобільний секонд хенд: в деякі місяці 2020 року українці реєстрували у півтора рази більше вживаних іномарок, ніж у такий самий сезон рік тому, такі дані наводить Асоціація автовиробників України.

Обережність, нервозність, самотність – нові риси характеру українців?

Один і той самий українець у лютому і в грудні 2020 року – поводиться як дві різні людини, помітили психологи. За неповний рік пандемія, карантин, епідемічні ризики і власні страхи змінили моделі поведінки людей і виробили звички, які вже стають «новою нормою».

Про це в коментарі Радіо Свобода розповів соціальний психолог, доктор психологічних наук Вадим Васютинський.

«Перше: люди стали поводитися обережніше. Коли був весняний шок (спричинений інформацією про коронавірус та карантином) – вулиці міст майже вимирали. Люди стали здебільшого дотримуватися соціальної дистанції та уникати скупчень. Відтак у Києві дедалі важче побачити переповнений транспорт, – визнає соціальний психолог. – Друге: ми бачимо, як зростає нервозність у всіх видах стосунків, через втому і незрозумілі перспективи. Оскільки влада не лише безпорадна, але й не дає чітких пояснень своїх дій».

Люди дезорієнтовані та напружені через те, що не мають чіткого розуміння, якою є небезпека та як саме можна зменшити ризик, пояснює Вадим Васютинський. І згадує про третю тенденцію: зменшення рівня спілкування між людьми.

«Відчуження, як неминучий елемент поведінки і неминучий наслідок того, необхідності зменшити контакти. Для цього є об'єктивні причини. Але, як наслідок, люди намагаються вирішувати власні проблеми самотужки, без залучення свого «соціального капіталу». Є певні плюси в тому, що ти намагаєшся не розраховувати на інших. Але люди фактично стають непотрібними одне одному. Тобто, ми залишаємося зі своєю потребою спілкуватися (вона не зникла) але – без самого спілкування», говорить психолог про вплив пандемії на психіку та на поведінку українців.

Радіо Свобода, починаючи з березня 2020 року, відстежує вплив карантину і пандемії на різні галузі економіки та сфери життя: від освіти і туризму – до фінансового сектору, транспорту і малого бізнесу. ​