Зеленський vs Тупицький: «конституційне протистояння» під ялинкою

Рішення президента України Володимира Зеленського відсторонити голову КСУ Олександра Тупицького поглиблює конституційну кризу в Україні, про це говорять і правники, і політичні експерти. Проте на Банковій переконані, що Кримінально-процесуальний кодекс дає главі держави право відсторонювати суддів. В Конституційному суді вже оголосили рішення президента «юридично нікчемним» і закликали негайно скасувати його. Які наслідки може мати протистояння глави держави і КСУ, яке з 2020 року переноситься у 2021 рік, з'ясовувало Радіо Свобода.

Після того, як президент України Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення (від посади судді КСУ) на два місяці голови Конституційного суду України Олександра Тупицького, а Конституційний суд оголосив це рішення юридично нікчемним і відмовився його виконувати – сторони обмінюються різкими заявами та аргументами на свою користь.

Тому протистояння, яке почалося восени, і яке експерти вже назвали «конституційної кризою», не знайшло свого розв'язання і переходить із 2020 року в новий 2021-й.

Як пояснюють свої дії Зеленський і КСУ?

«Я підписую цей указ заради відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи», – цитує слова Зеленського його пресслужба. Текст указу оприлюднений на сайті президента.

За повідомленням, таке рішення президент ухвалив «після отримання та опрацювання фахівцями Офісу президента клопотання Офісу генерального прокурора» від 28 грудня про необхідність відсторонити Тупицького з посади.

Заступник керівника Офісу голови держави Андрій Смирнов пояснює: клопотання направили «на виконання статті 154 Кримінального процесуального кодексу, яка передбачає, що посадові особи, призначені президентом України, відсторонюються від посади за клопотанням прокурора, і рішення ухвалює президент».

«Жодних застережень щодо можливості його розгляду та ухвалення відповідних рішень нами не було встановлено», – зауважив він.

А представник президента України в КСУ Федір Веніславський заявив, що ідеться не про звільнення, а про відсторонення від виконання обов'язків на два місяці, а відтак все відбулося в межах закону.

«Це не звільнення, це не припинення його повноважень судді, це тимчасовий захід, передбачений КПК України, статтею 154», – сказав Веніславський.

Конституційний суд України, зі свого боку, заявляє, що президент Володимир Зеленський своїм указом про відсторонення Олександра Тупицького вийшов за межі своїх конституційних повноважень та навіть порушив положення Конституції. Заяву КСУ опубліковано на офіційному сайті суду 30 грудня.

«Президент України вийшов за межі своїх конституційних повноважень та застосував до судді Конституційного суду України захід забезпечення кримінального провадження, який відповідно до Конституції та законів України не може бути застосовано до суддів Конституційного суду України», – йдеться в заяві.

У КСУ оголосили указ президента «юридично нікчемним» і додали, що він «не може підлягати виконанню».

«Видання президентом України цього указу фактично є протиправним втручанням у діяльність судді Конституційного суду України, перешкоджанням виконанню ним своїх службових обов’язків, що тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність. Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за втручання у діяльність державного діяча (стаття 344) та втручання в діяльність судових органів (стаття 376)», – заявили у суді.

«Статтею 60 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Виходячи з цього, суддя Конституційного суду України Олександр Тупицький зобов’язаний продовжувати виконувати свої службові обов’язки відповідно до Конституції України та закону «Про Конституційний суд України», а президент України – негайно скасувати свій Указ 607/2020 від 29 грудня 2020 року», – пояснюють свою позицію в КСУ.

У суді додали, що проведуть з приводу указу президента спеціальне пленарне засідання, але його дату поки що не оголосили. Оскільки виконувати указ президента КСУ не планує, то, найімовірніше, головуватиме на засіданні відсторонений Володимиром Зеленським глава КСУ Олександр Тупицький

«Глава держави не може відсторонювати суддів» – експерти

Рішення КСУ і реакція на них, зокрема і указ президента про відсторонення очільника Конституційного суду, є і політизованою, і персоналізованою, визнає старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. Корецького НАН України Микола Сірий. Тож для її правової оцінки він радить винести за дужки ставлення суспільства як до Зеленського, так і до Тупицького.

«Ідеться не стільки про конкретного суддю (очільника КСУ Олександра Тупицького), якого хтось підтримує або ні. Ідеться про те, що в належному демократичному врядуванні глава держави не може відсторонювати суддів від посади. Тому що демократія грунтується на розподілі влад. І якщо президентська команда спробує руйнувати ці базові принципи, то цей її крок буде спрямований не на досягнення справедливості, а на шкоду суспільству», – наголошує правник.

За його словами, жодна норма Кримінального процесуального кодексу не може передбачати право президента відсторонювати суддю конституційного суду від виконання обов'язків. У статті 154 КПК, на яку посилаються на Банковій, ідеться не про відсторонення представників судової влади, вважає Микола Сірий: вона стосується вузького кола осіб, а саме регіональних керівників таких відомств, як СБУ, яких глава держави має право призначати, відсторонювати, або визначати, хто буде тимчасовим виконувачем обов'язків.

Повноваження президента України містяться лише в Конституції, відтак апеляція Банкової до КПК та інших норм, яких немає в основному законі, недоречна, зауважив у розмові з Радіо Свобода заслужений юрист України, колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера.

«Якщо говорити про повноваження президента України, то вони є конституційно окресленими: це випливає з пункту 31 частини першої статті 106 чинної Конституції. Ідеться про те, що президент здійснює також «інші повноваження, передбачені цією Конституцією». Отже лише повноваження прописані в Конституції, може здійснювати президент. Все інше, записане (про повноваження президента) в законах, і в тому ж КПК – має очевидні ознаки неконституційності. Тому указ президента, про який ми говоримо, є щонайменше неконституційним», – зауважує Андрій Магера.

На думку правника, указ Зеленського про відсторонення глави КСУ завдає удару по міжнародному іміджу держави Україна.

«Питання не в Тупицькому і навіть не в Зеленському. Тут ідеться про імідж держави. Європейський континент вже давно звик, що Україна, якщо й робить якісь сюрпризи, то вони переважно неприємні, скандальні, за межами верховенства права, – констатує правник. – Україну сприймають як неслухняного непутящого підлітка. Але якого шкодують, якому все одно пробачають, намагаються підказати дорогу. Але, на жаль, українська влада цього не розуміє. Вона сприймає Захід як «лохів», яких можна ввести в оману. Але Захід це чудово розуміє, як і ситуацію з Конституційним судом».

З цсіх можливих рішень український президент обрав чи не найпростіше, і як наслідок – вийшов за межі власних конституційних повноважень, вважає адвокат, юридичний радник та експерт із протидії корупції Максим Костецький.

«На Банковій скористалися нормою КПК про те, що через наявність кримінального провадження на особу президент за поданням прокурора начебто має право відсторонити її. Але щодо суддів Конституційного суду є передбаченні Конституцією гарантії їхньої незалежнсоті. Президент не має права відсторонювати голову цього суду. За законом це може зробити лише сам КСУ. Президент замість пошуку адекватних виходів із ситуації знову обрав просте рішення, яке заводить до ще більшого правового хаосу», – вважає Костецький.

На його думку, натомість було потрібно якнайшвидше проводити розслідування за кількома справами, в яких фігурує Олександр Тупицький. А тим часом – ініціювати зміни у профільне законодавство про КСУ, зокрема – подбати про прозорі та якісні процедури відбору суддів до цього органу.

Політолог: «Можливо, Зеленський хотів перебити резонанс у справі Татарова»

Політолог Євген Магда визнає, що в нинішній ситуації «немає чистого конституційного рішення», і що Конституційний суд не вперше в українській історії «показує зуби», ухвалюючи сумнівні або скандальні рішення.

Водночас експерт вважає, що ідею відсторонювати суддів КСУ своїми указами могли підкинути Зеленському хіба що його опоненти.

«Ніде в законодавстві не записано, що президент може відстороняти суддю КСУ. Отже, люди, які переконали Зеленського це зробити – може вони працюють на його політичних опонентів? – запитує експерт. – Є й інформаційна складова. Маю враження, що в такий спосіб Зеленський хотів перебити резонанс навколо справи заступника голови ОП Олега Татарова, коли прокурори відмовляються висувати йому звинувачення, і він виходить із зали суду переможцем. Окрім того, Володимир Зеленський – юрист за дипломом. І я раджу перевірити його диплом, який йому видав Криворізький економічний інститут КНЕУ імені Вадима Гетьмана , поцікавитися, як у нього були справи з конституційним правом, з основами держави та права: думаю, він, як майбутній юрист, все це вчив».

Зрештою, «не кожен президент здатен покласти «під ялинку» в країні глибоку конституційну кризу», однак Зеленському це вдалося, іронізує Євген Магда.

Він прогнозує, що криза матиме і внутрішньополітичний вимір (активізуються проросійські сили, які пропонуватимуть владі свою співпрацю), і зовнішньополітичний вимір. Так, західні партнери навряд чи толеруватимуть такі дії українського президента щодо КСУ; тому наймудріше було б перед подібними рішеннями провести зустріч із послами та повіреними найважливіших партнерів України та принаймні пояснити наміри та цілі глави держави, наголошує політолог.

З чого все почалося?

Протистояння Володимира Зеленського і КСУ стало наслідком цілого ланцюжка подій, який почався з трьох скандальних рішень самого ж Конституційного суду:

• Рішення від 28 серпня – про неконституційність указу п’ятого президента Петра Порошенка про призначення директором НАБУ Артема Ситника.
• Рішення від 16 вересня – суд визнав неконституційними деякі норми закону про НАБУ. Ідеться, зокрема, про повноваження президента України створювати НАБУ та брати участь у його формуванні та у «запуску» структур, які його контролюватимуть.
• Рішення від 27 жовтня – КСУ визнав неконституційними обов'язкове електронне декларування для посадовців, статті Кримінального кодексу про недостовірне декларування та незаконне збагачення, право Нацагентства з запобігання корупції перевіряти спосіб життя представників влади, скасував права НАЗК на доступ до державних баз даних та повну перевірку всіх декларацій, а також зобов'язав прибрати ці декларації з публічного доступу. Ця норма вдарила не лише по НАЗК: наразі українські суди закривають справи щодо недостовірного декларування, які розслідувало НАБУ.

Ці рішення викликали хвилю осуду у владі та в суспільстві, а пропозиції про те, що ж робити з цієї кризою, дуже різнилися.

• Президент Володимир Зеленський одразу запропонував припинити повноваження всього складу КСУ і перезавантажити цей орган. І підготував відповідний законопроєкт. Але зрештою від цієї ідеї відмовилися.
• Спікер Дмитро Разумков, зі свого боку, запропонував одним новим законопроєктом відновити всі антикорупційні норми законів, які скасував КСУ. Однак ця ідея теж не була реалізована.
• Венеційська комісія побачила в діях КСУ ознаки узурпації влади, і закликала Україну відновити антикорупційні норми, передовсім – відповідальність за брехню в деклараціях. Але при цьому Венеційка закликала.
• Низка експертів і частина депутатів радить реформувати сам Конституційний суд, вдосконаливши механізм відбору суддів. А тим часом – змінити кворум цього органу (для цього достатньо змінити закон, а не Конституцію), щоб подальші небезпечні рішення цього суду були неможливі.
• Наразі Верховна Рада пішла шляхом поетапного відновлення антикорупційних норм. Але аналіз Радіо Свобода і експертів показав, що, наприклад, відновлена відповідальність за брехню в деклараціях стала значно меншою, ніж була до рішень КСУ
• Тим часом на Банковій та на Різницькій вирішили усувати від роботи конкретних осіб, які призвели до скандальних рішень КСУ у 2020 році. Так, 28 грудня в Офісі генерального прокурора анонсували клопотання президенту України про усунення Олександра Тупицького з посади голови Конституційного суду України. Наступного ж дня Зеленський задовольнив це прохання прокуратури.

Увага прокуратури до Тупицького стала наслідком інформації про його можливу причетність до кількох злочинів.

21 грудня журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ в розслідуванні «Плівки Тупицького», які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

За інформацією джерел «Схем» у правоохоронних органах, Тупицькому 28 грудня планували вручити підозру у кримінальному провадженні щодо ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який підозрюється, серед іншого, і у тому, що він шляхом введення в оману заволодів активами «Зуївського енергомеханічного заводу».

Зокрема, Тупицькому інкримінують вчинення злочинів, передбачених статтею 384 (завідомо неправдиві показання) та статтею 386 (примушування свідка до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань та підкуп свідка з тією самою метою).

«Схеми», зокрема, опублікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить про те, що голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

28 грудня Олександр Тупицький не з’явився до Офісу генерального прокурора, куди його викликали для вручення підозри. Тоді повідомлення про підозру йому направили поштою. Як уточнили в ОГП, тепер голова КСУ вважається підозрюваним у підкупі свідка та в завідомо неправдивих показаннях.