Доступність посилання

ТОП новини

«Стіна надії: матері забутих синів». У Дніпрі відкрили виставку про зниклих безвісти на Донбасі військових


«Надія залишається. Від влади чекаємо, щоб нарешті розпочалися реальні пошуки наших синів» – мати зниклих безвісти двох українських бійців-добровольців
«Надія залишається. Від влади чекаємо, щоб нарешті розпочалися реальні пошуки наших синів» – мати зниклих безвісти двох українських бійців-добровольців

30 серпня в Україні вперше відзначають Всесвітній день зниклих безвісти – для вшанування жертв насильницьких зникнень. У Дніпрі, в театрі імені Шевченка, громадська організація рідних зниклих безвісти «Надія», за підтримки Міжнародного комітету Червоного Хреста та Посольства Швейцарії, розгорнули виставку «Стіна надії: матері забутих синів».

Вона присвячена зниклим безвісти під час війни на Донбасі українським військовим, а також їхнім матерям, які вже кілька років чекають своїх дітей додому.

«Дайте мені 100% гарантії, що це мої сини»

Катерина Хом’як з Луцька – мати сімох дітей. На війні вона втратила двох своїх синів – обоє вважаються зниклими безвісти. Обоє служили в батальйоні «Айдар». Старшому було 24, молодшому – 20. У вересні 2014 року на Луганщині її сини разом з товаришами, розказує мати, потрапили в засідку російських військових. Зв'язок з ними урвався, були лише чутки, що вони – в полоні.

Катерина Хом’як
Катерина Хом’як

Матір кілька разів інформували про співпадіння її ДНК із ДНК тіл загиблих на Донбасі, жодній експертизі жінка не повірила.

«Два – на Старобільському, два – на Краснопільському. І ще нібито з «Чорного тюльпану» казали, що мої два в одній могилі поховані… П’ять! Але в мене тільки два сини! Я ж не кошенят чи цуценят забираю, це – мої сини! Дайте мені 100% гарантії, що це мої сини. Надія залишається. Від влади чекаємо, щоб нарешті розпочалися реальні пошуки наших синів», – сказала Радіо Свобода мати зниклих безвісти.

«Навіть якщо його немає серед живих – щоб була точна інформація»

Сподіванням достеменно знати, що сталося з її сном, живе й Тамара Міщишина з Солонянського району Дніпропетровщини. Жінка – мати чотирьох дітей.

Тамара Міщишина (справа) біля світлин сина
Тамара Міщишина (справа) біля світлин сина

Один з її синів – Віталій – до війни працював на заводі токарем. Був мобілізований до війська 2014 року. Зник в Іловайському «котлі».

Даним ДНК-експертизи, яка підтвердила загибель Віталія родина не вірить. Один зі звільнених із заручників бойовиків говорив, що бачив схожого хлопця в полоні, розказує сестра зниклого безвісти Ірина.

«Є підстави не довіряти ДНК-експертизі. Тіло не співпало – ні за зубною картою, ні за зростом, ні за розміром ноги, ні за одягом. Є моменти», – зазначає сестра зниклого безвісти.

«Ми хочемо, щоб наших хлопців шукали! Щоб було зрозуміло, де він. Навіть якщо його немає серед живих – щоб була точна інформація», – додає мати.

Дитячі іграшки й світлини розказують про зниклих безвісти

Виставка у Дніпрі розказує історії 120 українців, які зникли в зоні бойових дій на Донбасі. У центрі експозиції – скульптура Івана Кавалерідзе «Бунт», яка, за задумом організаторів, передає стан душі жінок, які вже 7 років продовжують шукати дітей і домагатися правди про їхні долі.

Скульптура «Бунт»
Скульптура «Бунт»

Найзворушливіші експонати – іграшки, які належали зниклим безвісти, коли вони були дітьми, й досі є великою цінністю для матерів, а також планшети з їхніми дитячими фотографіями.

Одна з іграшок, представлених на виставці
Одна з іграшок, представлених на виставці

Під кожною світлиною – QR-код, який допоможе дізнатись конкретну історію.

Реєстр і пошук

Голова об’єднання рідних зниклих безвісти «Надія», яке ініціювало виставку, Ядвіга Лозинська – сама є матір’ю бійця, даних про якого немає від часу Іловайської трагедії. Андрія Лозинського. Каже: головна мета проєкту – показати світові родини, які сім років чекають на своїх близьких, розповісти про їхні емоції та стан, про надію та відчай.

«Стіна надії: матері забутих синів»
«Стіна надії: матері забутих синів»

Головна проблема наразі, додає вона, – відсутність у державі повного реєстру й об’єктивного щодо зниклих безвісти на Донбасі, а також реальних зусиль з пошуку.

Зараз ми зібрали інформацію про 139 людей, і цей реєстр постійно доповнюється
Ядвіга Лозинська

«Чим більше інформації про зниклих людей, тим більше шансів їх знати. Повного реєстру в Україні немає: у кількох відомств – свої реєстри, які різняться. Ми зробили сайт і самі збираємо реєстр зниклих безвісти «Надія». Зараз ми зібрали інформацію про 139 людей, і цей реєстр постійно доповнюється», – сказала Ядвіга Лозинська.

Після відкриття на сцені театру показали прем’єру вистави «З вірою і надією в серці». Побачити експозицію в Дніпрі можна буде протягом трьох днів. Далі виставка вирушить іншими містами країни.

Матері зниклих безвісти
Матері зниклих безвісти

За даними з облдержадміністрації, на Дніпропетровщині мешкає 38 родин зниклих безвісти на Донбасі військових та дві родини цивільних.

Раніше в Міністерстві закордонних справ України, з посиланням на офіс омбудсмена, повідомили, що зниклими безвісти на тимчасово окупованих частинах територій Донецької та Луганської областей вважаються 258 людей, у тому числі 67 військовослужбовців та резервістів.

Крім того, за наявною інформацією, від початку російської окупації щонайменше 44 людей стали жертвами насильницьких зникнень на території Криму.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG