В Україні триває зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) – загальнонаціональне тестування, за підсумками якого українська молодь вступає до закладів вищої освіти. Другий рік поспіль пандемія вносить свої корективи у проведення ЗНО: так, для зменшення скупчення людей змінили систему допуску до виконання завдань, а ще тестування стало необов’язковим для дітей з окупованих територій і для тих, хто наразі не планує вступати до вишів. Експерти визнають, що Центр оцінювання якості освіти проводить ЗНО на високому рівні, попри недофінансування. Водночас вони закликають уряд заздалегідь ухвалювати рішення, потрібні для проведення ЗНО, та вдосконалювати саму систему оцінювання.
На зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), яке триває в Україні з 21 травня, зареєструвалися близько 390 тисяч людей, переважно – випускники шкіл. Такі дані наводить Український центр оцінювання якості освіти, що відповідає за тестування майбутніх студентів. Втім, це число не є остаточним: зазвичай частина юнаків та дівчат не встигають зареєструватися або пропускають іспити з поважних причин. Наприклад, у дні іспитів чи подання документів на ЗНО вони захворіли на коронавірус. Для таких випадків передбачена додаткова реєстрація, а також додаткова сесія ЗНО, яка почнеться 29 червня.
У 2021 році українські випускники шкіл можуть складати зовнішнє оцінювання з 4 або з 5 предметів. Обов’язковими для них є українська мова (або мова та література), математика (два рівні складності) та історія України. Інші дисципліни – на вибір.
Із 2007 року ЗНО в Україні зараховується одночасно як випускний іспит по завершенню школи (ДПА) та вступне випробування для здобуття вищої освіти.
Є ті, хто може обійтися без проходження ЗНО:
- випускники шкіл, які наразі не планують вступати до закладів вищої освіти; вони або не проходять тестування, або пишуть заяву про бажання складати ДПА, і проходять його у своїй школі;
- ті, хто закінчив школу за кордоном;
- учні з окупованих або прифронтових територій;
- отримували середню освіту «за вечірньою, заочною або сімейною формою навчання».
Діти з окупованих територій не мають атестатів українського зразка, тож вони атестуються за так званою «спрощеною процедурою»: складають атестацію екстерном, а тоді подають заяву до одного з переліку вишів, які спеціалізуються на навчанні вихідців із непідконтрольних Києву територій. Там вони складають один іспит – з профільного предмету.
У разі ж, коли дитина прагне вступити до університету, якого немає в переліку, вона складає ЗНО разом з усіма, але перед цим проходить дистанційне навчання в 11 класі однієї з адаптованих для цього українських шкіл, повідомляє Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти.
Зрештою, ті діти, які подали документи на ЗНО, за яким графіком його складають?
Розклад ЗНО в Україні:
- 21 травня відбулося тестування з хімії (на нього зареєструвалися 12 742 дітей);
- 24 травня пройшли тести з німецької, французької, іспанської мов (зареєструвалися 2149, 562 та 224 особи, відповідно);
- 25 травня – тестування з англійської (її обрала 146 381 людина);
- на 28 травня заплановане ЗНО з математики (на неї зареєструвалися 291 793 людини);
- 1 червня – з української мови (126 419 осіб), або ж з мови і літератури, якщо йдеться про вступників на гуманітарні спеціальності (250 692;)
- 4 червня – з історії України (298 994 особи);
- 7 червня – з фізики (32 091 особа);
- 10 червня – з біології (127 214 людей);
- 15 червня – з географії (її обрали 175 439 людей);
- 29 червня–14 липня 2021 року – відбудеться додаткова сесія ЗНО.
Коронавірус і ЗНО
Другий рік поспіль пандемія вносить свої корективи у проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
З одного боку – уряд визначив, що для цілої низки категорій випускників шкіл ЗНО стало необов'язковим. З іншого боку – змінилися формальні правила допуску до тестування: крім паспорту, запрошення на тестування і сертифікату ЗНО, учасникам дозволяють мати з собою засоби індивідуального захисту та пляшку води.
І сам допуск до тесту триває щонайменше годину, щоб зменшити скупчення людей перед проведенням тестів.
Додаткова сесія також дає змогу скласти ЗНО навіть тим, кому з першого разу це завадила зробити хвороба чи інша поважна причина.
Що можна порадити батькам учасників ЗНО?
В час, коли ЗНО вже триває, батькам випускників шкіл можна порадити головне: менше хвилюватися та не передавати це хвилювання своїм дітям, закликає співзасновниця ГО «Смарт освіта», колишня радниця двох попередніх міністрів освіти і науки Іванна Коберник.
Порада для батьків – стежити за своїм психологічним станом та не транслювати свою тривогу на дітейІванна Коберник
«За моїми спостереженнями, діти переживають менше, ніж батьки. Тому зараз єдина моя порада для батьків – стежити за своїм психологічним станом та не транслювати свою тривогу на своїх дітей, – наголошує експертка. – Тут я погоджуюся з рекомендаціями відомого психолога Світлани Ройз, які можна прочитати на сайті Малої академії наук: як підтримати свою дитину та не транслювати на неї власну тривогу в той час, коли їй вистачає власних переживань. Як батькам подбати і про себе, щоб не перейматися даремно».
За словами Іванни Коберник, кожен тест ЗНО є «ситуацією підвищеної відповідальності», важливим, але водночас чесним випробуванням знань майбутніх студентів.
Уряд «відстає», хоча мав би ухвалювати рішення заздалегідь – експерти
В умовах пандемії коронавірусу Центр оцінювання якості освіти впорався з організацією ЗНО практично бездоганно, вважає Іванна Коберник. При цьому, додає вона, український уряд виконав свою частину роботи не так оперативно і чітко, як було потрібно.
«Держава в особі Міністерства освіти і науки, а також Верховної Ради могла б допомогти зробити цей процес ще більш комфортним. Тому що рішення про те, що всі випускники будуть звільнені від державної підсумкової атестації, мали б ухвалити раніше, тоді би процес був організований ще більш бездоганно», – вважає експертка.
Як наслідок, «було б витрачено менше бюджетних коштів, а випускники б спокійніше проходили дистанційне навчання та не переймалися б про випробування, якого не буде (ДПА – ред.)».
Другий нюанс: наразі дитина має вибір, чи бути звільненою від ДПА, чи писати заяву та складати їх усі. Тоді як деякі західні університети не дуже добре сприймають запис «звільнений від підсумкової атестації». В цій ситуації варто було б дозволити дитині скласти ДПА вибірково, з профільного предмету, який їй потрібен для вступу, пояснює нюанси Іванна Коберник.
Система ЗНО в Україні добре налагоджена, але без подальшого розвитку вона деградуватиме, пояснює в розмові з Радіо Свобода директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Віктор Громовий:
Останні 5 років система ЗНО не має серйозного розвиткуВіктор Громовий
«Якщо система не розвивається, то згодом буде неминуча стагнація та деградація. В мене таке враження, що останні 5 років система ЗНО не має серйозного розвитку. Має бути прогрес і з технічної точки зору (як проводити тестування), і зі змістовної точки зору. Адже стандартизовані тексти не завжди перевіряють фаховий рівень учасників».
Він наводить приклад із тестування з історії: деякі питання пропонують впізнати зображення того чи іншого історичного артефакту, натомість вони не перевіряють компетентностей, важливих для історика.
«Фахівцю з історії потрібні зовсім інші речі: пов’язані з критичним мисленням, з умінням аналізувати. А тупо запам’ятати автора ікони – це майбутньому історику абсолютно нічого не дає, хіба що відразу до історії», – обурюється Віктор Громовий.
Він згадує ще про дві проблеми: тести з математики, додані до переліку обов'язкових – це хибний крок: вступникам на гуманітарні спеціальності математика в такому обсязі не потрібна. При цьому Міносвіти намагається застосувати додатковий тест в ролі такого собі «батога» для тих, хто відстає із цього предмету. А натомість було б варто вдосконалювати систему викладання, вважає Віктор Громовий. Також, додає він, «пороговий бал» для низки дисциплін ЗНО дуже низький, він поставлений на межі вгадування: отже, складають незалежне оцінювання на мінімальному рівні навіть випускники шкіл з найгіршим рівнем знань – за умови мінімального везіння. Як наслідок, право на навчання у вишах отримують ті, хто зовсім не готовий до цього, і це демотивує підготовлених та обдарованих дітей, визнає експерт:
Якби ми мали реальний «пороговий бал», ситуація зі шкільною освітою виглядала б катастрофічноВіктор Громовий
«З нинішнім «пороговим балом» складається враження, що з рівнем навчання в Україні все добре. Але якби ми мали реальний «пороговий бал», ситуація зі шкільною освітою виглядала б катастрофічно», – так пояснює експерт причини зниження «порогового рівня».
Зв свого боку заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, яка є прихильницею зниження «порогового рівня» з частини предметів, пояснює це тим, що в умовах пандемії українським одинадцятикласникам було як ніколи складно навчатися, і в Українському центрі оцінювання якості освіти це усвідомлюють.
Паперові тести vs онлайн
Із весни 2020 року українська вища та середня освіта вимушено перейшла на дистанційну форму навчання: у багатьох випадках це призвело до радикальної зміни підходів та технологій навчання, з'ясувало Радіо Свобода.
Втім, «квантового стрибка» з зовнішнім незалежним оцінюванням не відбулося. Воно і далі проходить у «паперовому» вигляді, що ускладнює складання тестів для нинішнього покоління дітей: вони не звикли багато писати, їм простіше друкувати, наголошує Віктор Громовий.
Треба напружуватись і «стрибати вище голови»Віктор Громовий
«Звісно, посадовці говоритимуть про низький рівень комп'ютеризації освіти, але це не причина для того, щоб у центрі Європи у 2021 році не могли комп'ютеризувати тестування. Треба напружуватись і «стрибати вище голови», треба мобілізувати ресурси», – стверджує директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти.
Зі свого боку Іванна Коберник висловлює думку, що будь-які зміни, зокрема і цифровізація тестів, мають відбуватися в інтересах дітей, а не посадовців.
Якщо діти не навчені проходити комп'ютерні тести, то ЗНО не може цього перевірятиІванна Коберник
«Головна особливість ЗНО: воно має перевіряти те, що вивчають у школі. Тобто, якщо школа не має належного комп'ютерного забезпечення, і діти в ній не навчені проходити комп'ютерні тести, то ЗНО не може цього перевіряти, – наполягає експертка. – Це буде нечесно і означатиме дискримінацію дітей із сільських шкіл, порівняно з міськими випускниками».
Відтак для комп'ютеризації ЗНО потрібно спершу комп'ютеризувати шкільне навчання, пояснює Іванна Коберник. Вона визнає, що потрібні великі стартові інвестиції, але результатом стане вищий рівень шкільної освіти українців, а зовнішнє незалежне оцінювання буде швидшим, легшим і дешевшим.
ЗНО – запобіжник проти несправедливості та освітньої корупції – експерти
Переважна більшість профільних експертів говорять про те, що українська система ЗНО, попри певні її недоліки, забезпечує досить чесну оцінку знань та доступ до вищої освіти в обхід корупційних схем. Вони виділяють такі переваги ЗНО:
- рівний доступ до освіти, незалежний від статків;
- відносна об'єктивність;
- приборкання локальної освітньої корупції;
- наближення оцінки знань до європейських стандартів.
Читайте також: ЗНО з англійської мови складали майже 130 тисяч людей
