Просто неба серед зими залишився ветеран кримськотатарського національного руху Рустем Усеїнов. Підконтрольна Росії влада Криму знесла його житло. В будинку в селі Морському біля Судаку чоловік прожив 19 років. Усі ці роки намагався узаконити ділянку. Підконтрольний Росії Судацький міський суд постановив знести будинок кримського татарина. Рустем Усеїнов оскаржував це рішення у вищий інстанції, незважаючи на це його житло знесли в оточенні російських омонівців зі зброєю. Історія активіста, який повернувся на землю своїх депортованих предків і залишився без будинку.
Уламки черепиці та скла, розкидані фрукти й табурети, сліди від шин на землі. Таку картину можна було побачити в селі Морське через кілька діб після знесення будинку 65-річного ветерана кримськотатарського національного руху Рустема Усеїнова.
Про те, що тут зовсім недавно було житло, нагадують квіти, лоза, пасіка та інжирний сад.
Рустем Усеїнов звів на цьому місці будиночок власноруч, 19 років тому. Про знесення дізнався, коли лежав у лікарні з пневмонією не ковідного походження. Приїхав зранку, щоб завадити, підтримати його прийшли кримськотатарські активісти. Господарю будинку стало зле, «швидка» забрала його до лікарні.
Як все відбувалося, розповідає судакчанин Едем Ісмаїлов, разом з яким ми побували на місці знесеного будинку, поки Рустем Усеїнов був на лікарняному ліжку.
Боляче навіть зараз перебувати на цьому місціЕдем Ісмаїлов
«Тут, де ми стоїмо зараз, був спецназ, тут був вхід. У супроводі спецназу судовий пристав пройшов, зламали двері, завантажили всі речі, які перебували у Рустем аґа вдома, забрали на зберігання кудись у комунгосп, на склад. Рустем аґа стало погано, викликали швидку допомогу, його відвезли до лікарні. Я звернувся до судового приставу, який тут перебував. Вони сказали, що речі перебувають на відповідальному зберіганні і потрібно їх або всі одразу забирати, або вони повинні бути там. Я сам – судацький, щоразу проїжджаю тут, дуже боляче. Боляче навіть зараз, перебувати на цьому місці. Ви можете собі уявити, людина вже немолодого віку, на дворі не травень, залишитися ось так, просто неба? Це, принаймні, нелюдяно», – каже Едем Ісмаїлов.
За кілька днів у лікарні Рустему Усеїнову стало краще. Почав оговтуватися від стресу. З речей у нього залишилися ті, в яких був.
У кожному будинку є щось дрібне, гарненьке, приємне. Бачив: по кишенях розсовувалиРустем Усеїнов
«Ані нитки, ані голки – нічого. Все, що було в домі, все вони кудись вивезли. Коли проти тебе десятки озброєних людей до зубів, не завжди вдається себе контролювати. І я… складно про це говорити – я не забрав свій Коран. А цей Коран мені подарували діти наших політв'язнів. І я й досі не знаю, де він. І це мене гнітить, чесно кажучи. У кожному будинку є щось дрібне, гарненьке, приємне. Бачив: по кишенях розсовували… нехай буде їм», – розповідає Рустем Усеїнов.
Родина Усеїнових повернулася до Криму з депортації однією з перших, ще наприкінці шістдесятих. Але жити в рідному селі Міжріччя (кримськотатарською – Ай-Серез – ред.) їм не дозволили. Оселилися в степовій частині Криму в Ленінському районі. Домівка батька Рустема Усеїнова збереглася досі.
Оселитись там було дуже складно і в український період. На жаль, Київ на це реагував дуже мляво
«Його будинок в Ай-Серезі досі стоїть. У ньому живуть колишні переселенці, їхні нащадки. Не секрет, що на південному березі поселятися дуже складно, там нашого населення дуже мало. Оселитись там було дуже складно і в український період. На жаль, Київ на це реагував дуже мляво. А місцева влада не давала людям будуватися», – каже кримськотатарський активіст Едем Дудаков.
Земля в селі Морському, на якій звів будинок Рустем Усеїнов, не була у приватній власності, це ділянка муніципальна. 20 років тому тут будувалися кілька родин кримських татар, яким не давали оселитися законно. До цього часу залишився тільки він один.
«Він жив тут, сподіваючись, що рано чи пізно йому вдасться оформити цю землю», – каже кримськотатарський активіст Ролан Османов.
Роками Рустем Усеїнов намагався узаконити ділянку. Після 2014 року почався тиск.
«Тут було світло прокладене. Воду вони протягнули. Тут є санаторій «Зеніт», вони домовилися з директором, поставили лічильник, отримували воду за лічильником, відповідно, її оплачували. Після 2014 року були попередження: «розберіть, заберіть», – розповідає активіст Едем Ісмаїлов.
Усеїнов Р.А. без документів для особистих потреб використовує земельну ділянку муніципальної власностіЗ рішення суду в місті Судаку
Підконтрольна Росії Судацька міська адміністрація подала на Рустема Усеїнова в Судацький міський суд. Змушували знести будинок власними силами. Причиною вказали те, що будинок зведений без дозвільних документів.
«Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення органом муніципального земельного контролю позапланової виїзної перевірки було встановлено, що Усеїнов Р.А. без правовстановлюючих документів для особистих потреб використовує земельну ділянку муніципальної власності загальною площею 1870,66 кв.м, розташовану за адресою: ... Земельна ділянка не сформована, на кадастровий облік не поставлена, при цьому перебуває повністю в межах водоохоронної зони Чорного моря. На самовільно зайнятій ділянці розташовані одноповерховий об'єкт капітального будівництва, туалет, господарські будівлі. Адміністрацією м. Судака рішень щодо надання земельної ділянки не ухвалювалося», – йдеться в рішенні суду.
У матеріалах рішення підконтрольного Росії Судацького міського суду значиться, що Рустема Усеїнова нібито повідомляли про засідання. Але він стверджує, що суд відбувся без нього.
«Три суди пройшли і про всі три суди я дізнавався постфактум. Вони чудово знали, де я живу, вони відправляли свою пошту по тій адресі, по якій я вже 20 з лишком років не живу. А я тут, у них під носом, майже кожен день вони мене бачать і мені за фактом проживання жодне повідомлення не приходило. Думаю, що це було навмисно», – каже Рустем Усеїнов.
Коли прийшли зносити будинок, то Рустем Усеїнов показував судовому приставу повідомлення про те, що він оскаржує рішення суду у вищій інстанції.
«Копію цього повідомлення виконавцям було надано. І до сьогодні ще, на сьогоднішній день, немає рішення Верховного суду Криму щодо цієї апеляційної скарги. Тобто за їхнім законодавством жодних дій вони не могли робити», – зазначає Рустем Усеїнов.
Я думаю, що хтось поклав око на цю землюЕдем Дудаков
Кримськотатарський активіст Едем Дудаков припускає, що підконтрольна Росії Судацька адміністрація могла діяти в чиїхось інтересах.
«Вони тишком-нишком подали до суду, мабуть, домовилися з суддею. Можливо, якби людина приїхала б на суд, то за російським законом, якщо людина десять років уже живе на якійсь території, вона має право подати заяву і сказати: «ось я десять років проживаю, мене ніхто не зносив, нічого не робив», він має право на цю землю. Я думаю, що хтось поклав око на цю землю, напевно, може вже й продана ця ділянка, що дуже схоже на російську дійсність», – вважає Едем Дудаков.
Крим.Реалії звернулися за коментарями до підконтрольної Росії Судацької адміністрації, а також до служби судових приставів. Відповіді поки що не отримали.
Ситуацію зі знесенням будинка Рустема Усеїнова кримськотатарська громадськість пов’язує ще й з тим, що він усе життя активно обстоює права народу. Останні роки він бере участь у діяльності «Кримської солідарності», підтримує політв’язнів, приходить на суди.
Рустем Усеїнов каже, що зупинятися не збирається і зараз.
Багато хто з нас мав можливість прийти і сказати: «ось це – мій дім». Ми цього не робилиРустем Усеїнов
«Наше старше покоління – дуже мудрі люди, далекоглядні. Вони обрали шлях ненасильницького опору та повернення на Батьківщину. І ми йдемо цим шляхом, не звернемо. Багато хто з нас мав можливість прийти і сказати: «ось це – мій дім». Ми цього не робили. У нас не стояло таке завдання, було завдання повернутися додому, жити та розвиватися. Ми відродилися, повернулися, й ані краплі крові ми не пролили, жодної сльози чужої не вронили. Ми вгризалися в землю, в наметах люди жили, будували нові будинки, але це була мета, це було завдання і ми його кропітливо домагалися», – каже Рустем Усеїнов.
За знесення свого будинку має заплатити сам Рустем Усеїнов. Підконтрольний Росії Судацький міський суд нарахував витрати майже у сорок три тисячі рублів. Їх забирають з пенсії чоловіка.
«Спробую м'яко-м'яко сказати: нехай подавляться. Із пенсії вони утримали вже більшу частину, там трохи лишилося. Ну, отримають, звичайно, все. Це підступність російської феміди», – вважає Рустем Усеїнов.
Але кримськотатарська громадськість оголосила марафон і зібрала ці гроші.
«Він пенсіонер, ми чудово розуміли, що йому нема з чого все це сплатити. Зібрано понад 80 тисяч рублів. Допомога надходить щодня, до Рустем аґа щодня приїжджають люди з усіх куточків Криму, приїжджають до лікарні, за дзвінком, без дзвінка», – розповів активіст Едем Ісмаїлов.
Рустем каже – в день йому телефонують сотні людей, якби не така підтримка, не оговтався б від стресу. Друзі підгодовували і його двох собак.
«Кота не бачили вже тижнів зо два-три, напевно. А собаки у дворі живуть, не йдуть. Я думаю, що вони розуміють: нам з ними іншого шляху немає, ми там житимемо», – каже Рустем Усеїнов.
Кримськотатарські активісти вмовляли Рустема пристати на чиюсь пропозицію про житло. Хвилюються за його здоров’я. Але він довго твердив, що коли випишеться з лікарні, поставить намет на місці зруйнованої домівки.
Назад дороги немає. Це та земля, яка дає силу. І надіюРустем Усеїнов
«У 1968 році ми повернулися. І моя, нині вже покійна, мама до 1987 року не розпаковувала те, що запакувала в Узбекистані. Мама чекала, що ми до себе в село переїдемо. Дев’ятнадцять років, поки батько не помер, у мами були такі пакунки, які вона не чіпала: «додому приїдемо, там розпакую». У 1987 році батько помер. Мама сказала: «все, напевно, і я тут залишусь». І розпакувала… А тепер я – тут. Назад дороги немає. Це та земля, яка дає силу. І надію», – пояснює Рустем Усеїнов.
Рустем Усеїнов вже виписався з лікарні. Кримськотатарським активістам вдалося вмовити його бодай взимку пожити у винайнятому ними для нього житлі.
