Виплата внутрішньо переміщеним особам раніше надавалася безстроково. Вона не залежала від того, чи мають ВПО житло, депозит чи, до прикладу, нову автівку. Тепер же буде встановлений обмежений період часу, впродовж якого переселенці зможуть отримувати допомогу. А за певних обставин її можуть скасувати і раніше часу. До уваги держава братиме тепер такі фактори, як майно, витрати сім’ї, термін перебування за кордоном.
Зміни для вимушених переселенців у країні мали стартувати вже в серпні. Утім, Кабінет міністрів відтермінував нововведення про призначення допомоги до листопада. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив, що саме зміниться для переселенців, хто зможе надалі отримувати допомогу від держави й через що її можуть скасувати.
Хто може отримати допомогу?
- Песелесенці, які виїхали із зони бойових дій та тимчасово окупованих територій.
- ВПО, у яких зруйноване житло через війну або непридатне для проживання.
- Діти, які народилися після переміщення сім’ї.
Допомога на проживання для переселенців призначатиметься тепер терміном на пів року. Соціально вразливі сім’ї зможуть її продовжити ще настільки ж часу. Якщо ви вже отримуєте ці кошти від держави, повторно подавати документи не потрібно. Виплата продовжується автоматично на шість місяців.
Розмір фінансової допомоги залишається без змін. Це – три тисячі гривень для неповнолітніх дітей та осіб з інвалідністю, а також дві тисячі для всіх інших ВПО. В подальшому ці гроші виплачуватимуть кожного місяця 15 та 28 числа.
Допомога надається кожній людині в сім’ї. Оформити на неї документи зможе лише один її член. Виплачуються гроші на всіх також одній уповноваженій особі.
Виплата не призначається переселенцям, якщо вони:
- повернулися до покинутого місця проживання;
- перебували за кордоном більше як 30 днів підряд чи 60 днів разом впродовж пів року; серед винятків – службові відрядження, стажування, лікування, реабілітація, супровід хворого, догляд за неповнолітньою дитиною, похорон родичів; для цього ВПО треба мати підтверджуючі документи; одним з яких може бути – запрошення від сторони, що приймає;
- зареєстрували чи задекларували місце проживання у помешканні, яке зруйноване, пошкоджене під час війни (крім дітей);
- ув’язнені, засуджені чи оголошені у розшук.
Якщо лише один з членів сім’ї підпадає під один з цих пунктів, виплати йому не призначаються або анульовуються. Для інших родичів все залишається без змін.
Виплату можуть призупинити, якщо ВПО:
- має у власності придатне житло площею не менше 13,65 метра квадратних на одну особу у регіоні, де немає бойових дій, у тому числі звільнених населених пунктах; не враховується будинок, квартира, які непридатні для життя, і це підтверджують документи;
- має витрати на суму більш як сто тисяч гривень; винятками можуть бути витрати на лікування, освіту, купівля будівельних матеріалів для відновлення житла;
- придбала помешкання і витрати їй компенсували з державного чи місцевого бюджету;
- купила автомобіль, випущений менше п’яти років тому; під цей пункт не потрапляють автівки, передані органами соцзахисту, придбані багатодітними родинами, особами з інвалідністю, батьками-вихователями для дитячих будинків сімейного типу;
- має на депозитному рахунку більш як 100 тисяч гривень;
- перебувала і перебуває на повному державному забезпеченні в дитячому будинку, школі-інтернаті, соціальних закладах для літніх людей.
Ці пункти стосуються як і тих осіб, кому автоматично продовжили виплати, так і тих, хто хоче отримати допомогу вперше. Ті люди, що подаються на виплати вперше, можуть не отримати гроші, якщо за три місяці до подачі заяви поліпшили свій фінансовий статус. Тобто, як уже зазначалося, купив нове авто, будинок, має депозит тощо.
Серед випадків, коли внутрішньо переміщеним особам можуть скасувати виплати, також завершення бойових дій, де ви проживали раніше, деокупація території, переїзд за кордон або ж якщо людина не пройшла перевірку відповідними органами.
Щоправда, деякі пункти частково не стосуються переселенців-волонтерів. Якщо ВПО, наприклад, купила автівку чи відремонтувала її на суму більше ніж 100 тисяч гривень, передала її державним структурам, українським військовим і має відповідні документи – виплату не заберуть.
Про припинення чи ненадання допомоги працівники соцзахисту мають повідомити внутрішньо переміщеній особі телефоном, поштою чи електронним листом. Рішення можна оскаржити, звернувшись до Національної соціальної сервісної служби або ж у судовому порядку.
За словами віцепрем’єр-міністерки – міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, нині в Україні зареєстровано майже п’ять мільйонів ВПО. Трохи більше ніж половина з яких отримує фіндопомогу від влади. Минулоріч з державного бюджету на виплати переселенцям виплатили 57 мільярдів гривень. Цього року загальна сума витрат може становити 72 мільярди.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
