Верховна Рада України допомогла виконати обіцянку президента Володимира Зеленського, ухваливши три запропоновані ним закони, що мають реалізувати ідею про так званих «інвестнянь». Це, власне, сам закон про порядок та умови сприяння великим іноземним інвесторам, а також зміни до Податкового та Митного кодексів, що визначають пільги для інвесторів.
Закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями» (№3760 ) передбачає, що уповноважений державний орган допомагатиме впроваджувати такі проєкти, зокрема буде долати бюрократичні перепони.
Офіс із залучення та підтримки UkraineInvest у 2018 році став державною установою. Тепер закон регламентує його роботу. Кабінет міністрів має уповноважити спеціальних менеджерів супроводу інвесторів.
Держава допомагатиме, якщо розмір інвестицій – понад 20 мільйонів євро (близько 700 мільйонів гривень), а термін реалізації проєкту не більше ніж 5 років.
Крім того, інвестор має забезпечити щонайменше 80 нових робочих місць, а рівень зарплати співробітників має бути на 15% вище від середньої за обраним видом діяльності у регіоні інвестування.
Держава допомагатиме лише у реалізації тих проєктів, що передбачатимуть будівництво, модернізацію, технічне чи технологічне переоснащення виробничих об'єктів та відбуватимуться у сферах: переробної промисловості (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв), інфраструктури та логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, охорони здоров'я, освіти та спорту.
Сума державної підтримки не має перевищувати 30% від суми інвестиції.
Тим часом на супровід та сприяння з боку України, згідно із законом, не можуть розраховувати такі інвестори:
- компанії, що не розкрили інформацію про кінцевого власника;
- компанії, понад 50% акцій яких належать офшорним компаніям;
- компанії з понад 10% акцій з держави-агресора (Росії) та компанії, зареєстровані у Росії;
- компанії, щодо яких Україна застосувала санкції.
Частині іноземних інвесторів дійсно допомогли вирішити їхні проблеми та вкласти кошти у розвиток виробництва в Україні. Але нові законодавчі норми дискримінують українських інвесторів, які не можуть розраховувати на пільги від держави, зауважує у коментарі Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса. Крім того, вважає він, пільги сприятимуть проєктам, що вже проінвестовані, але нових інвесторів навряд чи залучать.
Це, скоріше, імітація процесу, ніж процес. Воно нічого не змінить відчутно. Це не є системним рішеннямСергій Фурса
«Це, скоріше, імітація процесу, ніж процес. Воно нічого не змінить відчутно. Це не є системним рішенням. Просто буде чиновник, який захищатиме чиновників від інших чиновників. Також інвесторів не цікавлять податкові пільги. Інвесторів цікавлять правила гри. Це буде вигідно лише тим, хто вже має намір інвестувати в Україну, а тут їм ще й пільги дають. Але загалом на інвестиційну привабливість України це не вплине. Потенційних інвесторів цікавлять зовсім інші речі. Вони не зважають на те, є податкові пільги чи нема. Їм потрібна безпека, їм потрібне верховенство права. Крім того, коли певним якимось людям даємо пільги, це викривлює конкуренцію. І це вже, скоріш, негативний елемент. Це негативно для загальних правил гри», – каже Фурса.
Податки і мито
Заради реалізації норм закону про державну підтримку великих інвестиційних проєктів, Верховна Рада ухвалила поправки до Податкового кодексу (№3761) та зміни до Митного кодексу (№3762).
Поправками до Податкового кодексу з 1 січня 2021-го до 1 січня 2035 року звільняються від стягнення податку на додану вартість операції з імпорту устаткування, що ввозить інвестор для реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями. Устаткування має бути новим і виготовленим не раніше, ніж за три роки до дати реєстрації інвестиційного проєкту.
Крім того, органи місцевого самоврядування зможуть звільняти інвесторів від сплати земельного податку та орендної плати за землю або зменшувати ставки цих сплат.
Закон говорить, що звільняються від податку на прибуток підприємства-інвестори протягом п'яти послідовних років з дати подання заяви, але не раніше від дати подання такої заяви та дати введення в експлуатацію об'єкта, побудованого (щодо якого здійснено реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) у рамках реалізації інвестиційного проекту.
Зміни до Митного кодексу з 1 січня 2021-го до 1 січня 2035 року звільняють інвесторів від оподаткування імпортного устаткування ввізним митом. Перелік устаткування визначатиме уряд під час укладення інвестдоговору.
Водночас запровадження податкових та митних пільг не гарантує автоматичного притоку інвестицій в Україну. Так само і супровід проєктів державою не змінює істотно інвестиційного клімату в країні, наголошує у коментарі Радіо Свобода керуючий партнер інвестпроекту Thomson & French В’ячеслав Бутко. Верховенство права, дотримання права власності, ефективність судової системи – фактори, що мають значно більший вплив на ситуацію. Крім того, існують системні проблеми у самому середовищі українського бізнесу, зауважує фахівець.
Немає перспективних, у відповідності до нового технологічного укладу, реципієнтів. Країна відверто не бажає вписуватися у нову промислову парадигмуВ'ячеслав Бутко
«Інвестиції в Україну стримує, по-перше, те, що у нас, за рідкісними винятком, немає перспективних, у відповідності до нового технологічного укладу, реципієнтів. Країна відверто не бажає вписуватися у нову промислову парадигму. Йдеться про адитивне виробництво, ощадливе споживання, економію ресурсів.
Друга причина – у тому, що більшість наших підприємців не володіють актуальними стратегіями створення сучасних високотехнологічних продуктів, як і стратегіями маркетингу для просування.
Третя причина – більша частина підприємців не цікавляться ні промисловим інжинірингом, ні промдизайном. Попри те, що вкрай важливо для промислової парадигми. А у застарілі парадигми ніхто інвестувати не буде.
Четверта причина – більшість підприємств не застосовують у своїй діяльності відомі в усьому світі методики менеджменту. Що знову ж не робить інвестиційний клімат привабливішим.
П’ята причина – потенційним інвесторам все чудово відомо про попередні чотири причини», – пояснює Бутко.
Президент Володимир Зеленський вже підписав закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні», який Рада ухвалила в грудні 2020 року. Ухвалені у березні 2021 року зміни до Податкового та Митного кодексів наразі очікують президентського підпису.
Володимир Зеленський обіцяв великим компаніям, які проінвестують українську економіку, «окремий контракт з державою». Про це глава держави сказав під час виступу на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі у січні 2020 року.
