Гості програми «Ваша Свобода»: Михайло Самусь, військовий експерт; Олег Жданов, військовий експерт; Юрій Касьянов, волонтер, блогер.
На жоден день не припиняється агресія Росії. Триває війна на Донбасі. Четверо українських вояків загинули внаслідок обстрілу з боку бойовиків. А тим часом президент України Володимир Зеленський змінив командувача Об’єднаних сил. А верховний головнокомандувач ЗСУ вже понад 2,5 місяця є саме він – новий президент України. Як же Зеленський воює з Росією на Донбасі?
Олександр Лащенко: Пане Самусь, от чергове перемир’я. Їх вже було понад десяток. Все-таки розведення у Станиці Луганській. Який-не-який, але мінімальний успіх є. Хоча відновлення мосту так і не вдається зробити через, за даними ООС, зокрема, обстріли з боку бойовиків. І от четверо загиблих впродовж одного-єдиного дня. Зірване чергове перемир’я. Чи є шанс його бодай якось зберегти?
Михайло Самусь: Насправді не Україна починала війну. І Росія зараз продовжує диктувати умови на фронті. Коли кандидат і президент Зеленський говорив, що хоче миру, Кремль це зрозумів як привід для отримання нового козиря для ведення своєї політики стосовно України, здійснюючи нові і нові атаки проти ЗСУ, провокуючи Зеленського, намагаючись примусити його нервувати. Коли на наступному «нормандському форматі» буде запитано, так які успіхи, Путін може сказати: нічого не виходить, Києву треба все ж таки починати прямі переговори з ватажками бойовиків. Йде цілеспрямована операція саме в цей період, який характеризується тим, що у нас йде трансфер влади.
(Повна версія програми)
Потрібно міняти тактику, міняти наповнення операції. У нас уже є такі засоби, інструменти. Потрібно здійснювати удари у відповідь, які будуть набагато потужнішими. У нас 4 солдати загинуло! Я впевнений, що у нас є всі координати всіх критичних чи важливих мішеней, цілей, які є у противника. Якщо загинуло 4 українські солдати, треба, щоб загинуло 30–40 солдатів окупаційних. Треба взяти на себе відповідальність пояснити західним партнерам, що 4 французи, які загинуть на фронті, є важливішими, ніж мінські домовленості або інші домовленості, які підпише Франція. Або США, Ізраїль, Канада, інші держави.
Альтернатива – змінити формат, тобто не «нормандський формат», а залучити учасників Будапештського меморандуму, в першу чергу США. Треба сформувати мотив, за яким Трампу вигідно буде брати участь в цих переговорахМихайло Самусь
Ситуація надзвичайно складна для українського керівництва. Альтернатива – змінити формат, тобто не «нормандський формат», а залучити учасників Будапештського меморандуму, в першу чергу США. Треба сформувати мотив, за яким Трампу вигідно буде брати участь в цих переговорах напередодні президентських виборів. США зберігають зовнішньополітичний курс, щоб тиснути на Росію. Звісно, що США мають свої інтереси. Коли переформатовують свої відносини зараз з Китаєм, формують новий порядок денний з ЄС, для США Росія зараз не більше ніж інструмент у формуванні нового світового порядку. Це тільки росіяни хочуть представити з себе «другим СРСР». Насправді Росія з самого початку не була СРСР. Не може бути країна на рівні СРСР, яка має 2% від світового ВВП. Процес, який маємо на Донбасі і навіть в Криму, регіональний.
Це (призначення керівником ООС Володимира Кравченка – ред.) просто удосконалення системи управління. Це абсолютно нормальний процес – ротація командування. Причому що колишній командувач іде на підвищення фактично, і новий командувач іде на підвищення. Але поки що не бачимо концепції, куди будуть рухатися ЗСУ і куди здійснюватиметься реформування ЗСУ.
– Пане Жданов, що, луснуло чергове перемир’я на Донбасі? Зазначу, що підтримуванні Росією «ЛДНР» покладають відповідальність за порушення перемир’я тільки на ЗСУ. Відразу 4 осіб загинули впродовж одного-єдиного дня.
Загалом на Донбасі агресор не дає жодної можливості передихнути, увійти у справу новому верховному головнокомандувачеві ЗСУ. Ці понад 2 місяці – що можна далі чекати від верховного головнокомандувача?
Олег Жданов: Воно й не починалося. Я не розумію, коли начальник Генштабу каже: якщо лунають постріли, то це не порушує перемир’я. Постріли лунали з першого дня. У нас були загиблі і позавчора, і вчора ще були поранені. Перемир’я існувати не може, тому що ми ні з ким не розмовляємо. Ми розмовляємо самі з собою? Ми припиняємо вогонь, а та сторона? Хто та сторона?
Мене лякає те, що мало того, що президент Зеленський не розуміє ситуації в Міноборони, у ЗСУ, але ж у нього немає розуміння того, що робити далі з цим конфліктомОлег Жданов
І я не бачу ніякої стратегії. Мене лякає те, що мало того, що президент Зеленський не розуміє ситуації в Міноборони, у ЗСУ, але ж у нього немає розуміння того, що робити далі з цим конфліктом. Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти. Так от, генерал Хомчак – це людина пана Коломойського. І ця ротація кадрів – ви забуваєте головне, що там звільнили генерала Попка, найліпшого друга генерала Муженка. Це розстановка своєї команди. Немає конкурсної основи, немає кваліфікаційного відбору. Є подання, яке Зеленський підписує, тому що він не фахівець цієї галузі. Я ні в якому разі не принижую їхні професійні навички, ці люди мають досвід, у тому числі і бойовий. Але треба, щоб була виконана процедура – посаду займає той, хто більше знає і кращий на сьогодні. Де концепт ЗСУ? Де календарний план виконання військової реформи? Ми знову топчемося на місці. Три місяці!
Вони йдуть методом «крок до помилок». Роблять якісь спроби щось зробити, реанімувати модель 2016 року, коли «давайте припинимо вогонь у відповідь». Ще Кучма розробляв цю концепцію. Що ми не робили б, від «мінського формату» треба відмовлятися. Як його не читайте – зверху, знизу, справа, зліва – там все одно написано «особливий статус». І він не є юридичним документом для нас – парламент не ратифікував ці домовленості. До речі, резолюція Генасамблеї ООН так і пише (якщо ви читали оригінал): ООН рекомендує Україні визнати анексію Криму збройним конфліктом між Україною і Росією, у зв’язку з тим, що анексія відбувалася за допомогою Збройних сил Російської Федерації. Ось вам рекомендація ООН щодо виходу з цієї кризи: поки не визнаємо факт війни, ми нікуди не просунемося – ні назад, ні вперед.
– Пане Касьянов, ваш пост у фейсбуці: «Біда Володимира Олександровича в тому, що він – не «совок». І Богдан, І Разумков – не «совки». А от Путін – «совок»… На відміну від вас, «травоїдних», у нього є мета – «великая Россия»… Тому ... миру не буде. Мир по-путінськи означає капітуляцію… І це означає кінець популярності Зеленського». Ви, можна сказати, провал пророкуєте верховному головнокомандувачеві? Чи ні?
У 2014 році значна частина громадян України готові були воювати за свою країну. На тій патріотичній хвилі ми могли закінчити війну. Зараз нам нав’язали «мінський мир»Юрій Касьянов
Юрій Касьянов (переклад): У 2014 році значна частина громадян України готові були воювати за свою країну. На тій патріотичній хвилі ми могли закінчити війну. Зараз нам нав’язали «мінський мир», що не можна перемогти у війні воєнним шляхом, треба домовлятися. Зеленський на хвилі таких настроїв, проповідуючи таку ж політику, прийшов до влади. Він не до кінця розуміє, як і Коломойський, і багато наших олігархів, які звикли… тільки грішми, що для Путіна важливі гроші, але вони не на першому місці. Зовсім інша парадигма у тому суспільстві – це «вєлікая Росія», яку вони хочуть відновити за будь-яку ціну.
Не треба вдруге придумувати велосипед. Все дуже просто. Це записано у нас в Конституції: агресивні дії вчинені до країни – треба просто воювати. Воювати треба усім, а не тільки армії, яка набрана здебільшого із заробітчан, які не реалізувалися у мирному житті. Як Путін не хотів би відновити «вєлікую Росію», розуміє, що відновлення відбувається не воєнним чином, а насадженням «русского мира», «братської любові» між українським і російським народами.
