Збиття літака «Міжнародних авіаліній України» над Тегераном стало наступною після МН17 катастрофою авіалайнера, спричиненею військовими. Щодо літака МАУ слідство тільки розпочинається, а у справі про атаку на малайзійський «Боїнг» уже відома дата початку судового процесу у Нідерландах – 9 березня 2020 року. Крім того, знищення пасажирського борту у липні 2014 року над Донбасом є одним із епізодів у справі «Україна проти Росії», яка розглядатиметься Міжнародним судом ООН. Чи не використає Росія січневу авіакатастрофу в Ірані як аргумент на свою користь у цих судових розглядах? Радіо Свобода зібрало думки фахівців із повітряного права.
Обидва літаки пасажирські, і обидва збиті ракетами, випущеними із російських систем: MH17 збив «БУК», а літак МАУ – «Тор».
Ці обставини примушують порівнювати ситуації і думати про те, як розслідування причин знищення літака «Міжнародних авіаліній України» може вплинути на судовий процес у Нідерландах.
В українському інформаційному просторі вже лунають деякі застереження. Нібито, якщо Україна сприйматиме як належне офіційну версію Ірану про «людську помилку», що призвела до загибелі 176 людей, то чи не скористується Російська Федерація подібною аргументацією на судовому процесі у справі збиття MH17?
Тим більше, що екс-командира «протиповітряної оборони» угрупування «ДНР» Володимира Цемаха, якого звинувачують у причетності до збиття малайзійського «Боїнга», Україна передала Росії в рамках обміну.
Натомість інші експерти вважають – ситуації, за яких зазнали катастрофи «Боїнги» в Ірані та на Донбасі, порівнювати взагалі некоректно.
«Все одне, що порівнювати папугу й муху тільки тому, що обидва зелені й мають крила», – так висловився у розмові з Радіо Свобода експерт з міжнародного повітряного права Андрій Козлов.
Свого часу Андрій Козлов брав участь у розслідуванні багатьох авіаційних подій, у тому числі катастрофи Ту-154 над Чорним морем у жовтні 2001-го.
Стосовно нинішньої ситуації Андрій Козлов пояснює:
Різні зенітні ракетні комплекси, якими були вражені «Боїнги» український та малайзійський; різні методи наведення, командний і напівактивний, відповідноАндрій Козлов
– Досить різні зенітні ракетні комплекси, якими були вражені «Боїнги» український та малайзійський; різні методи наведення, командний і напівактивний, відповідно.
Іранці діяли у знайомому, звичному суверенному повітряному просторі поруч із злітно-посадковою смугою, з якої щодня тим самим курсом і за тією самою схемою злітають та набирають висоту сотні літаків. Вони працювали у знайомій, звичній взаємодії із органами управління повітряним рухом.
Ті, хто збив «Боїнг» на Донбасі, діяли майже за партизанських умов, із засідки – після вторгнення на українську територію.
Проте, схожим в обох випадках, на мою думку, була наявність якоїсь станції цілевказівки (радар для раннього виявлення і супроводу цілі з первинною видачею інформації на ціль – ред.) Вона і дала первинне наведення у напрямку на ціль.
Іранці стверджують, що сплутали пасажирський літак із крилатою ракетою. Хоча за своїми висотними, швидкісними, спектральними характеристиками, напрямком та паттерном руху – ці цілі, м’яко кажучи, різні.
Проте враховуйте, що всіма подробицями ми поки не володіємо. Чи знатимемо їх? Чи увійдуть вони у фінальний звіт? Великі запитання.
У будь-якому разі для встановлення розміру відшкодування важливим є достеменне відтворення всіх елементів цієї трагічної події для їх системного сприйняття, а отже – визначення ступеня вини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На що можуть розраховувати сім’ї загиблих у катастрофі літака в Ірані. Пояснює експерт з авіаційного права
Як повідомляється, дослідження обох «чорних скриньок» збитого в Ірані українського авіалайнера проходитиме в Україні за участю експертів французького Бюро розслідувань і аналізу питань безпеки цивільної авіації.
Хронологія офіційних заяв про авіатрощу PS 752
Першим із офіційних осіб про збиття українського літака іранською ракетою прямо заявив прем’єр-міністр Канади. 9 січня, посилаючись на «низку джерел», зокрема на дані канадської розвідки, Джастін Трюдо сказав: «Дані вказують на те, що літак був збитий іранською ракетою класу «земля-повітря». Це могло статися ненавмисно».
11 січня, тобто на четвертий день після загибелі «Боїнга» рейсу PS 752 Тегеран-Київ, президент Ірану Хасан Роугані написав у твіттері, що «до жахливої катастрофи українського літака призвели ракети, випущені через людську помилку».
Невдовзі «повну відповідальність» за збиття українського літака взяв на себе Корпус вартових Ісламської революції (КВІР). У виступі на державному телебаченні Ірану командувач повітряними силами військового формування Амір Алі Хаджизаде визнав, що український цивільний літак був помилково «ідентифікований як крилата ракета».
Того ж дня, 11 січня ввечері, Офіс президента України оприлюднив відеозвернення, в якому, коментуючи розмову із президентом Ірану, Володимир Зеленський наголосив: «ми домовилися, що ніхто не відкрутиться». Також від імені українського народу Зеленський подякував лідерам США, Канади, Великої Британії, інших країн за «наполегливу позицію й підтримку».
14 січня, незабаром після заяви президента Ірану Хасана Роугані про необхідність створення спеціального суду у справі про збиття літака рейсу PS 752, офіційний Тегеран повідомив про арешти у рамках розслідування причин авіакатастрофи біля Тегерану.
Провина окремих осіб чи провина держави?
Юрист з міжнародного повітряного права Андрій Гук вважає, що стверджувати «Іран взяв на себе відповідальність», «визнав провину» – неправильно. «Іран визнав певні факти – наприклад, помилку при запуску ракети. Це не одне й теж саме із провиною держави», – вважає він.
13 січня в ефірі 5 каналу свою точку зору Андрій Гук докладно обґрунтував, сказавши наступне:
Якщо у фінальному звіті Іран назве причиною катастрофи всього-на-всього human error, це далеко не означатиме, що держава бере на себе відповідальність і винуАндрій Гук
– Всюди повторюється unintentional («ненавмисно»), by mistake («помилково»). Це почалося із заяв Трюдо [прем’єр-міністр Канади], Джонсона [прем’єр-міністр Великої Британії]. Заяви про «ненавмисність» та «помилковість» одразу дали Ірану можливість виходу із цієї ситуації – він фактично повторив те, що сказали до нього. А по суті я бачу тільки визнання того, що іранська ракета була запущена внаслідок помилки.
Сказати про відповідальність конкретних людей, які натискали на кнопку, – одна площина проблеми. Отже, якщо у фінальному звіті Іран назве причиною катастрофи всього-на-всього human error, це далеко не означатиме, що держава бере на себе відповідальність і вину.
Дещо іншої точки зору на те, визнав чи не визнав Іран свою провину у катастрофі літака МАУ, дотримуються інші правники. Так, в розмові з Радіо Свобода юрист-міжнародник Борис Бабін зауважив: «Іран визнає: «так, це моя суверенна територія, це були мої комбатанти, вони це зробили». Це вже є визнанням відповідальності».
Тимур Короткий, завідувач кафедри міжнародного права і порівняльного правознавства Національного авіаційного університету звертає увагу, що на даному етапі розслідування, домінуючою версією катастрофи рейсу PS 752 залишається помилка осіб із складу збройних формувань Ірану (йдеться про КВІР, Корпус вартових Ісламської революції – ред.).
«Як випливає із ст. 4 Статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, поведінка збройних формувань, які діють від імені держави, присвоюються Ірану в цілому як державі», – зазначає він.
«Якщо буде доведено, що до катастрофи рейсу PS 752 призвели навмисні дії, це кардинально змінить кваліфікацію ситуації і, відповідно, ступінь відповідальності Ірану»Тимур Короткий
Проте юрист-міжнародник зауважує, що кваліфікації дій Ірану як держави, його збройних формувань та органів забезпечення безпеки цивільної авіації стане зрозумілим лише після повного розслідування. «Якщо буде доведено, що до катастрофи рейсу PS 752 призвели навмисні дії, це кардинально змінить кваліфікацію ситуації і, відповідно, ступінь відповідальності Ірану», – сказав Радіо Свобода Тимур Короткий.
Справа MH17 – один з епізодів майбутнього судового процесу в Гаазі
У листопаді 2019 року Міжнародний суд ООН (International Court of Justice знаходиться у Гаазі – ред.) визнав юрисдикцію у справі України проти Російської Федерації. Позов України про застосування Міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації Суд задовольнив, заперечення Росії – відхилив, і тепер має перейти до безпосереднього розгляду справи по суті.
Докладно важливість процесу й подальші сценарії розвитку подій у статті в «Дзеркалі тижня» аналізує Лана Зеркаль. Екс-заступниця міністра закордонних справ наголошує, що до грудня 2020 року у Росії є час, щоб подати контрмеморандум, в якому серед іншого «повинна пояснити, як її 53 бригада доставила на територію України «Бук» (встановлено, що із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який належав 53-й зенітно-ракетній бригаді ЗС РФ, в липні 2014-го над Донбасом було збито малайзійський літак рейсу МН-17 – ред.).
Також Лана Зеркаль попереджає: Росія намагатиметься змусити Україну відкликати свій позов, відмовитися від розгляду справи в МС ООН.
«Для Росії цей варіант найкращий, він дозволить їй вийти сухою з води. А Україна втратить історичний шанс визнати Росію порушником міжнародного права й отримати належну компенсацію за такі порушення», – пише вона.
Чи «не запозичить» російська сторона під час майбутнього судового процесу аргументацію про людську помилку, використану керівництвом Ірану та західними лідерами у заявах про збиття українського «Боїнга»?
Ймовірність подібного розвитку подій на прохання Радіо Свобода прокоментував Борис Бабін:
– Насправді, визнання Іраном провини у справі рейсу PS 752 дуже негативно вливає на майбутні позиції Російської Федерації в суді. Іран взяв на себе відповідальність через кілька днів після катастрофи. Росія своєї провини за MH17 не визнає протягом понад п’ятьох років.
Україна сьогодні має усіляко підкреслювати – «ось, бачите, Іран – країна хоча й своєрідна, проте чітко дотримується міжнародних зобов’язань стосовно визнання факту збиття, щодо відшкодувань та таке інше». Це наш «плюс» у справі з малайзійським «Боїнгом» рейсу MH17Борис Бабін
На мою думку, Україна сьогодні має усіляко підкреслювати – «ось, бачите, Іран – країна хоча й своєрідна, проте чітко дотримується міжнародних зобов’язань стосовно визнання факту збиття, щодо відшкодувань та таке інше».
Це наш «плюс» у справі з малайзійським «Боїнгом» рейсу MH17.
Мінусом бачу абсолютно дивну заяву Посольства України в Тегерані вранці після трагедії, коли дипмісія назвала причиною трагедії літака «Міжнародних авіаліній України «аварію двигуна», натомість версію теракту чи ракетної атаки виключила (згодом цей допис українське посольство в Ірані зі сторінки прибрало – ред.)
Слід, на мою думку, встановити обставини, хто із наших дипломатів і чому пішов всупереч українській державі, українській авіакомпанії. З тим, щоб якщо у Гаазі Росія почне проводити недоречні паралелі, закидаючи, що «ви у подібній ситуації вдавалися до схожих оцінок», Україна повинна мати чітку однозначну відповідь про особисту помилку конкретної людини та оперативне виправлення цієї помилки.
Доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Шевченка Захар Тропін також дотримується точки зору, що збиття літака МАУ іранськими силами та малайзійського борту MH17 підконтрольними Російській Федерації збройними формуваннями – дійсно є різними ситуаціями. Як змістовно, так і юридично.
Радіо Свобода він пояснив:
– У випадку з Іраном держава прямо визнала помилку своїх військових, що означає визнання відповідальності. Питання лише в її обсязі.
Процес по MH17 буде першим таким міжнародним судовим процесом. Фактично, тестовимЗахар Тропін
У справі з MH17 йдеться про терористичний акт, скоєний незаконними збройними формуваннями на Донбасі із переданої Російською Федерацією зброї. Тут питання відповідальності ще відкрите, оскільки при всій своїй очевидності необхідно довести рівень залучення Росії до цих подій.
Формально, каже Захар Тропін, одна справа ніяк не впливатиме на іншу, але водночас юрист зауважує:
– В частині трагедії МН17, питання, чи був це акт державного тероризму чи ні, що взагалі вважати тероризмом та які його ознаки з точки зору міжнародного права, стануть основними під час розгляду справи по суті в Міжнародному Суді ООН та притягненню Російської Федерації до відповідальності за порушення зазначеної конвенції (про боротьбу з фінансуванням тероризму – ред.)
В цьому сенсі майбутній процес по MH17 буде першим таким міжнародним судовим процесом. Фактично, тестовим.
Загибель українського літака в Ірані. Що потрібно знати
- Літак Boeing 737-800 NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (рейс PS752, реєстраційний номер UR-PSR) вилетів близько 6:10 8 січня маршрутом Тегеран-Київ, зник із радарів через кілька хвилин після підйому в повітря.
- Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Авіакомпанія МАУ опублікувала списки загиблих пасажирів і членів екіпажу.
- Серед загиблих у катастрофі було найбільше громадян Ірану (82 людини) і Канади (63 людини), а також 11 громадян України (2 пасажири і 9 членів екіпажу), 10 громадян Швеції, 4 – Афганістану, 3 – Німеччини і 3 – Великої Британії, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.
- Ким були загиблі в авіакатастрофі в Ірані українці: подробиці за посиланням.
- Літак був вироблений у 2016 році, отриманий МАУ безпосередньо з заводу Boeing, пройшов останнє планове технічне обслуговування 6 січня 2020 року. МАУ заявляє, що гарантує справність своїх літаків і високу кваліфікацію пілотів.
- Згідно з першою реакцією іранської сторони, літак розбився через технічні причини, які призвели до аварії двигуна.
- 11 січня, через 3 дні після катастрофи, президент Ірану Хасан Роугані визнав, що іранські військові помилково збили пасажирський Boeing 737 «Міжнародних авіаліній України». Він розпорядився знайти винних у цій трагедії.
- Командувач повітряними силами Корпусу вартових Ісламської революції Амір Алі Хаджизаде повідомив, що оператор протиповітряної оборони Ірану самостійно вирішив випустити крилату ракету по літаку, не зумівши зв’язатися з командуванням.
Читайте ще:
Трагедія збитих пасажирських літаків: як авторитарні режими маніпулюють правдою
