Збитки, санкції та «повітряний бойкот» Білорусі: затримання Протасевича змінило авіаційну галузь Європи

Нові санкції проти Білорусі та її авіації, припинення польотів з інших європейських країн над нею. Збитки авіаційної галузі всієї Європи та збільшення ризиків для пасажирської авіації у світі. Це лише частина наслідків, які прогнозують експерти після того, як білоруська влада розвернула пасажирський рейс, що прямував із Греції до Литви, змусила його приземлитися та затримала одного з пасажирів – білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича. Низка європейських держав вже оголошує санкції та забороняє своїм авіакомпаніям навіть перетинати повітряний простір Білорусі. Такі рішення анонсує і Україна.

Після того, як літак компанії Ryanair примусово посадили у Мінську та зняли з рейсу Романа Протасевича, світові авіакомпанії самі почали змінювати свою роботу. Рейси airBaltic (Латвія), Wizz Air (Угорщина) і LOT (Польща) перші почали оминати повітряний простір Білорусі, про це свідчать сервіси відстеження пасажирських перельотів. Оскільки це суттєво подовжує маршрут, іноді на третину, то змінюється і собівартість перельоту, і графік прибуття літаків.

Компанія-лоукост Ryanair, яка деякий час не коментувала інцидент, назвала цю подію «викраденням, яке вчинила держава».

«Це було актом авіаційного піратства, – заявляє пресслужба авіакомпанії про події 23 травня. – Зараз це питання обговорюється між безпековими службами ЄС та Північноатлантичним альянсом. Ryanair тісно співпрацює з ними і не може давати детальніших коментарів з міркувань безпеки».

Українські авіакомпанії станом на завершення робочого дня 24 травня не озвучували своїх позицій щодо примусової посадки літака в Мінську, водночас сайти найбільших українських перевізників уточнюють: рейси з Києва до Мінська «наразі не виконуються».

Є й ті, хто оголосив, що продовжить польоти через небо Білорусі. Авіакомпанія KLM (Нідерланди) не бачить причин оминати цю країну, передає нідерландська інформагенція NOS.​

Продовжують авіасполучення з Мінськом також Росія та Китай.

Експерт з питань транспорту Кирил Новіков говорить про те, що примусова посадка рейсового літака під тим чи іншим формальним приводом – небезпечний прецедент. Він не виключає, що через нього небо над Білоруссю можуть визнати небезпечним, і ціла низка урядів та міжнародних структур не рекомендуватимуть, або заборонятимуть літати там. Зокрема, він згадує про Міжнародну організацію цивільної авіації (ІКАО), яка є структурою ООН.

«ІКАО може видати рекомендації, як діяти далі в такій ситуації. Передовсім, як діяти авіакомпаніям», – пояснює експерт.

Міжнародна організація цивільної авіації вже заявила про ймовірне порушення міжнародного авіаправа і наразі вивчає подробиці інциденту.

«ІКАО дуже стурбована очевидно примусовою посадкою літака авіакомпанії Ryanair і його пасажирів, що може суперечити Чиказькій конвенції. Ми очікуємо додаткової інформації, офіційно підтвердженої причетними країнами і операторами», – йдеться в повідомленні IКAO у твітері.

Що каже про інцидент 23 травня міжнародне право?

Чиказька конвенція – це чинний документ від 1944 року з доповненнями, який регламентує правила роботи цивільної авіації та є основою міжнародного повітряного права. Деякі його норми, зокрема статті 9 та 10, дають державі право зажадати від транзитного літака посадки на її території. Ідеться або про випадок, коли літак зайшов у заборонену для польотів зону, або посадку для митного чи іншого контролю. Якщо цього вимагають правила держави, яку перетинає літак.

Кирило Новіков визнає, що формально країна має право вимагати посадки літака, який проходить її повітряний простір, в певних випадках, якщо має дуже вагомі підстави. Але за зловживання цим правом будуть санкції, прогнозує він.

«Можуть бути накладені санкції, зокрема і європейськими організаціями цивільної авіації. Але треба не забувати, що будь-які санкції б'ють, у першу чергу, по громадянах. Тож не можна бездумно вводити санкції, не подумавши про них, – зауважує експерт. – Треба отримати в білоруської влади пояснення і вимагати від неї «гарантій неповторення» цієї ситуації з будь-якими, зокрема і з українськими бортами».

Він згадує про те, що білоруські громадяни також користуються авіатранспортом, зокрема і перетинають повітряний простір України, і вони переважно непричетні до таких дій білоруської влади, як примусова посадка літака і затримання Романа Протасевича.

Авіаексперт Богдан Долінце в ефірі телеканалу «Настоящее время» говорить, що є два сценарії у разі небезпечної ситуації на борту: держава, над якою проходить літак, пропонує свою допомогу, і пілот сам обирає найближчий аеропорт (у ситуації 23 травня – литовський або білоруський) для екстреної посадки.

Другий сценарій – служба повітряного руху держави вимагає посадити літак у певному місці, або коригувати його маршрут. У момент розвороту літака він був ближче до Вільнюса, ніж до Мінська, говорить експерт.

Андрій Козлов, експерт з міжнародного повітряного права визнає, що в певних випадках держава має право перехоплювати цивільне повітряне судно над своєю територією. Однак це право не є абсолютним, уточнює він.

«Для цього є встановлена процедура: пілот повітряного судна повинен виконувати вказівки літака, який його перехоплює, для цього є певна система сигналів, вказана в додатку до Чиказької конвенції. З іншого боку, білоруська влада говорить, що передала каналами зв'язку з літаком, що на його борту нібито знаходиться небезпечний пристрій. Які дії були б більш логічними? Зв'язатися з органами повітряного руху Литви, кордон якої літак мав перетнути у межах двох хвилин, і перенаправити літак до найближчого аеропорту – Вільнюса», – оцінює ситуацію експерт.

У випадку ж літаком Ryanair «відбулося зловживання суверенними правами», вважає він.

Окрім того, Андрій Козлов згадує про Монреальську конвенцію, яка визнає злочином дії, які створюють небезпеку для повітряного руху, зокрема – надання неправдивої інформації.

«Якщо буде виявлено, що інформація про небезпечний предмет на борту була сфальшована – то це злочин. І Білорусь має або переслідувати тих, хто вчинив злочин, або видати їх іншій державі. На практиці, звісно, Білорусь нікого не видасть», – пояснює експерт застосування Монреальської конвенції.

Андрій Козлов також вважає що реакції авіакомпаній, окремих країн та Євросоюзу на примусову посадку пасажирського літака у Мінську будуть найшвидшими. Тоді як ІКАО, ймовірно, вивчатиме інцидент, змінюватиме правила та вироблятиме своє рішення роками, не виключає він. Але саме консолідована реакція ЄС буде найважливішим чинником у розвитку подій, наголошує він.

Захід називає інцидент із Протасевичем «тероризмом» і «повітряним піратством» та запускає санкції

США, Велика Британія, Німеччина, Польща, Литва, Латвія та Естонія оцінюють погрозу цивільному літаку за допомогою винищувача як акт державного тероризму. Про це йдеться в спільній заяві комітетів у закордонних справах парламентів цих країн.

Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав вкрай серйозною ситуацію з примусовою посадкою пасажирського літака Ryanair владою Білорусі, назвавши її «актом державного піратства». За його словами, цю ситуацію обговорять на найближчому саміті ЄС, а також розглянуть розширення санкцій проти Білорусі.

Прем'єр Польщі Матеуш Моравецький, зокрема, запропонував санкції проти білоруської державної компанії «Белавіа»: заборонити їй польоти над територією ЄС. З осудом виступила ціла низка західних політиків, причому держсекретар США Ентоні Блінкен назвав затримання білоруського блогера Романа Протасевича «нахабним і шокуючим вчинком режиму Лукашенка». Він зауважив, що була створена загроза громадянам 18 країн, пасажирів цього літака. З-поміж них – і громадянам США.

Однак заявами вже не обмежуються.

Декілька західних держав закривають своє авіасполучення з Білоруссю. Першими це зробили Литва та Велика Британія.

Уряд Литви на засіданні у понеділок вирішив із 25 травня заборонити прибуття в країну і відбуття з Литви літаків, маршрут яких проходить над територією Білорусі.

Прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте сказала, що таке рішення пропонується заради безпеки мандрівників.

«Щодо польотів в Литву і з Литви через повітряний простір Білорусі: незважаючи на те, що деякі авіакомпанії самі вирішили скасувати такі польоти, заради безпеки мандрівників запропоновано ухвалити відповідне рішення уряду», – наголошує Шимоніте.

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс запропонував Раді ЄС заборонити білоруським авіакомпаніям літати до всіх держав Євросоюзу і внести компанію «Белавіа» в «четвертий пакет санкцій» (які діють щодо Білорусі). Офіційна заборона почала діяти опівночі 25 травня.

Велика Британія другою в Європі заборонила польоти у Білорусь і роботу її державної авіакомпанії «Белавіа».

Міністр транспорту Сполученого Королівства Грант Шеппс повідомив у твітері, що доручив авіакомпаніям уникати повітряного простору Білорусі.

«Я доручив Управлінню цивільної авіації Великої Британії вимагати від авіакомпаній оминати повітряний простір Білорусі для того, щоб пасажири залишалися в безпеці. Також призупинив я дію дозволу на польоти «Белавіа», – йдеться в заяві міністра.

Відтепер білоруська державна авіакомпанія не може здійснювати рейси до та з Великої Британії та загалом працювати у британській юрисдикції.

Як реагує Україна

Планує долучитися до повітряного «бойкоту» Білорусі й Україна. Президент України Володимир Зеленський доручив Кабміну підготувати рішення про припинення повітряного сполучення між Україною та Білоруссю. Прем'єр Денис Шмигаль анонсував на 25 травня позачергове засідання уряду на цю тему.

Про небезпеку перебування в Білорусі або транзиту через цю країну українські політики та дипломати заявляли значно раніше. Після викрадення волонтера Павла Гриба російською агентурою в серпні 2017 року з території Білорусі. Водночас транзитні перельоти не вважалися небезпечними аж до інциденту 23 травня.

«Закриття неба» на кордонах Білорусі: хто програє, хто виграє

Обмеження польотів до Білорусі та через Білорусь – це економічні втрати низки авіакомпаній та урядів, констатує Кирило Новіков.

«Треба не забувати, що всі авіакомпанії – це приватний бізнес (або бізнес певних держав). І будь-який обліт території інших країн створює незручність та фінансові втрати для цих авіакомпаній. А через ці втрати – зменшення надходження від їхніх податків, – зазначає експерт. – Але є друга сторона питання: безпека та міжнародно визнані правила польотів. Ідеться про те, що безпека на борту – понад усе. Пасажири не мають думати, що їхній літак можуть посадити у будь-якій країні на маршруті, вони не мають боятися. Але прецедент із Білоруссю може створити такий страх».

Втрати будуть і для Білорусі, і для цивільної авіації цілого регіону, про це говорить переважна більшість експертів, з якими говорило Радіо Свобода.

Авіаційний експерт, колишній голова Державіаслужби Денис Антонюк, на прохання Радіо Свобода проаналізував, які гравці зазнають збитків, або ж навпаки, отримають певні переваги від ситуації з примусовою посадкою літака в Білорусі.

«Постраждають і Білорусь, і всі інші країни в регіоні. Для України ситуація буде дуже складною: небо закрите з Півночі, зі Сходу і частково з Півдня. Галузь зазнає збитків, тривалість рейсів зросте на 30-40%. Але польоти продовжаться: і у Вільнюс, і у Гельсінкі. Постраждають країни Балтії та інші європейці, авіакомпаніям доведеться облітати білоруську територію», – пояснює експерт.

Конкретно для Білорусі він виділяє кілька наслідків:

У випадку масових санкцій білоруська авіація працюватиме лише в один бік – у бік Росії.

«Белавіа» зараз будує транспортний хаб. Якщо з цього проєкту вийдуть європейці – то «все завалиться».

За словами Дениса Антонюка, як громадянин України він вважає правильним політичне рішення – заборонити всі польоти над Білоруссю. Як авіаційний фахівець – він згадує про те, що українські авіакомпанії вже зараз «в досить поганій формі», та закликає державу допомагати їм, враховуючи нові труднощі.

Водночас, на думку Антонюка, є й ті, хто отримають невеликий позитив від ситуації. «Украерорух» отримає певні переваги: він супроводжуватиме більше рейсів, які облітатимуть Білорусь. Для аеропортів – майже нічого не зміниться, бо рейси залишаються», – підсумовує фахівець.

23 травня у столиці Білорусі Мінську приземлився літак авіакомпанії Ryanair, який летів із Афін до Вільнюса, через повідомлення про бомбу на борту. До летовища прибула саперна служба, однак вибухових пристроїв не виявила.

За повідомленнями, літак був майже біля кордону з Литвою, коли розвернувся і попрямував до Мінська. За розпорядженням Олександра Лукашенка, для його супроводу в небо підняли військовий винищувач МіГ-29.

Після приземлення білоруські поліцейські затримали опозиційного журналіста та блогера Романа Протасевича, який був на борту, а також його дівчину.

Ryanair повідомила, що рейс благополучно прибув до Вільнюса 23 травня після затримки в Мінську на кілька годин.

Роман Протасевич – відомий білоруський журналіст і блогер, автор телеграм-каналу «Білорусь головного мозку».

Він раніше залишив Білорусь через імовірність політичного переслідування з боку спецслужб. Протасевич працював головним редактором телеграм-каналу NEXTA, потім пішов із редакції та доєднався до каналу «Білорусь головного мозку», створеного нині ув’язненим Ігорем Лосіком.