Доступність посилання

ТОП новини

Радіо Свобода Weekly: заочно засуджений чех розповів про участь Росії у війні на Донбасі


Десантники Росії, яких затримали в Україні на Донбасі в зоні бойових дій. Київ, 27 серпня 2014 року
Десантники Росії, яких затримали в Україні на Донбасі в зоні бойових дій. Київ, 27 серпня 2014 року

Чеські судді ухвалили заочний вирок за участь у війні на Донбасі – 21 рік тюрми

Засуджений Мартін Сукуп брав участь у боях на боці контрольованих Росією сил на Донбасі. За даними чеського слідства, Сукуп перебуває на непідконтрольній уряду України частині Донбасу.

Капітан у відставці спочатку чехословацької, а потім чеської армії вирушив до України ще 2014 року, за його словами. Принаймні до 2018 року він служив танкістом та командиром артилерійської батареї у складі угруповання «ДНР» – йдеться у матеріалі Донбас.Реалій.

Протягом семи років Росія заперечує свою участь у війні на Донбасі, заявляючи, що у захопленні українських міст могли брати участь хіба що російські добровольці. Західні та українські спільноти розслідувачів і журналісти виявили численні факти підтримки конфлікту з боку Росії: були поіменно встановлені понад 2 тисячі російських військових, що воювали на Донбасі, 50 типів зброї російської армії, артилерійські обстріли з російської території та медалі за бойові операції на українській території, а українське слідство веде кримінальні справи проти офіцерів, які керували обстрілом Маріуполя, та російських громадян, які підозрюються у катуваннях людей.

«Червоні лінії» для Росії. Що побачив Жозеп Боррель на Донбасі?

Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель у Станиці Луганській Луганської області
Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель у Станиці Луганській Луганської області

Вперше від 2014-го верховний представник ЄС дістався частини України, що стала зоною збройного конфлікту з російськими гібридними силами. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель поїхав до України у своє перше цьогорічне відрядження, щойно в Європі відгриміли різдвяно-новорічні свята. Досить символічно, що свій візит він почав із Донбасу, коли Росія на окупованій українській частині і біля українського кордону нарощує військову присутність, пишуть журналісти Радіо Свобода.

Захід висловлює занепокоєння щодо десятків тисяч російських військових, сконцентрованих біля кордону України, а також на тлі вимог президента Росії Володимира Путіна гарантій, що НАТО не дозволить Києву долучитися до альянсу. Москва у відповідь звинувачує Сполучені Штати в дестабілізації Чорного моря та інших прилеглих регіонів і заявляє, що переміщення її військ є внутрішньою справою. Крім того, Росія заперечує свою участь у війні на Донбасі.

МОЗ дозволило поєднувати різні вакцини від COVID-19

В Україні змінили схеми поєднання різних препаратів для вакцинації від коронавірусної хвороби, повідомило Міністерство охорони здоров’я 4 січня.

Відтак тепер вакцину CoronaVac від китайського виробника Sinovac Biotech можна поєднувати з векторною вакциною AstraZeneca та мРНК-вакцинами – Moderna чи Comirnaty від Pfizer/BioNTech). Також вакцини Moderna та Pfizer можна поєднувати із препаратом AstraZeneca. Як ще можна вакцинуватися, читайте в новині Радіо Свобода.

«Я їм казав: росіяни, які будуть зі зброєю в Україні, – будуть вбиті» – журналіст Роман Цимбалюк

Роман Цимбалюк
Роман Цимбалюк

У середині грудня 2021 року український журналіст Роман Цимбалюк поїхав з Росії. Понад 13 років він працював у Москві власним кореспондентом агенції УНІАН. Журналіст покинув країну з міркувань безпеки. Його викликали для надання пояснень до російської прокуратури, але пізніше скасували виклик. Чому Цимбалюк повернувся до України, на що схожа російська «політика» зсередини та як змінилась сусідня країна через війну з Україною – в інтерв'ю Радіо Свобода.

Казахстан і висновки для України: бути далі від Москви, дбати про оборону, «не закручувати гайок»

Повалений пам’ятник експрезиденту Казахстану Нурсултану Назарбаєву в місті Талдикоргані – адміністративному центрі Алматинської області, 5 січня 2022 року
Повалений пам’ятник експрезиденту Казахстану Нурсултану Назарбаєву в місті Талдикоргані – адміністративному центрі Алматинської області, 5 січня 2022 року

Події в Казахстані не здатні надовго відвернути увагу Росії від агресії проти України. Більше того, повернення найбільшої центральноазійської держави під вплив Кремля збільшує ризики для Києва, попереджають експерти. Водночас, на їхню думку, Україна нині має переваги завдяки Революції гідності: країна не стала членом ОДКБ, СНД та інших російських інтеграційних проєктів. І незалежні фахівці, й народні депутати закликають владу зробити висновки і «роботу над помилками» на основі подій у Казахстані. Ці та інші реакції та висновки зібрало Радіо Свобода.

«Режиму кінець: люди переконалися, що можна виходити, ламати пам’ятники Назарбаєву» – Мухтар Аблязов про протести у Казахстані

Чи означають протести у Казахстані, що політична кар'єра Нурсултана Назарбаєва остаточно завершена і він відсторонений від влади? Чи можна вже говорити про перемогу протестних настроїв? Казахстанський опозиціонер, лідер руху «Демократичний вибір Казахстану» Мухтар Аблязов (рух у Казахстані заборонений і визнаний екстремістським) закликає не тішитися: поки Назарбаєв нікуди не пішов, але якщо він дасть вказівку стріляти, то нинішні казахстанські еліти не зможуть переховатись в Євросоюзі чи Сполучених Штатах. Більше в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

100 років тому. 1922 рік вирішив долю Росії та її сусідів

Червоний терор був поширеною практикою більшовиків. Ця світлина з Росії. Плакат з написом російською «Смерть буржуазії і її прихвостням. Хай живе червоний терор!». Петроград, 1918 рік
Червоний терор був поширеною практикою більшовиків. Ця світлина з Росії. Плакат з написом російською «Смерть буржуазії і її прихвостням. Хай живе червоний терор!». Петроград, 1918 рік

Сто років тому Росія відзначала п’яту річницю перевороту 1917 року, який привів до влади більшовиків. Саме вирішальні події того року – від нищівного голоду до призначення Сталіна генсеком партії і до створення СРСР започаткували десятиліття диктатури і пригнічень. Як це вплинуло на історію самої Росії та сусідніх країн – у матеріалі кореспондента Радіо Свобода.

Як змінився український зимовий святковий стіл за останні 150 років?

Різдвяно-новорічні – період більших чи менших застіль. На історію гастрономії мало звертають уваги, а вона доволі цікава і повчальна, кажуть фахівці. Про те, як змінювався український зимовий святковий стіл, «Історичній Свободі» розповіла етнологиня Олена Щербань.

У Львові помер український іконописець Остап Лозинський

Остап Лозинський
Остап Лозинський

38-річний Остап Лозинський перебував у лікарні з «ковідом». В перші дні нового року стан здоров’я митця покращувався. 3 січня він повідомляв кореспондентці Радіо Свобода, що вже вдома. Іконописець помер у лікарні 6 січня, за попередньою інформацією, від ускладнень, спричинених хворобою COVID-19.

У Києві вшанували загиблих у авіакатастрофі в Ірані два роки тому – фотогалерея

У столичному парку «Вербовий гай» на Дніпровській набережній вшанували пам'ять загиблих два роки тому в Тегерані пасажирів та членів екіпажу рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (МАУ). Участь у заходах взяли рідні та члени сімей загиблих членів екіпажу та пасажирів рейсу PS752, представники авіакомпанії МАУ, співробітники міністерств і відомств, закордонних представництв, посольства та консульства держав, чиї громадяни стали жертвами трагічної загибелі цього рейсу.

Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щонеділі. Підписатись на розсилку можна тут.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG