11 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт закону про мобілізацію, повідомили народні депутати. За таке рішення проголосували 283 народні депутати з 226 необхідних.
Що ж передбачає цей документ і коли почне діяти? Пояснюємо.
Інформуючи про ухвалення законопроєкту про мобілізацію в цілому 11 квітня, народний депутат, член фракції «Голос» Ярослав Железняк повідомив у телеграмі, що документ ухвалили в редакції комітету.
«Всі – врахована 31 правка – набрали голоси на підтвердження. Без інтриги, окрім правки про демобілізацію (там 227)», – написав Железняк.
Законопроєкт №10449 про мобілізацію народні депутати ухвалили без норми про демобілізацію, пояснив Железняк.
«Правка, в якій була норма про прибирання демобілізації, пройшла 227. Тобто це положення вилучене повністю з закону (про 36 місяців і рішення Ставки)», — зазначив він.
Саме через це не голосував за законопроєкт народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
«Провели вони цей закон, я за нього не голосував. Тому що важливо було включити демобілізацію!!! А її просто викинули звідси. Продовжу боротися далі! Необхідне встановлення чітких термінів служби», – написав він.
Як пояснив представник «Слуги народу», член комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Федір Веніславський в етері програми Радіо Свобода «Свобода.Ранок», законопроєкт про демобілізацію уряд подаватиме окремо, тому із документа виключили цю норму. Це було зроблено на прохання голови Міноборони Рустема Умєрова та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Голосували за ухвалений законопроєкт по фракціях так:
«Слуга» – 192;
«ЄС» – 0;
«Батьківщина» – 2;
«Платформа за життя та мир» – 18;
«Голос» – 16;
«Відновлення» – 16;
«За майбутнє» – 12;
«Довіра» – 15;
Позафракційні – 12.
Що ж нового передбачає ухвалений документ?
Головна мета ухваленого законопроєкту, зауважив Федір Веніславський, – це облік усіх військовозобов'язаних і оновлення їхніх даних, щоб держава чітко розуміла, хто може бути мобілізований, хто має право на відстрочку від призову, а хто є заброньованим.
Тому документ, серед іншого, передбачає, що:
- Чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника.
- Військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК;
- Без військово-облікових документів можуть обмежити консульські послуги для чоловіків від 18 до 60 років.
- Визнані обмежено придатними зобовʼязані будуть повторно пройти переогляд протягом 12 місяців.
- Ті, хто отримав 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців) підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби.
- Люди з інвалідністю та особи, звільнені з полону мають право на звільнення з військової служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
- І опікуни, і всиновлювачі тепер мають право на відстрочку і на звільнення з військової служби.
- Ухилянтів можуть обмежити в праві керування авто за рішенням суду.
- Військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50 відсотків від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки.
- Військовослужбовцям, їхнім дружинам (чоловікам) не нараховуватимуться проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями, винятки становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість.
- Місцеві державні органи зобов’язані сприяти мобілізації.
- Документ вводить «базову військову підготовку» для громадян замість строкової служби. Її можна пройти під час навчання у ВНЗ або в тренувальних центрах ЗСУ. Така підготовка почнеться з 1 вересня 2025 року.
- Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції.
- Громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть в добровільному порядку зареєструвати свій електронний кабінет.
Повний текст висновку комітету нацбезпеки та оборони – тут.
Тепер законопроєкт має підписати спікер Верховної Ради та передати його на підпис президенту. Документ набуде чинності через місяць після того, як його підпише глава держави.
Форум