Доступність посилання

ТОП новини

Якщо Росія прорве фронт, країни Балтії і Польща готові розгорнути свої війська в Україні


За даними міністерства оборони Польщі на листопад 2023 року польське військо налічувало 186 тисяч. Планують зібльшити до 300 тисяч солдатів
За даними міністерства оборони Польщі на листопад 2023 року польське військо налічувало 186 тисяч. Планують зібльшити до 300 тисяч солдатів

Серед країн-союзниць України сформувалося два протилежні підходи до надання військової підтримки ЗСУ для відбиття широкомасштабної агресії Росії, пишуть міжнародні оглядачі.

США і Німеччина послідовно вистають проти завдання ударів західною зброєю по військових цілях на території Росії, наголошують, що їх солдати не будуть воювати в Україні, а також зволікають навіть із надсилання своїх інструкторів, які б допомагали розбиратися із західною зброєю.

Франція, Велика Британія, Польша, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Нідерланди висловлюють кардинально інші ідеї, і наполягають, що зволікання із наданням військової допомоги і старі підходи дали протилежний результат – Росія розпочала новий наступ і обстрілює керованими авіабомбами Харків та інші міста прикордоння.

Естонія, Латвія, Литва та Польща припускають можливість розгорнути свої війська в Україні, якщо Росія досягне прориву в результаті теперішнього наступу на сході України. Про це написало німецьке видання Der Spiegel.

За даними видання, про це депутати країн Балтії повідомили німецьких посадовців під час Конференції Леннарта Мері з питань зовнішньої та безпекової політики.

Конкретних імен депутатів журналісти видання не назвали.

Der Spiegel пише, що представники балтійських держав висловлювали своє невдоволення та побоювання щодо наслідків позиції канцлера Олафа Шольца й німецького уряду, згідно з якою Німеччина дотепер відмовлялася надати Україні далекобійні ракети та виступала проти використання західної зброї для ударів по території Росії, обґрунтовуючи це бажанням уникнути ескалації у війни.

Позиція ж представників балтійських країн полягає у тому, що саме це самостримування країн Заходу у підтримці України і підштовхує Кремль до ескалації агресії проти України. А це призводить до зростання жертв, зокрема серед цивільних.

Так, зокрема, на підсумковій дискусії в рамках Коеференції імені Леннарта Мері, голова уряду Естонії Кая Каллас сказала:

Путін хоче, щоб ми боялися, і в результаті не підтримували Україну
Кая Каллас

«Нас стримує страх. Країни мають різні страхи, серед яких страх ядерної загрози, ескалації конфлікту, міграційних ризиків. Ми не повинні потрапити у пастку страхів, адже саме цього Путін і домагається. Він хоче, щоб ми боялися, і в результаті не підтримували Україну», – сказала Каллас.

«Ми діятимемо рішуче і не дозволимо нашим супротивникам диктувати, яким має бути наше майбутнє. Ми маємо підтримувати Україну не лише протягом необхідного часу, а й у необхідному обсязі», – наголосила прем'єр-міністрка Єстонії.

«Це означає, що ми маємо допомогти Україні відтіснити Росію назад до її кордонів. Нам слід продовжувати застосування санкцій доти, доки територіальну цілісність України не буде відновлено. Агресор повинен відшкодувати завдані збитки, а винні, включаючи російське керівництво, мають бути притягнуті до відповідальності. Кінець сірих зон – це світ, який потрібний Європі, а це означає, що Україна має стати членом ЄС та НАТО», – сказала Каллас.

Голова уряду Естонії кая Каллас
Голова уряду Естонії кая Каллас

Раніше радник президента Естонії з питань національної безпеки Мадіс Ролл в інтерв'ю Breaking Defense заявляв, що естонський уряд обговорює можливість відправки військ на захід України, щоб допомогти Києву вивільнити резерви для відправлення на фронт.

Надішлють війська в Україну

Як припускають оглядачі Der Spiegel, «якщо російській армії вдасться здійснити стратегічний прорив в Україні» через затримку із воєнною допомогою Заходу і заборону превентивно бити по російських військових цілях, «ситуація може різко загостритися».

«У такому разі країни Балтії та Польща не чекатимуть на розгортання російських військ на своїх кордонах, попереджали балтійські політики, а самі надішлють війська в Україну», – мовиться у статті.

«Це означатиме, що НАТО стане стороною війни», – пише Der Spiegel, а це якраз те, чого так бояться канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент США Джо Байден.

Польскі військовослужбовці під час військових навчань
Польскі військовослужбовці під час військових навчань

Президент Франції Еммануель Макрон був найпершим лідером однієї із ключових країн НАТО і Заходу, який у лютому 2024 року заявив, що не виключає можливість розгортання західних військових в Україні за певних обставин.

Наразі більшість країн НАТО, включно зі США та Німеччиною, заперечують можливість надіслати військових до України.

Однак посадовці країн Балтії, Польщі та Чехії висловилися за те, щоб розглянути так можливість.

Не війська, то хоч інструкторів?

Видання The New York Times по відомило нещодавно, що країни НАТО «наближаються» до того, щоб відправити своїх військових інструкторів безпосередньо в Україну для тренування українських солдатів.

«З часом ми дійдемо до цього», – прокоментував таку можливість генерал Чарльз Браун, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США, попри наявну на теперішній час неготовність США надсилати своїх інструкторів в Україну, нагадує слова Брауна Der Spiegel.

Натомість Литва може відправити свої військових до України для того, щоби навчати бійців Сил Оборони, в рамках коаліції, яку міг би очолити Париж. Про це заявив міністр закордонних справ країни Ґабріелюс Ландсберґіс, пише видання Barrons.

Очільник МЗС Литви наголошує, що Україні необхідно дозволити використовувати надану їй зброю для досягнення стратегічних цілей.

«Вони повинні мати можливість завдавати ударів по території Росії, лініях постачання та військовим частинам, які готуються напасти на Україну», – заявив Ландсберґіс.

Критика Столтенберґа

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 27 травня, виступаючи на засіданні Парламентської асамблеї НАТО у Болгарії, теж розкритикував те, як Захід в цілому надає Україні допомогу, необхідну для відбиття неспровокованої повномасштабної агресії Росії. Столтенберґ назвав недостатньою міжнародну допомогу України і закликав спільноту, насамперед держави альянсу, виправляти це становище.

Вын наголосив, що небезпека дуже велика, бо останні місяці показали, що союзники не виконали те, що обіцяли. І зараз, хоч допомога після тривалих затримок знову поновилася, вона все ще надходить не на тому рівні, який є необхідним Україні для захисту.

Ми не надали Україні те, що обіцяли
Столтенберґ

«Проблема в тому, що впродовж останніх місяців ми не надали Україні те, що обіцяли. Сполучені Штати витратили шість місяців на узгодження нового набору допомоги. Європейські союзники, які обіцяли 1 мільйон артилерійських набоїв, не надали навіть близько до тієї кількості амуніції для України», – заявив Єнс Столтенберґ.

Він окремо нагадав, що лише одна Німеччина досі відгукнулася з наданням додаткової установки «Патріот», у відповідь на термінові заклики президента Зеленського допомогти з протиповітряною обороною.

«І, звичайно ж, ці перерви, ці затримки у військові допомозі призвели до реальних наслідків. Це не академічні теорії. Факт в тому, що коли вони не мають протиповітряної оборони, не мають обіцяного постачання, то українцям важко захищати землю», – сказав Столтенберґ.

Відповідаючи на питання в Софії, Столтенберґ повторив думку Україна має право застосовувати надану зброю по цілях на російській території, підкресливши, що Росія веде агресію, а українці мають право захищатися відповідно до Статуту ООН та інших міжнародних законів.

«Коли ми передаємо зброю Україні, то вона вже не наша – це українська зброя», – сказав генеральний секретар, наголосивши, що альянс не вважає себе учасником війни, а лише допомагає Україні оборонятися.

Більше читайте тут: «Обіцянки не виконуємо». Генеральний секретар НАТО розкритикував дії союзників із військової підтримки України.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG