У країн-членів НАТО немає консенсусу щодо повноправного членства України в Альянсі. Про це нещодавно заявив очільник НАТО Єнс Столтенберґ. Про вступ до ЄС нині також не йдеться, сказав речник із закордонних справ і політики безпеки Європейської комісії Петер Стано.
Чому ж через вісім років після підписання угоди про Асоціацію з ЄС та початку збройної агресії проти України, євроатлантичні прагнення Києва досі не мають чіткої перспективи? Про це серед іншого говорили учасники цьогорічного Київського безпекового форуму. Радіо Свобода розпитало політиків та експертів про те, чому в Європі немає консенсусу щодо вступу України до ЄС та НАТО.
Путін шантажує Європу
«Консенсусу не було ще в 2008 році… Чому? Тому що Німеччина і Франція, в першу чергу, Німеччина, заблокували план дій щодо членства України в НАТО. Чому це було зроблено? Це було зроблено за однієї причини. Страх перед Росією», – каже експрем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
Яценюк зазначає, що відмова надати Україні і Грузії Плану дій щодо членства в НАТО у 2008 році призвело до захоплення територій Грузії та України у подальші роки.
«До того моменту, поки політичне лідерство країн-членів НАТО не подолає страх перед Росією, до того моменту Росія буде завжди залякувати їх», – впевнений Яценюк.
Цей страх підживлює і концентрація військ Росії на кордоні з Україною, а також повідомлення розвідок України та інших держав про плани повномасштабного вторгнення РФ. Але це не лише загроза, але і можливість прискорити євроінтеграцію України, вважає експрезидент Європейської Ради Дональд Туск.
Варто використати напруження на російсько-українському кордоні, щоб прискорити цей процесТуск
«Правда у тому, і я це завжди намагаюсь прокомунікувати, коли я в Києві: в України достатньо друзів, щоб продовжувати цей процес, але також багато опонентів і скептиків, які дуже ускладнюють цей процес. Насправді нам варто використати цей момент напруження на російсько-українському кордоні, коли є реальна фізично відчутна загроза, для того, щоб прискорити цей процес. Так ми можемо пояснити людям в Європі та всій західній спільноті, що Україна не лише заслуговує на повне членство в цих організаціях, але також і те, що це не лише в інтересах України, це потрібно для безпеки Європи», – сказав Туск.
У Європі немає розуміння справжніх намірів Росії, тому там не поспішають із прийняттям України до ЄС та НАТО, вважає п’ятий президент України Петро Порошенко. Виступаючи на Київському безпековому форумі, він сказав, що Кремль має на меті відновити кордони Росії в колишніх межах російської імперії, а також розширити свою сферу впливу в межах колишнього СРСР: «Колективний Захід ледь-ледь нарешті починає болісно усвідомлювати цю небезпеку».
На думку Порошенка, щоб не дати НАТО розширитися, Кремль шантажує Європу. Ознаками такого шантажу є міграційна криза на кордоні Білорусі та ЄС, на думку аналітиків – інспірована Кремлем, а також шантаж за допомогою підвищення цін на газ.
«Путін бачить розв’язку у тому, що Україні відмовлять у членстві у ЄС та НАТО», – сказав Порошенко.
Україна не виконує «домашнє завдання»
На Заході стали менше довіряти Україні, а це ставить під загрозу євроатлантичні прагнення держави, вважає Колишня віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«Це абсолютно критична історія, тому що це питання і довіри всередині країни, і питання втрати довіри і взаємодії з нашими партнерами. Якщо ми не налагодимо цю історію, то ми ризикуємо борсатися далі на місці, виголошуючи якісь цілі, але насправді їх не досягаючи і будуючи піщані замки», – сказала вона.
На думку міського голови Києва Віталія Кличка, ЄС матиме більше причин підтримати вступ України до об’єднання, якщо Київ краще виконуватиме «домашнє завдання»: «Наше завдання у тому, щоб по-справжньому опинитися у Європі, реалізовуючи багато реформ і відбудовуючи економіку. Вступ до європейської родини залежить від нас, українців, наскільки ефективно і успішно ми будемо ці речі реалізовувати».
За словами ексміністра екології Остапа Семерака, темпи євроінтеграції сповільнилися в останні роки. І про це свідчать навіть офіційні звіти, які публікує Кабінет міністрів, каже Семерак.
За його словами, у спільній заяві за підсумками саміту «Україна – ЄС», йдеться лише про одну реформу, яку цим документом схвалили, і це земельна реформа.
«Далі нагадали про буксування антикорупційних реформ, судовій реформі, реформі правоохоронних органів», – зазначив ексміністр.
Представники влади ж з такою оцінкою не погоджуються, але також визнають, що націленості України на євроінтеграцію недостатньо: у ЄС бракує політичної волі прийняти Україну. Таку думку висловив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, відкриваючи 4-й Association Exchange Forum.
«Ми втілюємо амбітні реформи за складних обставин. Але відданість цим зусиллям потребує наявності чіткої цілі. Тому наше ключове очікування від ЄС – надання Україні європейської перспективи», – цитує міністра пресслужба МЗС.
Міністр зазначає, що такий крок зокрема може продемонструвати, що шантаж Європи з боку Кремля не дієвий: «По-перше, чітка європейська перспектива стане величезною мотивуючою та трансформаційною силою для України. По-друге, вона значно посилить регіональну стабільність у цій частині Європи. По-третє, вона покладе край безглуздим спробам Кремля змінити європейський вибір України».
І поки консенсусу щодо вступу України в НАТО немає, Україна може зосередитися на інших інструментах міжнародної співпраці задля безпеки держави, вважає колишній секретар РНБО Олександр Турчинов.
«Достатньо реально отримати статус особливого партнера Сполучених Штатів (статус основного союзника поза НАТО – прим.ред.). Це дійсно перспективна позиція для безпеки нашої держави. І в цьому напрямку треба просуватися…. Вже час надати України ПДЧ (План дій щодо членства у НАТО – прим.ред.). Це був би більш політично демонстративний крок стосовно потенційної агресії Путіна», – каже Турчинов.
