«Ірану не вдасться уникнути виплати компенсацій» – Єнін про розслідування збиття «Боїнга» МАУ

Збиття літака PS752 спричинили прорахунки в системі безпеки іранської цивільної авіації, а не помилка одного оператора ракетного підрозділу. Такою є позиція України і її підтверджують оприлюднені урядом Канади висновки розслідування катастрофи, заявляє в інтерв'ю Радіо Фарда заступник міністра закордонних справ Євген Єнін. Він також запевняє, що виплати окремим сім’ям постраждалих не позбавляють Іран від міжнародно-правової відповідальності.

– На Ваш погляд, чи буде звіт Канади мати практичне значення, незважаючи на те, що він, за словами авторів, юридичної цінності не має?

– Безумовно. Це 98 сторінок системного аналізу по всіх напрямках нашого переговорного процесу з багатьма аргументами, які підсилять нашу позицію під час перемовин з Іраном: і про оцінку ризиків, і про те, що наданий Іраном технічний звіт абсолютно не відповідає вимогам Чиказької конвенції, і про те, що зроблені Іраном висновки і рекомендації не є релевантними для усунення ризиків, які спричинили цю трагедію, відтак жодному літаку, який з’являється в повітряному просторі цієї країни, не гарантована безпека.

Цей звіт має досить високий рівень об’єктивності і підтверджує позицію, на якій наполягала Україна з самого початку – щодо наявності системних прорахунків в організації безпеки цивільної авіації в Ірані, неприйнятності спроб звести причину трагедії виключно до «помилки» оператора ракетного підрозділу й приховати її реальні обставини, які включають не тільки свідомі грубі порушення з боку оператора, але й відповідальність всіх щаблів військового командування аж до найвищого, а також питання щодо дій або бездіяльності з боку інших установ, які попри очікування військового нападу на країну відмовилися закрити повітряний простір для цивільних літаків чи навіть попередити авіакомпанії про існуючі ризики. Вважаємо, що цей звіт є черговим кроком на шляху відновлення справедливості у ситуації зі збитим літаком, тому вітаємо його і вдячні за нього нашим партнерам.

– Але питань в цьому звіті все ж таки більше, ніж відповідей. Дуже багато й критичних зауважень, і навіть подиву й обурень, що після висновків суду в Онтаріо, який визнав збиття українського літака в Тегерані «терористичним актом», цей звіт не підтверджує умисний намір цього злочину.

– Цей звіт ґрунтується на інформації, яка була доступною для наших партнерів з різних джерел: розвідувальних, супутникових, свідчень родичів загиблих, аналізу деяких особистих речей й повідомлень, і таке інше. Але повна інформація щодо трагедії є саме у іранської сторони, і ми чекаємо, що Іран її розкриє, в тому числі через матеріали кримінальної справи. До цього часу Іран замість того, щоб надати вичерпні відповіді, застосовував різноманітні дипломатичні трюки, й ми розуміємо чому. Адже підтвердивши наші вимоги, Іран буде змушений реформувати всю систему організації польотів, а це дорого й передбачає зовсім інший рівень компенсацій. Але наша позиція залишається незмінною.

Ми вимагаємо фактологічного підтвердження причин трагедії й не приймемо жодної версії, лише повіривши на слово. Аби запобігти маніпуляціям, ми запропонували іранській стороні надати письмові відповіді на ті питання, які сформулювали три українські робочі групи, й отримання чи не отримання змістовних відповідей чітко покаже наявність або відповідно відсутність волі іранської сторони щодо конструктивної співпраці з нами й нашими партнерами. Зі свого боку, хочемо показати Ірану, що наша мета – не політизувати процес, а з’ясувати обставини трагедії. Хочу наголосити, що це обов’язок Ірану продемонструвати всю правду й заради пам’яті жертв, й заради не повторення таких катастроф в майбутньому, і не лише в небі над Іраном, адже в нас є побоювання, що ті системні прорахунки, які призвели до трагедії українського боїнгу, можуть мати місце і в інших куточках світу, отже це питання глобальної безпеки авіаційних перевезень.

– Протягом майже вісімнадцяти місяців Іран відмовляється надати ці відповіді, а останній звіт Канади очікувано розкритикував. Як будуть діяти Україна і партнери надалі? Прем’єр-міністр Канади в своїй передмові до звіту нагадав, якщо переговори з Іраном не призведуть до прийнятного результату, будуть застосовані інші доступні варіанти, включаючи звернення до Міжнародного суду.

– Півтора роки тому, як тільки сталася трагедія, Україна миттєво повідомила Ірану про правовий спір, і паралельно була сформована коаліція постраждалих країн, в якій Україна була призначена речником. Але щоб максимально дотриматися духу і букви конвенції, кожна з цих країн погодилася підписати відповідне повідомлення про спір, і під час останнього раунду переговорів з Іраном ми передали іранській стороні вже колективну юридичну претензію, в якій чотири країни чітко виклали весь перелік порушень міжнародних конвенцій, які, на нашу думку, вчинила іранська сторона. Тобто вже чотири ідентичні юридичні претензії на столі у іранської сторони.

Згідно з конвенцією Іран зобов’язаний запросити нас на переговори для врегулювання цього спору, адже ми розглядаємо саме переговори як єдиний актуальний на сьогоднішній момент інструмент врегулювання цієї ситуації. Тобто м’яч на боці Ірану. Після виборів президента цієї країни можна очікувати завершення формування нового іранського уряду десь у другій половині вересня, і відтоді будемо очікувати запрошення нас всіх до Тегерану на новий раунд переговорів.

– Буде новий склад делегації спільно з представниками інших країн?

– Ні, формально Україна залишиться речником цього процесу і буде продовжувати переговори в межах і спосіб, погоджений з іншими країнами, але й представники цих країн також можуть бути залучені до переговорів. Під час першого раунду ми вже організовували відеоконференцію, під час якої представники інших країн залучалися до наших переговорів з Іраном. Тепер ми також хочемо посилити наші позиції й чітко показати Ірану, що ми виступаємо єдиним фронтом, і будь-які спроби зіграти на розбіжностях не будуть мати успіху. Ми не збавляємо обертів і пройдемо повністю весь шлях до справедливості в цій справі.

– Але Іран сказав, по-перше, що не визнає групи, а, по-друге, що вже надав відповіді на всі питання, а на питання, які повторюються, відповідей надавати не буде. Як можна в таких умовах вибудувати переговорний процес?

– Ми з повагою ставимося до офіційних заяв представників Ірану, але виходимо з того, що Іран, як і всі постраждалі країни, є учасником відповідних міжнародних конвенцій, які надають права, але й накладають обов’язки. Конвенція чітко передбачає механізми врегулювання спорів. Перший етап – це переговори. Якщо переговори з тих чи інших причин не відбуваються, або заходять у глухий кут, є можливість звернутися до політичної Ради ІКАО, яка розглядає це питання, і це відкриває шлях до звернення до міжнародного арбітражу. Але ми налаштовані на чесний діалог і сподіваємося, що іранська сторона це розуміє.

Можна говорити, що завгодно, але Іран зобов’язаний дотримуватися усіх вимог конвенцій, а не вибірково. Формально, згідно з нашими домовленостями, Іран продовжить переговори з Україною, але в присутності інших країн. Наша позиція полягає в тому, що тільки спільними зусиллями ми маємо найкращі шанси досягти успіху в цьому досить складному процесі, який можна пришвидшити, лише якщо Іран погодиться надати змістовні відповіді на наші питання. Чим скоріше ми ці відповіді отримаємо, тим швидше ми перейдемо до обговорення того питання, на якому весь час наполягає іранська сторона, а саме: компенсацій.

– Представники іранського уряду офіційно й неофіційно заохочують родини постраждалих отримати компенсацію в 150 тисяч доларів США в обмін на відмову від будь-яких юридичних претензій. Є багато родин, які це категорично відкидають, але є й такі, хто почав міркувати, чи не є єдиною це можливістю поставити крапку в цьому виснажливому процесі. Чи можлива така ситуація, що відкинувши пропозицію Ірану зараз, ці родини взагалі втратять шанс на матеріальну компенсацію з боку іранської сторони?

– Безумовно, остаточне рішення буде прийматися кожною родиною постраждалих. Ми як уряд впевнені, що та сума компенсацій, яка буде погоджена під час урядових переговорів, буде вища за суму, яку в односторонньому порядку чи то в якості своєї стартової переговорної позиції запропонувала іранська сторона. А звертаючись до іранської сторони можу сказати, що виплати окремим сім’ям не позбавляють Іран від міжнародно-правової відповідальності. Уникнути виплати компенсацій Ірану не вдасться. Жодного прецеденту, коли б траплялася авіакатастрофа, але постраждалі не отримували компенсації, в світовій практиці не існує. На жаль, я не можу назвати точну дату, коли це станеться в цій ситуації, це залежить від дуже багатьох факторів. Але з усією впевненістю можу сказати, що ніхто не залишиться без компенсацій. Ми використаємо всі наші ресурси й допомогу партнерів, аби захистити інтереси всіх постраждалих в цієї трагедії.

8 січня 2020 року літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

17 березня цього року Іран представив остаточний звіт щодо розслідування катастрофи літака авіакомпанії МАУ. У документі йдеться, що літак знищили через помилку оператора протиповітряної оборони, який визначив його як «ворожу ціль. В МЗС України зміст документа назвали «цинічною спробою приховати істинні причини збиття літака».