На тлі виборів до Європарламенту міжнародні медіа та експерти говорять про масштабну кампанію дезінформації з Росії. Радіо Свобода поговорили з дослідником питань безпеки та дезінформації, аби з'ясувати, що відбувається та як операції Кремля впливають на результати виборів у ЄС.
Поки громадяни 27 країн Європейського союзу віддають свій голос на виборах до Європарламенту, міжнародні медіа, як-от CNN та New York Times, експерти та й чиновники ЄС звертають увагу на мережі впливу та ймовірне втручання Росії. Йдеться про масштабні кампанії дезінформації, якими Москва намагається схилити думку громадян Євросоюзу на користь ультраправих та проросійських сил, що мають шанси взяти більшість у Європарламенті. Не в останню чергу – аби зірвати підтримку України.
Чому забили тривогу
Про намагання Росії втрутитися у вибори ЄС свідчить «сплеск дезінформаційних наративів і реальних дій, які підсилюються ботами у соціальних мережах», розповів Радіо Свобода Валентін Шателе, науковий співробітник з питань безпеки у Лабораторії цифрових криміналістичних досліджень «Атлантичної ради» (DFR Lab).
Лише за один місяць МЗС Німеччини виявило близько 50 тисяч фейкових облікових записів, які опублікували понад один мільйон твітів німецькою мовою у рамках кампанії російської дезінформації.
«Це зростання посилилось у місяці, що передували виборам, і досягла піку під час тижня виборів. Ми спостерігали значне збільшення кількості недостовірних дописів від ботів і тролів у соцмережах, які часто поширюють контент з вебсайтів, пов'язаних із мережею Doppelganger», – заявив експерт.
Doppelganger (двійник – ред.) – одна з найбільших російських мереж впливу, яка буквально клонує вебсторінки відомих міжнародних медіа, щоб поширювати фальшиву інформацію під брендом цих ЗМІ. Але це далеко не єдине джерело впливу Росії на вибори у Європарламент. Шателе згадує і операцію «Матрьошка», яка має на меті відволікти західних журналістів, а також екосистему дезінформації Pravda.
«Ті кампанії (дезінформації), які здаються найбільш помітними, використовують мережі ботів на таких соціальних платформах, як X, Facebook або 9GAG, щоб поширювати статті з вебсайтів фейкових новин, або ж фейкові відео, які вдають із себе новинні видання», – говорить дослідник з DFR Lab.
Зрештою, російські актори дезінформації активно використовують штучний інтелект – як у коментарях, так і у статтях, згенерованих ШІ, додає він. Медіа фіксували і діпфейки (майстерно підроблені відео). У лютому прокремлівське видання з мережі Pravda поширило діпфейк нібито з французького телеканалу France24. Штучно згенерований образ ведучого стверджував, що президент Франції Емманюель Макрон відмовився відвідувати Україну через побоювання щодо вбивства.
Посилюють правих
Найбільші хвилі російської дезінформації накрили Францію, Німеччину та Польщу, розповів Валентін Шателе у коментарі Радіо Свобода. Але не оминули й інші країни, зокрема Італію.
«Головною ціллю цих (дезінформаційних) наративів залишається внутрішня аудиторія, а місцеві події подаються таким чином, щоб викликати ворожнечу серед нинішніх політичних лідерів у Франції, Німеччині та Польщі, – пояснює дослідник. – Загалом російська стратегія спирається на загострення розбіжностей у державах-членах ЄС, щоб підірвати партії ліберальної більшості та підкріпити маргінальні вимоги політиків, підозрюваних у фінансуванні з Кремля, таких як французькі Ле Пен і Барделла». Тобто, проросійські наративи відображають і підсилюють порядок денний консервативних і націоналістичних політиків у ЄС.
Наприклад, у Франції, додає Шателе, видання фейкових новин RRN (пов’язане з Doppelganger) підтримує головного кандидата від правих Жордана Барделлу, а у Німеччині — ултраправу «Альтернативу для Німеччини» (AfD), яку неодноразово пов'язували з Кремлем.
Тиснуть на чутливе
Як і радикально праві, російська дезінформація фокусуються на антиімміграційних настроях, проблемах фермерів, впливу США на політику Євросоюзу, війні в Україні, а останнім часом і на конфлікті Ізраїлю та Палестини, говорить експерт з питань безпеки у Лабораторії цифрових криміналістичних досліджень «Атлантичної ради» (DFR Lab) Валентін Шателе. Ще одна популярна тема російських маніпуляцій та фейків — кліматичні зміни, пише New York Times.
Водночас Кремль традиційно адаптує свої кампанії впливу під аудиторію відповідних країн, говорить Шателе. Щоб підірвати підтримку проєвропейських політиків у ЄС, вебсторінки, боти та тролі спекулюють на чутливих темах у потрібний момент.
Чи не найбільш вдалою темою, яку прокремлівські мережі взяли на озброєння, стали протести фермерів, які повторили вже перед початком виборів у ЄС. Згідно зі звітом Climate Facts Europe, «протести фермерів у кількох європейських країнах використовувалися як зброя для поширення неправдивих або оманливих тверджень, щоб дискредитувати політичні дії проти зміни клімату та розпалити глибоку недовіру до Європейського союзу».
Валентін Шателе з DFR Lab каже, що ці протести активно підтримувала мережа Doppelganger: у березні 2024 року – у Франції, впродовж місяців – у Польщі.
А користуючись конфліктом в Газі, російські мережі поширюють меседжі проти міграційної політики ЄС та висвітлюють інциденти з безпекою в країнах-членах, говорить експерт: «Вони стратегічно грають на обидві сторони конфлікту, іноді підсилюючи проблеми лівого спрямування, критикуючи брак етнічного розмаїття в парламенті, а також сприяючи ультраправій антиміграційній риториці».
Часто подібні фейки створюють російською, а потім перекладають на потрібні мови, повідомляє Reuters та Euractiv. Якось ось відео про те, що поляки втікають від диктатури у своїй країні, шукаюючи притулку в Білорусі, яке у травні розвінчала команда ЄС з протидії дезінформації (EU East Stratcom Task Force). За їх словами, відео поширювало «прокремлівські наративи про агресивні мілітаристські наміри Варшави та про демократичні провали в Польщі та ЄС загалом».
Російські спроби схилити громадську думку у Європі мають і реальний вимір, каже Валентін Шателе, дослідник «Атлантичної ради». На його думку, чи не найбільш показовим інцидентом стало пошкодження меморіалу Шоа графіті із червоними руками, що французька влада назвала російським втручанням.
«Невдовзі після того, як меморіал пошкодили вандали, боти на X опублікували історії із зображеннями місця події, яких раніше ніхто не бачив. Це натякнуло, що оперативник на місці брав участь у цьому акті, перш ніж розповсюдити його в Інтернеті», – додає Шателе.
До чого тут Україна
Україна і тема війни у цих наративах присутня радше як тригер для критики певних політиків. Зокрема, за їх проукраїнську позицію та нібито підтримку війни, пояснює експерт DFR Lab.
«Російські загрозливі актори менш наполегливі щодо України, натомість, вони прагнуть послабити політичну підтримку правлячих партій шляхом використання або навіть фабрикації окремих інцидентів, – розповів Валентін Шателе у розмові з Радіо Свобода. – Ця стратегія пояснює, чому російські боти атакують Олімпійські ігри в Парижі 2024 року, заявляючи про неминучу загрозу безпеці. Мета полягає в тому, щоб схилити французьку більшість на користь ультраправої групи «Ідентичність і демократія», що відповідає інтересам Росії та має інші погляди на конфлікт в Україні». Останні, пояснює дослідник, звинувачуюють лідерів ЄС, як-от Урсулу фон дер Ляєн і Макрона, у розпалюванні війни. Проти президентки Єврокомісії була окрему кампанія наклепу, зокрема в Угорщині під урядом Віктора Орбана.
«У багатьох кампаніях позиція Макрона щодо більшої підтримки України викривлена, щоб налаштувати проти нього французьке населення та інтереси ЄС. Ці кампанії часто створюють таке штучне рівняння, хоча насправді Франція не була однією з найбільш залучених країн у наданні боєприпасів чи систем озброєння Україні», – додає Шателе.
У цьому контексті російські мережі впливу сфокусувалися і на заявах Макрона про ймовірне розгортання військових інструкторів з Франції в Україні.
«Їхні меседжі посилюють образ Макрона як військового лідера, що сіє розбрат у всьому Союзі. На Фейсбуці багато реклам італйською мовою, спонсорованих Doppelganger, використовували цей наратив, підкреслюючи, що італійські лідери не згідні з французьким політичним лідером», – коментує експерт з DFR Lab.
Чимало наративів зачіпають президента України Володимира Зеленського, а також транслюють те, що внутрішні проблеми країн ЄС важливіші за підтримку України. Про це свідчить і меседж кампаній щодо фермерів та так звані загрози української продукції для аграрного виробництва у Франції та Польщі.
Як відповідають у ЄС
«Основна проблема у тому, що вибори в ЄС традиційно сприймаються населенням держав-членів як менш важливі, ніж парламентські та президентські вибори», – говорить Валентін Шателе. Це підтверджують й інші експерти.
Проте таке ставлення до виборів не стосується крайніх правих та їх виборців, які «завжди мобілізовані», додає він. А російські кампанії впливу лише підсилили їх голоси, висувачи питання націоналістів та консерваторів на порядок денний. «У країнах, які суттєво постраждали від початку війни (Росії проти України), є хороші шанси, що електорат може більше сприйняти ці заяви», – каже дослідник з питань безпеки у DFR Lab.
У ЄС проблему визнають. За місяць до виборів чинна президентка Європарламенту Роберта Мецола сказала у ефірі Cуспільного, що попросила країни-члени ЄС повідомляти «про підозрілу діяльність», зокрема з боку Росії. Мовляв, над виявленням фактів впливу працюють правоохоронні органи блоку. «Проросійська пропаганда намагається знищити Європейський союз, бо для Росії саме існування ЄС є загрозою. Ми протистоїмо цьому», – заявила вона і додала, що це також «кампанія проти України».
Боротьба з дезінформацією стала пріоритетом для багатьох чиновників ЄС напередодні виборів, повідомляє Bloomberg. Одним із вагомих викликів залишається Телеграм –«застосунок, який розділяє Європу», пише видання. Попри закони та Кодекс боротьби з дезінформацією, поки незрозуміло, як протистояти фейкам та проросійській пропаганді у цій соцмережі, над якою немає контролю, йдеться у матеріалі Bloomberg.
Як зауважив Валентін Шателе, проєктів боротьби з дезінформацією та медіаграмотності у ЄС чимало, тож вони певним чином «готують виборців до таких маніпуляцій». Однак Reuters з посиланням на чиновників ЄС підсумовує, що ресурсів команди Stratcom не достатньо, аби протистояти російським кампаніям впливу, а боротьба на рівні країн-членів не є консолідованою.
З огляду на розвиток штучного інтелекту, виклики у боротьбі з російськими кампаніями впливу лише зростатимуть.
- Doppelganger (двійник – ред.) – одна з найбільших російських мереж впливу, яка буквально клонує вебсайти відомих міжнародних медіа, щоб поширювати фальшиву інформацію під брендом цих ЗМІ. У вересні 2022 року компанія Мeta прикрила мережу із понад 60 таких вебсторінок, які точно імітували західні новинні медіа, наприклад, The Guardian, Der Spiegel та Bild, а також новинні агенції. Проте вже наступного року компанія заявила про викриття «найбільшої та найнаполегливішої операції російського походження» з 2017 року, заблокувавши «тисячі доменів зловмисних вебсайтів» та акаунтів. Вони і далі розміщували фейкові новини та статті, «спрямовані на послаблення підтримки України». Цілями стали також США та Ізраїль. Сьогодні через Doppelganger Росія намагається вплинути і на американських виборців, повідомляє NPR.
- На початку цього року французька організація Viginum викрила підготовку до масштабної хвилі російської дезінформації націленої проти підтримки України та на вибори до Європарламенту. Потім у Чехії заявили про російську мережу впливу під назвою Voice of Europe, якою керував колишній українский політик та друг Путіна Віктор Медведчук та його соратник Артем Марчевський. Чехія, а згодом і Євросоюз ввели проти них санкції. Проте за даними Euractiv, після видворення з Чехії, хостинг сайту перенесли до Казахстану. На момент цієї публікації заборонена сторінка у ЄС доступна і поширює інформацію на підтримку європейських ультра-правих, а також проти підтримки України.
- Уряд Бельгії у квітні ініціював розслідування щодо спроб Росії втрутитися у вибори до Європейського парламенту, повідомив прем’єр-міністр країни Александер де Кроо.
- Росія неодноразово втручалася у вибори інших країн, зокрема Великої Британії, США та Євросоюзу, намагаючись вплинути на виборців цих країн та блоку через соцмережі та державні медіа Кремля.
Форум