Пандемія коронавірусу загострила найболючіші проблеми української системи соціального забезпечення. Першими під удар потрапили найменш захищені прошарки населення, зокрема, пенсіонери та малозабезпечені родини. Ухвалена кабміном Національна економічна стратегія до 2030 року, яка значною мірою зосереджена на пенсійній реформі, є предметом дискусій як на рівні чиновників, так і представників міжнародних організацій, а також громадськості. Які рекомендації українському уряду у контексті соцзахисту населення пропонують експерти з ООН? Чи отримують пенсії жителі непідконтрольних Україні територій, і які перспективи демографічної ситуації в державі?
За підрахунками фахівців ООН, у 2018 році загальний рівень бідності в Україні становив понад 43 відсотки, а майже кожна друга дитина виростала у злиднях. Пандемія COVID-19 лише поглибила ці проблеми. Експерти припускають, що мінімум 6,3 мільйона людей цього року зубожіють. Особливо вразливими до бідності є пенсіонери, люди з інвалідністю, безхатченки, жителі в районах збройного конфлікту, багатодітні сім’ї та заробітчани, зауважують міжнародні експерти.
Пандемія призвела до втрати часто неофіційних доходів, закрилися садочки, школи, відтак в рази зросла навантаженість на жінок, які, крім професійної діяльності, доглядають за домом і дітьми. Зменшився доступ до медицини, освіти, соціальних виплат та пенсій.
Між тим, як заявила міністр соціальної політики Марина Лазебна, найголовнішою задачею, з якою вони впоралися, було не допустити масового безробіття. За її словами, збільшився розмір субсидій, у пріоритеті була підтримка бізнесу і створення нових робочих місць. Не сталося стрімкого розвитку бідності. Світовий банк оцінив стан як помірний.
Переважна більшість пенсій нижче прожиткового мінімуму
За офіційними даними, в Україні налічується 11 мільйонів пенсіонерів, це 27% від загальної кількості населення. За словами координаторки системи ООН в Україні Оснат Лубрані, 80% людей похилого віку отримують пенсії нижче прожиткового мінімуму, а кожен п’ятий пенсіонер має інвалідність.
За даними Марини Лазебної, внески до Пенсійного фонду України платять 13 мільйонів працездатних українців і утримують 11 мільйонів пенсіонерів. Більше половини пенсіонерів мають пенсію нижче 3 тисяч гривень, зауважує очильниця мінсоцполітики.
Вісімнадцять років тому в державі започаткували пенсійну реформу. Наразі працює лише її перший рівень – солідарна система, а другий рівень – накопичувальна система досі не запроваджена.
Через недостатню увагу влади до цього рівня ми маємо те, що сьогодні добровільними накопиченнями користується лише 9% від кількості застрахованих осібМарина Лазебна
«Наразі працює тільки добровільний рівень. І знову ж таки, через недостатню увагу влади до цього рівня ми маємо те, що сьогодні добровільними накопиченнями користується лише 9% від кількості застрахованих осіб. Тобто, приблизно 1 мільйон. Це дуже мало і це також недопрацювання влади, недостатня увага влади до розвитку добровільних накопичень», – стверджує Марина Лазебна.
Пенсії на окупованих територіях
До 2019 року близько 600 000 пенсіонерів на окупованих територіях не змогли отримати свої пенсії через обмеження можливості пересування. А минулого року ще 270 000 жителів непідконтрольних України регіонів були позбавлені пенсій через те, що запровадили обмеження на пунктах перетину лінії зіткнення.
Загальна декларація прав людини визначає соціальний захист як невід’ємне право людини, а підписавши Конвенцію про мінімальні норми соціального забезпечення українська влада тим самим зобов’ְязалась реалізовувати міжнародні стандарти соціальної підтримки. На думку Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет, соціальний захист є важливим інструментом у подоланні бідності.
«Дуже важливо, щоб люди похилого віку, що стали переселенцями, або постраждали внаслідок конфлікту, мали доступ до своїх пенсій, що є їхнім законним правом.
Аналіз прав людини може допомогти в ході реформування долати різноманітні аспекти дискримінації та нерівності, що породжують бідністьМішель Бачелет
Аналіз прав людини може допомогти в ході реформування долати різноманітні аспекти дискримінації та нерівності, що породжують бідність, і може надати практичні рекомендації, щоб поставити добробут людей у пріоритет», – наголосила Мішель Бачелет.
Що пропонується?
Експерти ООН одностайні у тверджені, що українська система соціального захисту потребує реформи. Підтримка малозабезпечених громадян є неналежною, нестабільною, поки що її важко отримати. Фахівці радять:
- зробити реформу всеохопною та інклюзивною, а до розробки та реалізації державної політики у цій сфері залучати соціальних працівників, правозахисників та представників вразливих груп населення;
- інтегрувати програми соціальної допомоги та страхування до комплексної системи соціального захисту, для цього потрібно сформувати єдиний реєстр пільговиків;
- запровадити базову формулу розрахунку пенсії, щоб підтримувати розмір пенсійного забезпечення з часом;
- полегшити доступ до своїх пенсій жителів непідконтрольних територій, для цього необхідно відмежувати пенсійні виплати від реєстрації внутрішньо переміщених осіб;
- забезпечити роботою молодь та жінок, а також підвищити рівень офіційного працевлаштування;
- запровадити мінімальний рівень соціального захисту для забезпечення системного страхування від бідності, інших ризиків і непередбачених витрат.
Експерти припускають, що незабаром Україна може зазнати серйозних економічних витрат через демографічну кризу. За прогнозами, населення України до 2050 року скоротиться на 20%, при цьому збільшиться кількість громадян, чий вік перевищує 65 років. Це істотно похитне і без цього нестійку пенсійну систему.
