Проєкт DeepState у ніч проти 15 березня повідомив про нове просування армії Росії – цього разу біля села Шевченко неподалік Вугледару.
Кілька місяців лінія фронту там залишалася нерухомою – попри повідомлення українського Генштабу про постійні атаки та авіаудари агресора там.
Вже давно «горить» інший фронт – Новопавлівський на захід від Мар'їнки. Вранці 15 березня Генштаб повідомив про 24 атаки російської армії на цій ділянці.
На думку військових аналітиків, Росія може тиснути тут, зокрема, для того, щоб «зрізати» Вугледарський виступ і вийти на Вугледар із півночі. Раніше агресор уже намагався взяти Вугледар «в лоб», проте його колони техніки були розбиті.
Американський Інститут вивчення війни у звіті 13 березня висловив побоювання, що Росія, скориставшись дефіцитом боєприпасів у ЗСУ, може спробувати здійснити раптовий прорив на новій ділянці фронту. На думку аналітиків, прорив може статися за умови, якщо постачання зброї українським військовим і надалі скорочуватиметься.
Свої побоювання щодо того, що фронт може стати вразливішим для російських атак через зволікання з військовою допомогою від Заходу, Інститут озвучив і 14 березня.
Багато військових аналітиків очікують нового великого наступу армії Росії наприкінці весни-літа 2024 року, коли до цього будуть готові її нові резерви.
Головні питання випуску:
- Чи може «посипатися» фронт під Вугледаром через дефіцит боєприпасів?
- Наскільки гіршою може стати ситуація на фронті найближчими тижнями, якщо Захід не знайде снарядів для ЗСУ?
- І чи може на цьому фоні президент Франції Емануель Макрон справді відправити в Україну війська?
Схід
- DeepState у ніч проти 22 лютого повідомив, що армія РФ окупувала Побєду – село на південний захід від Мар'їнки. Про це заявили і у російському Міноборони. Військово-політичне керівництво України ці повідомлення не коментувало. Російські «військові блогери» вважають: хоча цей населений пункт є зовсім крихітним, він нібито має важливе тактичне значення – оскільки розташований на головній трасі до Вугледару.
- Ситуація в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Таврія» залишається «складною, проте контрольованою», а на Авдіївському напрямку «стабілізується». Про це вдень 3 березня написав у телеграмі командувач угруповання Олександр Тарнавський. 26 лютого командувач повідомляв, що російська армія збільшила кількість штурмів та авіаударів на Таврійському напрямку, а українські війська посилюють лінію оборони під Авдіївкою.
- Територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу на сході України, заявила 29 лютого розвідка Великої Британії. За її даними, армія РФ відтоді просунулась на 6 км від центру міста і «майже напевно» отримала контроль над Ласточкиним, Степовим і Сєверним. «Ці тактичні здобутки слугують переважно для консолідації російських позицій довкола Авдіївки», – йдеться в повідомленні, яке цитує Міністерство оборони Британії.
- Сили оборони України відійшли від селища Ласточкине, щоб «організувати оборону по лінії населених пунктів Орлівка – Тоненьке – Бердичі і не допустити подальшого просування супротивника далі в західному напрямку». Про це це повідомив спікер ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій вдень 26 лютого в ефірі телемарафону.
- Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки. Через два дні, 19 лютого, командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
- 18 грудня минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- Аналітики ISW у звіті 8 грудня висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
