Свічками на підвіконнях, обговореннями у соціальних мережах, онлайн-флешмобами, акціями на площах міст, лампадками біля меморіалів – вшанували українці пам'ять жертв влаштованого Сталіним та комуністичним режимом штучного голоду. Політики в Україні та світі виступали із заявами, у яких наголошували, що таке ніколи більше не повинно повторитися. За даними різних дослідників в Україні під час штучного Голодомору 1932–33 років померло від 4 до 7 мільйонів людей, а разом і ненародженими цифра кількість втрат від голоду сягає 10 мільйонів. Радіо Свобода зібрало реакції на цей день.
У Києві традиційним місцем вшанування пам'яті жертв голодоморів є скульптура Дівчинки з колосами біля Музею Голодомору-геноциду.
Через епідемію коронавірусу щорічної масової ходи не влаштовували. Люди приходили родинами і поодинці.
Можна було пройти і через зали Музею-Свічки, але для безпеки відвідувачів Музей підготував віртуальну екскурсію.
Також Музей Голодомору запустив соціальну інформаційну кампанію до 87-х роковин Голодомору-геноциду.
Візуальне рішення створив відомий український клуб ілюстраторів Pictoric.
Вшанували пам'ять жертв штучного голоду, організованого сталінським режимом, і очільники українських церков.
Фоторепортаж: у Києві вшанували пам'ять жертв Голодомору
Президент Зеленський
Запалити свічку і приєднатися о 16-й годині за київським часом до загальнонаціональної хвилини мовчання в пам’ять про загиблих під час Голодомору 1932–33 років закликав українців президент Володимир Зеленський.
Він разом із дружиною Оленою Зеленською та керівництвом країни – поклали жалобні лампадки до ніг Дівчинки із колосками.
«Наслідком Голодомору, що визнаний геноцидом проти нашого народу з боку тоталітарного сталінського режиму, стали мільйони жертв серед українців. Це втрати, зіставні з тими, яких зазнала Україна у Другій світовій війні. Як можна прагнути знищити цілий народ? Чому й за що? Ми ніколи не зможемо цього зрозуміти. Ми ніколи не зможемо цього забути. Ми ніколи не зможемо цього пробачити», – заявив Зеленський у зверненні в День пам’яті жертв голодоморів.
Петро Порошенко
Прийшов покласти свічки до Дівчинки з колосками і п'ятий президент України Петро Порошенко з родиною.
Попри намагання Кремля знищити наш волелюбний народ, Україна вижила та зберегла власну пам’ять.Петро Порошенко
«Сьогодні ми молимося за душі мільйонів ненароджених і знищених. Згадуємо синів і дочок найродючіших українських земель, що були жорстоко вбиті голодом, організованим людожерським комуністичним режимом.
Попри намагання Кремля знищити наш волелюбний народ, Україна вижила та зберегла власну пам’ять. Бо правду не стерти, не знищити. Ми добре знаємо, що історична відповідальність за Голодомор 1932-33 років лежить на Російській Федерації як правонаступниці СРСР, і той злочин не має терміну давності.
Росія знову, як і сто років тому, розгорнула агресію проти України, щоб повернути її в імперію. У Кремлі знову ненавидять і бояться вільної європейської України. Але вони вже не зможуть повернути колесо історії у зворотному напрямку», – написав Петро Порошенко на своїй сторінці у фесбуці.
Віктор Ющенко
Звернувся до українців і третій президент України Віктор Ющенко. Саме з його ініціативи був побудований Музей Голодомору-геноциду та розпочато масштабний процес збору свідчень жертв Голодоморів. На основі зібраних даних був проведений суд над Сталіним та іншими організаторами Голодомору.
«Проти нас ішло зло. Його ймення – геноцид. Свідома, спланована і втілена спроба упокорення нації. Його організатор і виконавець – тоталітарний комуністичний режим. Це – головний убивця. Звиродніла зграя не мала жалю до жодного народу, кожну поневолену націю залили криваві ріки. На нашій землі Сталін – за добре продуманим планом –обрав жертвою українське селянство як ядро, як основу, як опору народу.
Ми перемогли у вирішальній битві зі злом.Сьогодні ми повинні перемогти у вирішальній справі – повернути Україні саму себе», – написав Віктор Ющенко.
Закордонні реакції
США, Канада, європейські країни оприлюднили заяви на знак солідарності з народом України у вшануванні пам’яті тих, хто загинув від штучного голоду.
«Наша пам‘ять – найкращий спосіб запобігти таким трагедіям у світі в майбутньому», – йдеться у заяві тимчасово повіреної у справах США в Україні Крістіни Квін.
МЗС Латвії у відповідній заяві наголошує, що парламент країни визнає Голодомор – геноцидом.
Посол Латвії у США висловив підтримку Україні у встановленні історичної справедливості.
«Ми запалюємо свічку пам‘яті» за мільйонами жертв «штучного голоду організованого тоталітарним комуністичним режимом», – йдеться у зверненні посольства Швеції в Україні.
«Сталін штучно спричинив геноцид українців. На піку Голодомору 1932-33 років, щоденно вмирало від голоду 25 тисяч людей. Ми ніколи не повинні про це забувати!», – заявило посольство Канади в Україні.
Міністр оборони Канади Харджит Санджан наголосив на співпраці з українським військом, для того, щоб такі трагедії не повторювались.
«Цього тижня вшанування жертв Голодомору відбуватимуться по всій Канаді. Ми непохитно підтримуємо наших українських друзів та партнерів – навчальна місія UNIFER в Україні це засвідчує. Ми єдині у цьому вшануванні і віддані тому, щоб жахи минулого більше не повторились», – йдеться в заяві міністра.
«Одним із найбільш болючих епізодів української історії» назвало Голодомор в своїй заяві посольство Великої Британії.
Німецькі депутати вшанували пам’ять жертв Голодомору під час Парламентського марафону пам’яті, повідомило посольство України в Німеччині.
«28 листопада – особливий день для України, для всіх людей в Україні. У цей день вшановують пам’ять про одну з найбільших катастроф в українській історії, катастрофу голоду 87 років тому – Голодомор. Немає жодного права про це забувати. Вшанування, пам’ять, яка має бути направлена у майбутнє, та спільне опрацювання історії є основоположним для демократичного співіснування сьогодні, завтра та післязавтра», – заявила віцепрезидентка німецького Бундестагу Клаудіа Рот.
Львів
Сьогодні у Львові у День пам’яті жертв Голодоморів 1921–1922, 1932–1933, 1946–1947 років на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулась екуменічна панахида і хвилиною мовчання згадали невинних жертв. Львів’яни запалили лампадки.
«Найважливіше це пам’ять. Ми маємо пам’ятати те, що було в минулому і якщо це трагічні сторінки, як Голодомор, ми маємо робите все, щоб це не повторити. Ми маємо говорити з дітьми про Голодомор, казати про те, що померли діти, що ми маємо про них пам’ятати, що ми робимо добрі справи для тих, які потребують», – заявив почесний консул Канади у Львові, педагог Оксана Винницька-Юсипович.
Юсипович започаткувала з львівськими вчителями традицію з Канади: учні у День вшанування Голодомору виготовляють паперові синьо-жовтні незабудки з написом про Голод 1932–1933 років і роздають їх людям на вулицях, а також їх наклеюють на мапі, де був Великий Голод.
У Львові проживає 89 людей, які пережили Голодомор 1932−1933 років. З міського бюджету їм виплатили одноразову матеріальну допомогу в розмірі тисячі гривень.
Дніпро
У центрі Дніпра активісти організації «Пласт» показали страви, які змушені були їсти українські селяни, аби вижити в Голодомор.
У рамках акції «Їдло 1932–1932» вони створили інсталяцію – стіл із «наїдками». Серед страв, які приготували «пластуни», були млинці з кормового буряка та ріпака, з картопляного лушпиння та качанів кукурудзи, з перетертої кори дерев. Охочі могли спробувати.
За словами співорганізаторки акції Ірини Трифунтової, рецепти цих страв брали зі спогадів, записаних від свідків Голодомору.
«Ми хочемо привернути увагу насамперед молодого покоління, яке мало що знає про ті події. Ці страви ні з чим не можна порівняти. Воно несолене, смажене просто так, без олії. У млинцях з буряку відчувається трішки смак буряку і гірчинка від ріпаку. Власне, все», – розповіла Трифунтова.
Учасники акції також виклали напис «32-33» лампадками.
У цей же час на привокзальній площі, де раніше стояв пам’ятник Григорієві Петровському, відбувся мітинг-реквієм, присвячений пам’яті жертв голодоморів в Україні. У пам’ять про загиблих учасники акції запалили лампадки та свічки. Священики кількох конфесій – УПЦ Київського патріархату, УАПЦ та УГКЦ – відслужили панахиду.
Також у суботу неподалік від Дніпра, на 9-му кілометрі Запорізького шосе, біля Меморіалу жертвам Голодоморів та політичних репресій, відбулось покладання квітів.
За даними істориків, Дніпропетровська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від Голодомору 1932–33 років.
Запоріжжя
У Запоріжжі відбулася акція вшанування пам’яті загиблих під час Голодомору 1932–33 років. Її учасники поклали квіти до пам’ятника жертвам Голодомору , встановленого на центральному проспекті міста.
«Яблука дітям принесла. Я думаю, що вони дивляться на нас, і ми за них проживаємо життя. Мама мені з дитинства розповідала про Голодомор. Ми завжди знали, що він був. Коли люди сміялися, говорили, що його не було, я завжди знала, що голод був. Мама більше розповідала про 46-47-й роки, а про 32-33-й завжди у сім’ї пошепки розповідали», – каже учасниця акції на ім’я Наталя.
Окрім квітів, запорожці також несли до пам’ятника жертвам Голодомору лампадки з запаленими свічками, хліб, різну випічку та зерно пшениці.
В акції вшанування жертв Голодомору у 1932–33 роках взяли участь близько сотні містян. Серед них представники обласної та міської влад, священники різних конфесій, бійці місцевих частин Національної гвардії, активісти, волонтери та ветерани війни на Донбасі.
Також уподовж дня окремі городян несли квіти та солодощі до будівлі колишнього будинку немовляти, де, за а даними істориків, у роки Голодомору померли майже 800 дітей.
Читайте ще:
Голодомор-геноцид і Росія: чого не добилися українці, а добилися євреї та вірмени
