Минулого тижня у лівійських ЗМІ оприлюднили відео загиблого солдата, який воював на боці військ генерала Халіфи Хафтара. Проурядові медіа стверджували, що це – один з бійців так званої російської приватної військової компанії «Вагнер».
Згодом у російських Telegram-каналах та, приміром, у коментарях до допису видання The Libya Observer почала циркулювати інша версія – на відео насправді український лікар Андрій Кузьменко, якого нібито найняв підтримуваний ООН Уряд національної згоди Лівії. Медика буцімто ще пів року тому викрали сили Хафтара.
23 травня психолог Андрій Кузьменко записав відеозвернення з майдану Незалежності в Києві.
«Вчора вийшли фейкові новини про те, що я був захоплений у полон у Тріполі й після цього був вбитий. Я хочу спростувати цю інформацію. Я перебуваю в Україні в Києві. Я психолог-практик, ніколи не був ні в Лівії, ні в Тріполі», – сказав Кузьменко.
Радіо Свобода звернулося до лікаря за коментарем, проте він пояснив, що зараз займається підготовкою заяви про загрозу його життю. Втім, Кузьменко пообіцяв розповісти про ситуацію після того, як все оформлять юридично.
Як поширюють фейки?
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко в розмові з Радіо Свобода зазначає, що «стовідсоткові» фейки «вкидають» через «сірий сегмент інтернету».
«У 2014-2015 році це були форуми, Twitter. Сьогодні найбільш популярний «сірий сегмент» – це Telegram-канали. На сьогоднішній день дуже багато Telegram-каналів, які модеруються в межах спецоперацій Російської Федерації. Вони створені, щоб розповсюджувати як правдиву, так і неправдиву інформацію», – каже Коваленко.
Фейк спочатку розміщують в Telegram, потім його підхоплюють вже інформаційні майданчики найнижчої категорії.
«Це інформаційні сайти, які не мають такої популярності, наприклад, як РБК чи РІА та інші такі досить великі федерального масштабу сайти. Вони повинні легалізувати саме цю новину», – пояснює Коваленко.
За його словами, лише після того, як новина проходить через найнижчі сегменти інформаційного простору, «легалізація відбувається на більш високому рівні – на рівні федеральних ЗМІ». «Новина» про українського лікаря туди не дійшла, тому що фейк був досить швидко розкритий.
Публікації про українця можна було зустріти і в Лівії. Як зазначає Коваленко, на території цієї країни також існують підконтрольні Росії інформаційні ресурси.
Чому з’явився фейк про лікаря?
Зараз війська Халіфи Хафтара «зазнають фіаско» з наступом на Тріполі. Фейк про лікаря, власне, і з’явився, щоб якось «мінімізувати» військові невдачі, вважає Коваленко.
«Він у першу чергу буде направлений у бік тієї країни, з якою найбільш напружені відносини має Російська Федерація. У першу чергу це Україна», – каже експерт.
Оглядач звертає увагу, що підконтрольні Росії інформаційні канали в залежності від ситуації намагаються повідомити про «зв’язок» України або з Урядом національної згоди Лівії, або з «Лівійською національною армією» Хафтара. При цьому Росія не заперечує, що й сама неофіційно підтримує Хафтара.
«Це дуже цікавий елемент саме гібридної війни. Наприклад, у 2014-2015 роках під час дуже активних бойових дій на Донбасі, коли Росія офіційно заперечувала присутність своїх військових на території України. При цьому на неофіційному рівні, на рівні «сірого сегменту інтернету», вона продовжила культивувати цей наратив і навіть хизуватися тим, що російські найманці на Донбасі воюють за терористичні «ДНР» та «ЛНР», – пояснює Коваленко.
Він впевнений, що фейки будуть продовжуватися, тому що для Росії дуже важливо зараз максимально відволікати увагу від своїх злочинів у Лівії.
Що відбувається в Лівії?
У 2011 році народне повстання за підтримки сил НАТО повалило режим тодішнього правителя Лівії Муаммара Каддафі. У наступні роки після його вбивства на території країни спостерігалися бойові зіткнення.
У 2014 році на парламентських виборах перемогло антиісламістське об’єднання, яке підтримував генерал Халіфа Хафтар. Ісламісти не погодилися з результатами виборів, що стало причиною початку громадянської війни.
Наступного року за підтримки ООН був створений Уряд національної згоди, однак сили під керівництвом Халіфи Хафтара не визнали його.
Наразі більшу частину території країни контролює «Лівійська національна армія». Водночас Уряд національної згоди контролює столицю Тріполі й частину територій на північному заході.
З квітня 2019 року сили Хафтара намагаються здійснювати наступ на Тріполі. У січні 2020 року в Лівії оголосили перемир’я, проте сторони заявляють про порушення режиму тиші.
В останні тижні його війська зазнавали невдач: 18 травня голова Уряду національної згоди Фаїз Сарадж повідомив, що лівійські війська захопили авіабазу Аль-Ватія у 140 кілометрах на південний захід від Тріполі. Армія Хафтара контролювала її з 2014.
