Станом на середину квітня загалом 60-70 тисяч громадян України щодоби перетинають західну ділянку українського кордону з країнами ЄС та кордон з Молдовою – в обидва боки, на виїзд і на в’їзд. Це вдвічі менше, ніж фіксувалося в перші тижні війни, зазначає речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. Кореспондентка Радіо Свобода проїхала з Одещини до Румунії та назад поромом «Орлівка-Ісакча». Цей шлях для мешканців південних областей України – найкоротший, щоб дістатися Румунії, оминаючи українсько-молдовський кордон.
Десять хвилин, не більше, триває шлях між українським та румунським берегами Дунаю. В перші тижні після повномасштабного вторгнення Росії пором курсував немов шаттл – туди-сюди, перериваючи роботу лише в час комендантської години.
Майже одночасно на румунському боці кордону виросло немаленьке наметове волонтерське містечко. Не має значення – в’їжджаєш в Румунію чи повертаєшся до України, це вдень або вночі, тут пропонують безкоштовні чай, каву, гарячу їжу, бутерброди, печиво, дитячі суміші, гігієнічні засоби, SIM-карти румунського мобільного зв’язку.
– Тебе як звати?
– Стасик. Я з України. У нас війна.
5-річний хлопчик із Винниці приїхав у 35-тисячне румунське місто Текуч (Tecuci) разом із мамою та старшою сестрою. До того місяць вони прожили в Бухаресті. В румунській столиці було фінансово важкувато, зізнається мати, тому переїхали до маленької Текучі. Їх та ще кілька сімей з дітьми з Маріуполя, Миколаєва, Одеси прихистила місцева релігійна спільнота. Проживання й триразове харчування – безкоштовні.
«Що ми їстимемо, то й у вас на столі буде», – сказав українцям румун Костел. Він – власник приватної садиби з дитячим садочком і міні-готелем.
Що і як буде далі – більшість з цих українців поки остаточно для себе не вирішили. Сім’ї маріупольців кажуть, що найімовірніше «поїдуть Європою». В рідному Маріуполі у них нічого не залишилось, повертатися нікуди, роки життя вмістилися в машину. Вскочити в неї та залишити місто з дітьми та маленькою собачкою встигли за добу до російського ракетного удару по Маріупольському драмтеатру в березні. В дорозі на кілька днів зупинялися то в Бердянську та Запоріжжі, то в Одесі та Умані. Так потрапили до Румунії.
Фейсбук-спільноти «Об’єднані за Україну» та «Бухарест допомагає Україні» – серед головних засобів комунікації між українськими біженцями та румунськими волонтерами, між зверненнями по допомогу та отриманням її. Там українці радяться щодо тимчасового даху над головою, роботи, лікарів, переїзду з місця на місце тощо.
Іноді можна прочитати й таке: українська мама шукає синові акордеон. Не на назавжди, пише, – у тимчасове користування. В Україні хлопчик навчався в музичній школі, скучив за музикуванням. «Інструменту не маю, але можу купити. Який саме акордеон буде хорошим вибором?» – швидко відповідає румунська дописувачка.
Здебільшого українці й на чужині не хочуть сидіти без діла. Днями оголосили толоку в Бухаресті: «Хочемо віддячити Румунії за теплий прийом та дружню підтримку – прибрати парк Кісельоф (Kiseleff Park) до святкування Великодня», – пишуть в групах. Ліплять вареники й пригощають румунських друзів, розвантажують й сортують гуманітарну допомогу для подальшого відправлення безпосередньо в Україну. На 20 квітня в Бухаресті заплановано першу зустріч «Жіночого хабу», створеного для взаємодопомоги у спільноті українок.
У тих, хто вирішив повернутися в Україну після тимчасового перебування в Румунії або сусідній з нею Болгарії, причини більш-менш однакові. Їхні міста або в тилу – як от Одеса. Або, як Миколаїв, потрохи звикають до постійного воєнного напруження. У когось в Україні нормалізувалась ситуація з роботою, а хтось просто не зміг бути тягарем для гостинних румун.
А цей літній чоловік, який на фото, з інвалідністю. Він каже, що один з українських благодійних фондів пообіцяв йому оздоровлення в Іспанії. Натомість, зауважує, кинули напризволяще в Болгарії та не виходять на зв'язок. Тому завдяки румунським волонтерам-перевізникам повернувся додому – в Одесу, подолавши понад 400 кілометрів.
У самій Одесі сигнали повітряної тривоги лунали тричі упродовж ночі 16 квітня. «Ворог намагається відновити інтенсивну повітряну розвідку», – повідомив речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук.
