(Рубрика «Точка зору»)
У скандальному фільмі Олівера Стоуна «Нерозказана історія України» практично не згадується про російську анексію Криму, а колишній голова адміністрації президента Віктор Медведчук зображується головним миротворцем і політиком, який здатний мало не самотужки вирішити всі складні питання російсько-українських відносин.
Але, точно так само, як у цьому фільмі не йдеться про те, що Росія захопила Крим, ані слова в ньому і про те, як саме Віктор Медведчук збирається ці питання вирішувати.
Медведчук ‒ не перший і не останній проросійський політик, якого в Кремлі сприймають як людину, здатну стати альтернативою «націоналізму» та «радикальним настроям» і знову повернути одну з колишніх радянських республік у російську сферу впливу. Незрозуміло, однак, як це повернення відбудеться без вирішення питання про відновлення територіальної цілісності України.
Медведчук ‒ не перший і не останній проросійський політик, якого в Кремлі сприймають як людину, здатну знову повернути одну з колишніх радянських республік у російську сферу впливу
У листопаді 2016 року президентом Молдови був обраний соціаліст Ігор Додон, який не приховує своїх симпатій до Росії та Володимира Путіна й зустрічається з російським президентом не рідше за Медведчука. Поки що обрання Додона та навіть формування нової урядової коаліції, в яку увійшла партія соціалістів, ні на крок не наблизило Молдову до вирішення проблеми Придністров'я і відновлення територіальної цілісності країни. Але теоретично ми можемо припустити, що якщо у Путіна з'явиться бажання, він може просто змусити правителів у Тирасполі піти на возз'єднання з Кишиневом. Москва визнає територіальну цілісність Молдови, при всій підтримці Придністров'я її правова позиція ніколи не змінювалася.
Та ж «теорія» стосується і Грузії ‒ якщо до влади в цій країні колись прийде відверто проросійська влада. Із Грузією, звісно, складніше. Росія визнала незалежність її автономій ‒ Абхазії та Південної Осетії. Але можна створити собі якусь міжнародну конференцію під російським патронатом, після якої ці території стають частинами федеративної Грузії ‒ зі збереженням там російських військових контингентів, зрозуміло. Але формально Грузія стане єдиною країною.
Точно так само можна вирішити питання і з Донбасом, якщо до влади в Києві прийде проросійське керівництво. Федералізація країни, особливий статус окупованих регіонів, прямі переговори з російськими найманцями, збереження на території Донбасу російських збройних сил та їхніх найманців під маскою «народної міліції» ‒ про все це неодноразово говорили і Володимир Путін, і Сергій Лавров, й інші російські керівники. Не повторюватимуся.
Поцікавлюся іншим питанням ‒ а що робити з Кримом, Кримом, який записаний одним із суб'єктів Росії, згідно з Конституцією цієї країни (ще одним суб'єктом, як відомо, є Севастополь)?
У своєму інтерв'ю корпорації «Бі-Бі-Сі» Віктор Медведчук наголосив, що вважає Крим українським і говорить про це Путіну. А Путін вважає Крим російським ‒ і з точки зору «міжнародного права», і з точки зору «історичної справедливості». Взагалі.
«Приєднання» півострова до Росії ‒ важливий елемент легітимності режиму Путіна. Відмовитися від цього добровільно ‒ значить, своїми руками зруйнувати міф про «збирача земель»
Але у Віктора Медведчука, думаю, немає ніякої відповіді на питання, як вирішувати кримську проблему ‒ як і у будь-якого іншого проросійського політика в Україні. Медведчук може багато говорити про російсько-українські відносини, про Донбас, про ув'язнених. Але про Крим він говорить тільки одне: Крим ‒ український. А далі? Чи готове буде російське керівництво визнати цю точку зору, навіть якщо в Києві з'явиться президент, який співчуває Путіну?
Давайте будемо чесними: не буде готове. Для Володимира Путіна питання про Крим закрите ще й тому, що «приєднання» півострова до Росії, впевнений, ‒ важливий елемент легітимності його режиму. Відмовитися від цього добровільно ‒ значить, своїми руками зруйнувати міф про «збирача земель».
А це означає, що питання «чий Крим?» звучатиме при будь-якій українській владі й проблема відновлення територіальної цілісності України залишиться головною проблемою російсько-українських відносин.
Віктора Медведчука це стосується так само, як і Петра Порошенка чи Володимира Зеленського.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Оригінал – на сайті Крим.Реалії
