Фоліант, у якому на сімдесяти сторінках розміщені аналітичні матеріали і ще на чотирьохстах – різні дослідження і додатки. Такий вигляд мають чотирирічні напрацювання громадської організації «Юридична сотня», ветеранських і правозахисних спілок у сфері соціально-правового захисту учасників бойових дій на сході України. Весь цей масив аналітики, досліджень, рекомендацій має назву «Біла книга: аналіз системи державної підтримки ветеранів та їхніх сімей в Україні», яку представлено у Києві. Її автори сподіваються, що владні інститути використають ці напрацювання для реформи системи державної підтримки учасників бойових дій та їхніх родин.
На сьогодні система державної підтримки ветеранів недосконала, її реалізація перебуває у компетенції більш як тридцяти міністерств, відомств та органів місцевого самоврядування. Унаслідок такого «бюрократичного хаосу» ветеран іноді тижнями змушений «мандрувати» поміж різними установами, щоб оформити необхідні папери для отримання пільг й інших державних гарантій, які передбачені законодавством.
Дотепер немає загальних правил поведінки, якими б мали керуватись працівники відомств при спілкуванні з ветеранами та їхніми родинамиЛеся Василенко
«Дотепер немає, скажімо так, загальних правил поведінки, якими б мали керуватись працівники відповідних відомств при спілкуванні з ветеранами та їхніми родинами. Держава повинна поважати і шанувати ветеранів, надавати їм гідні умови життя після служби тощо», – розповідає Радіо Свобода керівник «Юридичної сотні» Леся Василенко.
Вона вважає, що українцям варто повчитись шанобливому ставленню до ветеранів бойових дій в інших країн, а також використати їхній досвід при реалізації політики щодо ветеранів.
Вкрай важливо також змінити закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» таким чином, щоб було чітке визначення статусу ветерана, щоб добровольці були визнані учасниками бойових дій і щоб у законі були чітко виписані потреби ветеранів, зазначає правник.
Анна Демиденко – волонтер, громадський активіст, яка займається проблемами соціального захисту добровольців, – у розмові з Радіо Свобода зазначила: хоча на місцях бійці добровольчих з’єднань отримують статус і відповідну підтримку – час зробити аналогічний крок на державному рівні.
МінВетеранів як механізм подолання «бюрократичного хаосу» та корупції
Щоб уникнути «бюрократичного хаосу» й корупції у ветеранських справах – тобто, провести реформу системи державної підтримки ветеранів, – необхідно створити єдиний державний орган, додає Василенко.
Низка ветеранських і волонтерських організацій ще у 2016 році ініціювали створення в Україні міністерства у справах ветеранів. Ініціативу підтримали у Верховній Раді України: у лютому 2018 року Верховна Рада звернулась до уряду України з вимогою створити на базі нинішньої держслужби у справах ветеранів війни міністерство у справах ветеранів.
А у березні з ініціативи профільного комітету створена робоча група, до складу якої входять понад сто представників громадських організацій, включно з ветеранськими, незалежних експертів і волонтерів. Фахівці працювали у чотирьох підгрупах: соціальна підтримка ветеранів, медичне забезпечення ветеранів, вшанування пам’яті та співпраця з громадськістю, опрацювання структури та напрямків діяльності міністерства.
Дотепер ми не можемо назвати абсолютно точну кількість учасників воєнних дійОлександра Тарасова
«У квітні-серпні ми провели аналіз наявної системи соціального захисту ветеранів, дослідили міжнародний досвід, розробили структуру та проект положення міністерства. Ми створили модель електронної інформаційної системи для ветеранів – адже дотепер ми не можемо назвати абсолютно точну кількість учасників воєнних дій. Всі ці розробки як рекомендації передамо урядові», – обіцяє представник робочої групи Олександра Тарасова.
Тим часом прем’єр-міністр України дотепер не подав до Верховної Ради пропозицію кандидатури міністра у справах ветеранів. Голосування досі не відбулось.
