У СІЗО «Лефортово» у Москві одружилися Тетяна і Віктор. Наречений – український моряк Віктор Беспальченко. Він перебуває за ґратами вже понад сім місяців. Після церемонії одруження з ізолятора Тетяна вийшла одна. Журналістам проекту «Настоящее время» вона розповіла, як це – одружитися в ізоляторі в очікуванні суду.
«Нас запитали, чи згодні, чи не згодні, ми відповіли: «Так». Віктор відповів: «Так». Сумнівів не було. Потім нас оголосили чоловіком і дружиною», – розповідає Тетяна Беспальченко.
Розписалися Тетяна і Віктор в присутності двох співробітників СІЗО. Вони записували все, що відбувається.
«Ми на них не дуже звертали увагу, – згадує дівчина. – Я ж підбирала обручку без нього. І думаю: вгадаю з розміром чи ні? Тому що пальці схудли за цей час. Але вгадала чітко – сіло ідеально. Ще коли надягала обручку, кажу: «Ти не ображайся, якщо я раптом не вгадала з розміром». Надягаю – все ідеально зійшлося. Він каже: «Ти моя розумниця».
Віктор Беспальченко – старший матрос буксира «Яни Капу». Його заарештували разом із іншими українськими моряками, захопленими 25 листопада 2018 року російськими військовими у Керченській протоці. Влада Росії звинувачує їх у «порушенні державного кордону».
«Для мене була дуже важлива саме ця зустріч. Я за сім місяців уперше його побачила близько і вперше обняла і поцілувала, – каже Тетяна. – На судах, коли їх вели по коридорах, просто підійти і обійняти – тебе відтягували з такою силою! І могли навіть вдарити».
Тетяна і Віктор вирішили одружитися давно, ще в 2016 році – тоді Віктор зробив дівчині пропозицію. У січні, коли захопленим українським морякам продовжували термін арешту, вони змогли кілька хвилин поспілкуватися і вирішили, що відкладати більше не хочуть – «щоб він був упевнений, що його чекають, його люблять».
Тетяна в Москві лише втретє, і бачила вона тільки дорогу від Лефортовського суду до Лефортовського ізолятора. Зараз, гуляючи з журналістами по місту, вона каже, що пам’ятки їй не цікаві.
«Років п’ять-шість тому я б і захотіла приїхати і пофотографуватися, але зараз немає такого бажання, – признається дівчина. – Ти в такій країні, де права і свободи людини в принципі не враховуються. Тут у будь-який момент можуть до тебе підійти, попросити документи, а потім тебе затримати й відвезти, не пояснюючи причини. Тут небезпечно, і тим більше для громадян України».
На Красній площі Тетяна Беспальченко каже, що слово «Кремль» асоціюється у неї з захопленням і полоном українських військових моряків. Винним у всьому цьому вона вважає саме Кремль: «Вирішили скористатися цією ситуацією, щоб моряки були як розмінна монета. Після того, як їх захопили і обстріляли, в країну-агресор бажання немає приїжджати, але доводиться – я хочу бути присутньою, я хочу його бачити».
Після недовгої прогулянки Тетяна поспішає: їй ще треба купити Вікторові кілька речей і відвезти їх до СІЗО.
«Просив купити штани. Він схуд, і зараз на продовження [терміну] потрібно буде якось одягнутися. І ще просив великий рушник і пахуче мило. Він завжди, коли вдома був, я купувала гелі для душу пахучі, – посміхається дівчина. – А ось зараз мило попросив».
Тепер Тетяна зможе офіційно вимагати побачень з Віктором в СІЗО – адже дозволені вони тільки родичам. Щоправда, поки що ніхто з рідних 24 українських моряків дозволу на таку зустріч не отримував.
Наступного разу в Москву з Одеси Тетяна Беспальченко прилетить у липні, коли почнеться суд над українськими моряками. Вона сподівається на краще: «Розписатися – це частина весілля. Тому першу частину ми пройшли, найцікавіше буде потім. І я знаю, що він скоро буде вдома, і ми зробимо велике шикарне весілля».
Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити полонених і їхні кораблі і повернути їх під контроль України.
25 червня закінчився місячний термін з моменту ухвалення рішення, Росія була зобов’язана надати звіт про виконання рішення трибуналу до цієї дати.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у трибуналу «немає юрисдикції» розглядати справу про захоплення українських моряків.
