Верховна Рада України не проситиме Конгрес Сполучених Штатів Америки надати Україні статус основного союзника США поза НАТО. Але це практично не впливає на шанси отримати такий статус, вважають експерти.
Парламент не підтримав проєкт постанови, ініціатором якої вказаний народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, що передбачала звернення до Конгресу Сполучених Штатів із проханням надати Україні двосторонній статус основного союзника США поза Північноатлантичним альянсом. Для розгляду документу голова Верховної Ради Дмитро Разумков на вимогу 153 народних депутатів підписав розпорядження скликати позачергове пленарне засідання. Втім, проєкт постанови підтримали лише 24 народні депутати.
Україна визначилась, що наша мета – членство в НАТО. Це єдине системне й інституційне вирішення для безпеки нашої країниОксана Маркарова
Можливо, парламентарі дослухалися до посла України в США Оксани Маркарової. Вона заявляє, що двосторонній статус основного союзника США поза НАТО – це статус для країн, які не планують або не можуть через політичні чи географічні причини вступити в НАТО.
«Україна визначилась, що наша мета – членство в НАТО. Це єдине системне й інституційне вирішення для безпеки нашої країни, і це записано в нашій Конституції. Україна має статус – ми EOP партнер НАТО, і цей статус надає нам великі можливості як посиленої співпраці з НАТО, так і покращення нашої інтероперабельності і розбудови спроможностей», – написала Маркарова у фейсбуці.
Оксана Маркарова також додала, що підтримка Верховної Ради потрібна «в просуванні реформ і голосуванні за закони, які Україні потрібно здійснити для активного просування вперед до НАТО».
Це політична технологія, передусім, метою якої була боротьба за євроінтеграційну політтехнологічну складову між «Слугою народу» і «Європейською солідарністю»Руслан Бортник
Водночас можуть бути й інші причини того, що постанову «провалили», вважають експерти. Наприклад, те, що депутатам зрозуміла беззмістовність такої постанови, що вона спрямована на споживання всередині України, а не на посилення сприяння з боку США, припускає у коментарі Радіо Свобода директор Українського інституту аналізу і менеджменту політики Руслан Бортник.
«Це політична технологія, передусім, метою якої була боротьба за євроінтеграційну політтехнологічну складову між «Слугою народу» і «Європейською солідарністю». Це політичний піар із боку Олексія Гончаренка і його політичної сили. Головне, чому «слуги народу» не підтримали це рішення, – вони самі хочуть бути провідниками української євроінтеграції. Але передусім це рішення ставить у незручне становище американських партнерів. Виявляється, Конгрес США має відповідати за відсутність прогресу у приєднанні України до НАТО. Через те, що це ставить у незручну ситуацію адміністрацію США, то не тільки «слуги», а й половина фракції «ЄС» на чолі з Петром Порошенком за цю постанову не голосували. Всі розуміють її технологічність, її політичність та беззмістовність», – каже Бортник.
Разумков може стати лідером опозиції – Клочок
Україні є сенс рухатися до статусу основного союзника США, але названа постанова не мала жодного шансу прискорити такий рух, наголошує у коментарі Радіо Свобода політичний експерт Валерій Клочок. За його словами, оборудка зі зверненням до Конгресу США радше покликана прискорити просування окремих політичних гравців.
Разумков отримав підтримку фінансово-промислових груп у своєму майбутньому політичному проєктіВалерій Клочок
«Ідеться про внутрішню українську політичну боротьбу, і не тільки з боку «Європейської солідарності», а й із боку спікера Дмитра Разумкова. Проєкт постанови був зареєстрований ще у квітні, він нікому не був потрібен. А тут раптом на початку політичного сезону Разумков легко підписує постанову про скликання позачергового засідання. Ніхто не розходиться, всі сидять і голосують. Якщо відстежити медійну активність Разумкова перед початком політичного сезону, то помітно, що він почав дозволяти собі дуже активну критику на адресу Офісу президента і окремих депутатів зі «Слуги народу», тобто людей, із якими він пройшов у парламент, які зробили його спікером. Це вказує на те, що він отримав підтримку фінансово-промислових груп у своєму майбутньому політичному проєкті. На сьогодні, активно критикуючи, він чітко розуміє можливість своєї відставки. Вона йому потрібна. Разумков і його команда чекають цієї відставки. Разумков може з тих депутатів, які підтримали постанову, створити свою окрему групу, а пізніше він навіть може стати лідером опозиції, бо він нині не «токсичний», недарма він вибудовував лояльну позицію до всіх партій», – каже Клочок.
Інколи не треба шукати заколот там, де є просто глупство і невігластвоСергій Гайдай
Втім, припущення, що розгляд проєкту постанови про звернення до Конгресу США був частиною боротьби за місця на політичному Олімпі України, можуть бути й помилковими, зауважує у коментарі Радіо Свобода політтехнолог Сергій Гайдай. На його думку, все простіше – відбувається «продовження політики антисуб’єктності».
«Інколи не треба шукати заколот там, де є просто глупство і невігластво. Тобто коли український політикум і українська влада демонструють неспроможність провадити суб’єктну політику. Я не проти, щоб у союзники обирали НАТО, Сполучені Штати Америки, країни з клубу розвинених демократій і потужних економік. Але це так не робиться – як бідні родичі, які просять, щоб їх узяли. Це не ефективно і виглядає смішно. Для того, щоб вести переговори і вийти на якісь дії, щоб взяли у цей клуб, не треба збирати Верховну Раду і приймати постанову. Треба демонструвати світові, що у нас є самостійна політика, є політична воля. Прикладом може бути Ізраїль, який не мав світової підтримки, мав потужний спротив арабських країн, але він демонстрував політичну волю, брався за зброю, і тепер це одна з найбільш впливових країн світу», – зазначає Гайдай.
Тим часом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в коментарі телеканалові «Україна 24» заявив, що Україна буде основним союзником Сполучених Штатів Америки в НАТО, а не поза ним.
1 вересня відбулася зустріч президентів США й України. За словами президента України, головними темами переговорів були питання безпеки.
Під час розмови Володимира Зеленського і Джо Байдена українська й американська сторони оприлюднили спільну заяву щодо стратегічного партнерства України і Сполучених Штатів Америки.
