Справа «вагнерівців». Про масштабну спецоперацію української розвідки із пошуку та затримання бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнер» говорять із липня минулого року. Адже саме тоді спецоперація провалилась – найманці так і не потрапили до Києва, де їх планували затримати українські силовики. Натомість їх – під Мінськом – затримали силовики білоруські. Як переконані критики української влади: через витік інформації з Офісу президента Зеленського.

Про це говорить і колишній очільник управління розвідки Василь Бурба, про що нещодавно він вперше заявив публічно. Через тиждень після провалу спецоперації Василя Бурбу звільнили з посади указом президента Володимира Зеленського. Окрім Бурби, із обійманих посад звільнили ще щонайменше чотирьох співробітників Головного управління розвідки (ГРУ) Міністерства оборони, які і готували спецоперацію.

Та на цьому проблеми у колишніх офіцерів не вичерпалися. Радіо Свобода знайшло докази, які підтверджують, що органи влади визнали недійсними закордонні паспорти усіх п’ятьох колишніх працівників управління розвідки. Один із них дізнався про це прямо на кордоні, коли йому заборонили виїзд, а його паспорт вилучили та знищили.

Які законні підстави обмежувати їхнє право виїзду за кордон були у державних органів? Журналістське розслідування встановило: рішення про заборону виїзду прикордонники ухвалювали на підставі сфальсифікованого документа. Як саме розвідників, які розробляли масштабну спецоперацію, намагалися не випустити з країни та хто несе за це відповідальність?

У виїзді – відмовити

Перше травня 2021 року. На той момент вже звільнений співробітник ГУР МО і безпосередній учасник спецоперації із затримання «вагнерівців» Юрій Семенюк прибув в аеропорт «Бориспіль», щоб сісти на літак до Єгипту.

«Першого травня я їхав на дайв-сафарі разом зі своїми друзями, з дайверським клубом для того, щоб підтвердити кваліфікацію, і з метою попірнати», – розповів Семенюк.

Однак того дня Семенюку вилетіти за кордон не судилося. У перетині кордону йому відмовили.

«Мені запропонували почекати пару хвилин для того, щоб з’ясувати певні обставини, – розповідає він. – Я навіть надав свій внутрішній паспорт, щоб перевірили – може, помилка якась є. Я на той час не розумів, що відбувається. Це все вийшло не пару хвилин, а приблизно десь півтори години. Через півтори години до мене підійшли співробітники, офіцери Державної прикордонної служби і надали мені два документи. Перший документ – про заборону в перетині державного кордону. І другий – про вилучення мого паспорта».

Як пояснили розвіднику прикордонники, інформація про визнання його паспорта недійсним містилась у їхній внутрішній базі.

Але на якій підставі паспорт Семенюка визнали недійсним? І чи може це бути пов’язано із тим, що Семенюк брав участь у спецоперації із затримання «вагнерівців»? Журналісти вирішили це з’ясувати.

Лист про заборону виїзду та знищення паспортів

Радіо Свобода встановило, що підставою для вилучення паспорта та заборони виїзду за кордон став лист на бланку міграційної служби. Саме цей лист прикордонна служба взяла на озброєння під час своїх дій, зокрема, «завертаючи» одного з розвідників на кордоні та знищуючи його паспорт.

Журналісти розшукали цей лист – отримали його від двох, не пов'язаних між собою джерел у Державній прикордонній службі.

«Направляємо інформацію щодо осіб та наявних у них недійсних документів державного зразка з метою їх вилучення в місцях перетину кордону для їх подальшого направлення та знищення за місцем видачі», – йдеться у листі.

Згідно із листом, недійсними визнали закордонний паспорт не лише Юрія Семенюка. Але і Романа Червінського, ще одного розвідника, який попросив не називати його ім’я, Ігоря Дзери та Василя Бурби, тодішнього очільника ГУР МОУ. Усі вони брали безпосередню участь у спецоперації. Є у листі і паспорт на ім’я Василя Месхі. Як встановило Радіо Свобода – це документ-прикриття, який мав начальник військової розвідки Василь Бурба.

У листі йдеться про те, що паспорти розвідників нібито оформлені з порушенням законодавства, а тому підлягають вилученню.

Хто ухвалив таке рішення?

І враховуючи, що одним листом названі недійсними паспорти усіх ключових розвідників, причетних до спецоперації, у зриві якої вони звинувачують Банкову – чи могло це рішення бути політично вмотивованим?

Про причини та законні підстави для анулювання документів колишніх розвідників ГУР МО журналісти запитали Державну міграційну службу, на підставі, як йшлося, листа якої діяли прикордонники у «Борисполі». І тут почалось найцікавіше.

Дива з кореспонденцією

У відповіді на журналістський запит у міграційній службі відповіли, що... лист із такими реквізитами та таким змістом взагалі ніколи не готували і не надсилали до прикордонної служби.

Ба більше – у ДМС немає інформації про те, що паспорти п’ятьох експрацівників ГУР МО були оформлені з порушенням законодавства.

«Лист від 19 лютого 2021 року за такими реквізитами, щодо визнання недійсними паспортів громадянина України для виїзду за кордон..., у Державній міграційній службі не створювався, … не підписувався, не реєструвався та не надсилався до Державної прикордонної служби», – йдеться у відповіді ДМС.

Щоб зрозуміти, де правда, журналісти поцікавились – а яка взагалі офіційна процедура надсилання такої кореспонденції між двома органами? І чи була вона цього разу насправді застосована?

У «шапці» листа вказано, що він адресований Головному центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби.

Згідно з постановою Кабінету міністрів №55 від 17 січня 2018 року, спеціальна кореспонденція має доставлятися Фельд’єгерською службою.

Послуги фельд’єгерського зв’язку в Україні надає Державна служба спеціального зв'язку. Тому журналісти направили запит і туди, аби перевірити, чи доставляли кур’єри установи лист з ДМС до прикордонників.

Але там у відповіді на запит зазначили, що лист із відповідними реквізитами у період з 19 до 25 лютого з міграційної до прикордонної служби не надсилався: ні фельд’єгерським, ні спецзв’язком.

Отже, міграційна служба стверджує, що ніколи не спрямовувала доручень прикордонникам вилучити паспорти п’ятьох розвідників. Держспецзв’язок підтверджує, що цей лист не проходив через їхню службу. Як та звідки він тоді з’явився у прикордонників? Чи існують інші законні способи доставки такої кореспонденції?

У відповідь на запит журналістів у Державній прикордонній службі наполягають, що такий лист дійсно надійшов до служби 25 лютого.

І також офіційно підтверджують, що на його підставі внесли паспорт розвідника Юрія Семенюка у базу недійсних, таким чином виконуючи нібито офіційне доручення Державної міграційної служби.

Хоча копію цього доручення вони відмовились надати на запит журналістів, але з відповіді випливає, що дата підпису листа, реквізити та зміст збігаються із інформацією, яку журналісти отримали зі своїх джерел.

Радіо Свобода попросило прикордонників прояснити, яким саме каналом зв’язку лист до них надійшов. У відповіді вони зазначили лише, що лист надійшов поштовим зв’язком.

Але ані хто саме приніс цей лист, ані номер запису в реєстрі, ані будь-які інші деталі щодо поштового сервісу у прикордонників журналістам Радіо Свобода не надали. Кажуть, що не змогли це перевірити, а конверт, в якому нібито доставили лист, не зберегли.

На цьому етапі розслідування журналісти почали підозрювати, що лист могли підробити.

Коли міграційна заперечила автентичність листа, чи провели внутрішнє розслідування у прикордонній службі? Невже ухвалювали рішення на підставі підробки?

Як коментують посадовці?

Про ймовірність підробки журналісти запитали у першого заступника голови Державної прикордонної служби Володимира Нікіфоренка. Саме він підписував відповідь на запит адвокатки Юрія Семенюка, запевняючи, що його паспорт вилучили законно, тож, вочевидь, обізнаний у питанні.

«Підроблених листів як таких... зараз я вам не скажу, щоб ми виявляли підроблені листи», – сказав Володимир Нікіфоренко.

Журналісти також спробували зв’язатись телефоном з головою прикордонної служби Сергієм Дейнеком, щоб запитати, як він пояснить, що міграційна служба заперечує факт формування та відправки такого доручення та яким чином цей лист опинився у його відомстві?

«Не можу прокоментувати. У мене для цього є речник. Дякую», – сказав Дейнеко.

Журналісти поспілкувались із речником голови Держприкордонслужби Андрієм Демченком.

– Це не заборонено, щоб такі документи заходили, в тому числі, і поштовим зв’язком, – сказав Андрій Демченко.

– Тобто можна таким чином підробити лист, і прикордонна служба виконає це доручення? Вона не перевірить достовірність цієї інформації? – запитав журналіст.

– Ще раз зазначаю, якщо хтось чинить такі дії, то він буде нести відповідальність, згідно з чинним законодавством. Оскільки на момент заходження документа він мав всі належні реквізити і застережень у наших співробітників, що він може мати якісь ознаки підробки, не було, – відповів речник.

– Міграційна служба, виходить, видалила інформацію про цей лист? Чи як?

– Я не можу коментувати, як діяла чи не діяла Державна міграційна служба.

Письмово ж прикордонники стверджують, що за результатами перевірки вони таки видалили записи про недійсність паспортів Семенюка та інших розвідників з міжвідомчої системи «Аркан».

І хоча в базі паспорт Юрія Семенюка вже вважається дійсним, скористатися ним він не зможе. З ДМС його паспорт йому повернули порізаним.

Чому тиснуть?

У коментарі Радіо Свобода Юрій Семенюк каже, що вилучення його паспорта могло бути продовженням адміністративного тиску з боку влади на розвідників, які проводили спецоперацію по «вагнерівцях».

«На той час дуже активно Юрій Бутусов (редактор видання «Цензор.нет» – ред.) публікував свої статті з приводу спецоперації. В той же час журналіст Bellingcat Христо Грозєв анонсував розслідування. І було багато публікацій з цього приводу. І, можливо, хтось вважав, що ми чи я особисто, чи цих п’ять осіб будемо шукати можливість зустрічі з Христо Грозєвим і летіти в Болгарію чи за кордон, не знаю», – каже Юрій Семенюк.

Про тиск з боку влади говорив і колишній голова ГУР МОУ Василь Бурба в етері програми «Свобода слова».

– Ви відчуваєте тиск з боку влади? – запитав ведучий у Василя Бурби.

– Вони показують тим же розвідникам, що з вами може бути, коли ви будете воювати проти Росії. Їх всіх звільнили. Не просто звільнили з посад, а звільнили з лав Збройних сил. У них забрали документи прикриття. Це небезпека. Вони під прямим прицілом російських спецслужб, які зухвало діють.

Після публікації нових документів у справі «Вагнергейту» у листопаді ДБР оголосило про своє розслідування – через витік даних про роботу спецслужб. За це передбачене покарання від двох до п'яти років.

На думку розвідників, тиск пов’язаний з їхніми свідченнями про роль Офісу президента у зриві спецоперації.

«Я отримав вказівку щодо перенесення фінального етапу. Я не просто отримав вказівку, я отримав відповідь, що це вказівка президента. На мою суб'єктивну точку зору, операцію не можна було переносити. Тому що саме перенесення – це один із варіантів, чому в нас відбувся провал. Можу сказати, що це є провал завдяки людям, які знаходяться у владних кабінетах, які, на мою думку, зливають та передають інформацію ворогові», – зазначив Василь Бурба.

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявляв, що закиди про провину Банкової у зриві спецоперації є бездоказовими.

«Дуже дивно взагалі говорити про такі накази від тієї чи іншої посадової особи, яка не має права нічого наказувати розвідці. Навіть якби такий наказ і надійшов, а його не було, то його точно відкинув би будь-який досвідчений керівник розвідки», – сказав Подоляк у коментарі виданню «Інтерфакс-Україна».

А парламентська ТСК дійшла такого висновку:

«ТСК не вдалося достеменно встановити, хто і на якому рівні в Україні прийняв рішення про відтермінування. ТСК не знайшла підтвердження, що відбувся витік інформації з української сторони стосовно першого розвідувального та другого активного заходу на будь-якому з їхніх етапів», – сказала голова парламентської ТСК щодо операції із затримання російських найманців ПВК «Вагнер» Мар’яна Безугла.

Журналісти звернулися до Офісу президента з проханням прокоментувати нові свідчення про імовірний адміністративний тиск на колишніх співробітників ГУР МОУ. Також попросили розповісти, що Банковій відомо про фальсифікацію листа, який став підставою анулювання паспортів розвідників, які звинувачують у зриві спецоперації саме ОП?

На момент виходу цього розслідування відповіді з Офісу президента редакція не отримала.

Ці ж запитання журналісти спробували адресувати народній депутатці від «Слуги народу» Мар’яні Безуглій, яка, крім ТСК, також є заступницею голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

«ТСК отримала таку інформацію від заслуханих осіб та наразі здійснює верифікацію», – відповіла Безугла.

Колишній співробітник розвідки Міноборони Юрій Семенюк звернувся до Національної поліції, розповівши про незаконне позбавлення права на пересування та неправомірне вилучення закордонного паспорта. І подав заяву про злочин за статтею 366 Кримінального кодексу – це службове підроблення.