Львів – Нещодавно на трансатлантичних перегонах веслярів (клас open solo) першим фінішував південноафриканець Ґрант Блеквей (Grant Blakeway). Він здобув перемогу на човні, зробленому львів’янином. На «Melokuhle», так зветься човен, Блеквей подолав 3000 миль за 56 днів, 3 години, 29 хвилин. Шлях проліг від острова Гомера (в Атлантичному океані, архипелаг Канарських островів) до острова Антигуа у Карибському море. Як так сталося – розповідає Радіо Свобода.
Південноафриканець на човні, виготовленому українцем у гаражі біля Львова за дизайном британця, який працює в автомобільній компанії – швидше усіх подолав океан на веслах. Як же склалася ця інтернаціональна дивовижна успішна історія?!
Цей човен Мирон Гуменецький робив майже рік для друга Дмитра Резвого, львів’янина, який живе у Шотландії, походить із відомої династії мандрівників-екстремалів, і займається, зокрема й океанськими веслувальними човнами. Обоє чоловіків – самоуки, які дуже люблять море.
Дмитро Резвой планував брати участь у цих океанських перегонах, але обставини йому завадили. До цього він уже мав досвід участі у трансатлантичних веслярських змаганнях у 2017 році. Однак тоді мусів припинити регату через пошкодження у човні.
«Атлантика – це змагання. Ні на що не дивишся – лише на прилади і свій прогрес, як ти йдеш. У змаганнях впливає той, хто позаду, це тисне. Я більш люблю туристичну мандрівку», – розповів Дмитро Резвой, син львівського мандрівника Павла Резвого.
Дмитро Резвой працював за кордоном у компаніях із будівництва човнів і яхт. Він випробовував човен для веслярських перегонів у Шотландії.
Використали частину матеріалів з УкраїниДмитро Резвой
«За півроку до пандемії перевезли човен з України у Шотландію, де й тестували його. Головний тест, коли човен на воді, краном його піднімають за один бік і перевертають – і він знову має повернутись у початкове положення. У цей момент я сидів у кабіні. Для виготовлення човна використали частину матеріалів з України, а частину замовляли за кордоном», – говорить Дмитро Резвой.
Будує човни без моря і річки
Дизайн 9-ти метрового човна на веслах, який нагадує космічний корабель чи авто «Формули-1», одразу здивував майстра Мирона Гуменецького, бо такого сучасного веслярського човна він ще не робив. Але він майстер – капітан історичної козацької чайки «Спас», яку з колегами з товариства «Кіш» робив на початку 90-х років. Окрім того він і для себе збудував яхту. Але яхта велика і досить важка, а човен для перегонів мусів бути легким, безпечним, і головне дуже надійним. Зрештою, як всі кораблі.
Цей човен розрахований на двох людей для греблі веслами. Він має передню і задня кабіни, 16 окремих відсіків усередині. Його вага – 400 кг без устаткування, опріснювачів, різного обладнання для навігації.
Збудувати такий човен було непросто, тому що Мирон Гуменецький працював з новими технологіями, застосував вакуумну інфузію. А оскільки матеріали дорогі, то спершу треба було багато дізнатися про них, про їхнє застосування та обробку. Майстер працював ретельно, щоб не помилитись.
Це легкі матеріали і не підлягають корозіїМирон Гуменецький
«Технологія вакуумної інфузії – це коли не пензликом мастиш, а за допомогою вакуумної помпи. Але перед цим мусиш викласти всі ті шари дуже точно, а є багато додаткових, які потім викидаються, але вони мусять бути в процесі цієї роботи. З дерева такий човен важив би у 17 разів більше. А так його вага – 400 кг без обладнання. При створенні сучасних човнів рідко використовується дерево. Ті, що ходять через Атлантику, то робляться з карбону, епоксидної смоли, сендвіч-панелів. Це легкі матеріали і не піддаються корозії», – пояснює Мирон Гуменецький.
Мирон Гуменецький попри те, що не є професійним майстром у кораблебудуванні, живе у Львові, де ані моря, ані річки (бо Полтву сховали під землю) є відомим моряком Львівщини. Він брав участь у будівництві козацьких чайок «Спас» і «Отаман», збудував човен для океанських перегонів, будує яхти.
Дорога регата, але є альтернатива
Участь в атлантичних змаганнях, кажуть співрозмовники Радіо Свобода, доступна не для кожного. Ці перегони досить дорогі.
Не лише потрібно мати певні навички, фізичну витривалість, але й гроші. Для прикладу, вхідний квиток на перегони коштує 25 тисяч євро, а ще витрати на переїзди, човен, обладнання. Загалом, це може бути близько 150 тисяч євро.
Україну потрібно підтягувати до веслярських змаганьДмитро Резвой
«Я бачу людей, які беруть участь у змаганнях через океан, а це дуже різні люди, різних фахів, і спортсмени, і офісні працівники, і військові, і медики. Хтось ходить в гори, а хтось океани перепливає. Люди з різних куточків світу. 90% з Британії. Вважаю, що і Україну потрібно підтягувати до веслярських змагань», – каже Дмитро Резвой.
Мирон Гуменецький і Дмитро Резвой задумали створити українські перегони Чорним морем – з України у Грузію. Передусім, це будуть у рази дешевші змагання, такий собі тренувальний варіант для тих іноземців, які хочуть брати участь в атлантичній регаті.
Козацький шлях на південь і до ГрузіїМирон Гуменецький
«Ця ідея не нова, але ми хочемо зробити свої українські перегони на веслах з України до Грузії по Чорному морю. Вони не потребують шалених фінансових витрат, як в океані. Люди, які ходять на атлантичних перегонах, могли би до нас приїжджати на такий тренувальний старт перед океанськими змаганнями. Але спершу ми початку цієї осені хочемо пройти цим шляхом, який би в майбутньому мав стати маршрутом нових перегонів – від Миколаєва чи від Одеси до Батумі (Грузія). Такий козацький шлях на південь і до Грузії зайняв би майже два тижні, це цікавий шлях, у зв’язку з окупацією Криму його доцільно робити», – каже Мирон Гуменецький.
А оскільки човен гарно себе показав в океані, то Мирон Гуменецький і Дмитро Резвой вирішили змайструвати схожий для українських морських перегонів.
Для чорноморського переходу збудують схожу модель, більший за розміром човен, але дешевший. Бо для таких змагань можна використати недорогі матеріали і навігацію.
Така чорноморська регата має бути організована на державному рівні України та Грузії. Після пробної мандрівки, а супроводжуватиме човен козацька чайка «Спас», чоловіки розроблять маршрут.
Батько Дмитра Резвого – Павло Резвой внесений у Книгу рекордів Гіннесса за двома номінаціями: як найшвидший весляр, який перетнув Індійський океан, і як найстарша за віком людина, серед тих, хто зумів це зробити. Індійський океан він перетнув, коли йому було 65 років. Плавання тривало з 13 вересня по 9 листопада 2005 року, а маршрут човна під назвою «Україна» проліг від Кокосових островів (Австралія) до Сейшелів.
Рік перед цим, Павло Резвой подолав Атлантичний океан. Він відчалив 20 січня 2004 року від пристані на острові Гомера (Канарські острови) в одномісному весловому човні під назвою Marion Lviv у напрямку Америки, а 22 березня 2004 року дістався острова Барбадос по той бік Атлантики.
Після француза Жерара д’Абовіля, який перетнув на веслах Атлантику й Тихий океан, українець Павло Резвой став другим землянином, який самотужки подолав два океани.
