Олексій Александров, «Настоящее время»
Україна виграє економічну війну з Росією, пише провідне економічне видання світу – британський журнал The Economist. На це звертає увагу телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки». Економіка України зростає, незважаючи на війну. Як саме це відбувається?
За інформацією журналу The Economist, українська економіка залишається на чверть меншою, ніж до повномасштабної війни, проте вперше з початку масштабного вторгнення Росії за ключовими показниками вона виглядає здоровішою, ніж російська. The Economist робить такий висновок, спираючись на дані про ВВП та ключову ставку, встановлену Центробанками двох країн. ВВП України, згідно з прогнозами за підсумками року, має зрости на 4%, незважаючи на постійні удари армії РФ, у тому числі по енергетичній інфраструктурі країни.
У Росії ж зростання ВВП у році, що минає, може становити лише від 0,5 до 1,5 відсотка. Ключова ставка в Україні весь цей рік знижувалась і лише 13 грудня була підвищена на 0,5 відсотка – до 13,5. У Росії вона цього року зросла із 16 до 21%.
Наскільки коректно спиратися на ключову ставку та зростання ВВП, порівнюючи економічну ситуацію Росії та України? Такі порівняння мають свої обмеження, вважають експерти.
Путін перевів все на військові рейки... Але виявляється, що це взагалі не працює або працює дуже короткий проміжок часуСергій Фурса
«Облікова ставка – це те, що якраз сховати не можна, тому що це реакція на щось. Можна приховувати безліч статистики, тому ставка – показовий момент. Зрозуміло, що це не всеосяжна [аналітика] і не претендує, напевно, на дослідницький рівень, але це, в принципі, дуже правильний підхід», – пояснив в ефірі телеканалу «Настоящее время» Сергій Фурса, український інвестиційний банкір, фінансовий аналітик.
Ключова ставка в Росії зараз становить 21%, що є прямим наслідком військової економіки, зазначає аналітик.
«Ми звикли вважати, що вони можуть воювати нескінченно, Путін перевів все на військові рейки, і економіка працює, – зазначає Фурса. – Але виявляється, що це взагалі не працює або, принаймні, працює дуже короткий проміжок часу, а потім за все доводиться платити».
В Україні грошей в обороті побільшало, але це гроші, які підтверджуються резервами Центрального банку, це гроші, які заходять фізично в країну від ЗаходуСергій Фурса
Для порівняння: Україна отримує фінансову підтримку від Заходу, що запобігає деструктивним процесам, каже інвестбанкір.
«Завдяки підтримці західних партнерів не треба друкувати гроші, умовно кажучи. В Україні грошей в обороті побільшало, але це гроші, які підтверджуються резервами Центрального банку, це гроші, які заходять фізично в країну від Заходу», – наголошує експерт.
Зростання ВВП України у 2024 році на 4% також пояснюється відновленням експортних маршрутів.
«У 2023 році порти Великої Одеси не працювали повноцінно, в результаті не міг нормально працювати металургійний сектор. Наразі порти Великої Одеси запрацювали, запрацював повноцінний експорт, запрацював транспорт – та сама «Укрзалізниця» везе це все, – перераховує Фурса. – Багато побічних галузей запрацювало, і це є основним драйвером економіки України цього року плюс ВПК, який, можливо, якийсь один відсоток цього року дає».
Проте, економіка України залишається повністю залежною від зовнішньої допомоги.
Вся соціалка, все абсолютно, крім фінансування сектору оборони – це все гроші західних партнерівСергій Фурса
«Без цієї допомоги все розвалиться миттєво, тому що війна – це дуже дорого. <...> Половина бюджету, який зараз є в Україні, – це гроші західних партнерів. Вся соціалка, все абсолютно, крім фінансування сектору оборони – це все гроші західних партнерів. Не буде їх – все розвалиться», – вважає Фурса.
Український бюджет ділиться на дві частини, пояснює експерт: військові потреби фінансуються за рахунок внутрішніх податків, тоді як на соціалку, пенсії та зарплати вчителів гроші надходять із США та ЄС.
«Третій рік протистояння Росії став можливим лише завдяки підтримці Заходу», – підсумовує економіст.
Україна, ймовірно, зможе пережити 2025 рік без фінансування з боку США, вважає The Economist. Поповнити прогалину зможуть 18 млрд євро, які погодив ЄС, та внески інших країн «Групи семи» (G7), вважає Димитар Богов із Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Україна також має значні валютні резерви, які до кінця 2024 року мають зрости до $43 млрд, що покриє п'ять місяців імпорту. Однак у разі відмови США надавати фінансову підтримку у 2026 році, Україна може зіткнутися з фінансовим колапсом, зазначають експерти.
