ЗАПОРІЖЖЯ – У березні 2018 року за проукраїнську позицію запорізькому священнику Ігорю Савві керівництво місцевої єпархії УПЦ (Московського патріархату) заборонило вести службу в храмі, де він служив 19 років. Як розповіли очевидці, повідомити про відсторонення священники з місцевої єпархії УПЦ (МП) приїхали у супроводі молодиків. Присутні при цьому парафіяни навіть були змушені викликати поліцію. Місцеве керівництво УПЦ (МП) будь-які закиди щодо тиску на священника відкидало. Згодом віряни та Ігор Савва знайшли нове приміщення для релігійної громади та вийшли з УПЦ (МП). А у січні 2019 року після створення ПЦУ вони доєдналися до цієї церкви. В кінці минулого року Ігор Савва видав книжку про свій досвід перебування в УПЦ (МП). Радіо Свобода побувало на її першій презентації, яка відбулася у Запоріжжі.
Книга, що постала на основі нотатків, спогадів та записів щоденника – це все про «Вихід» Ігоря Савви. Ідею почати записувати, що відбувається довкола нього авторові свого часу подала його дружина Еліна Савва. Під час презентації вона була у першому ряду слухачів.
Агафангел перед президентськими виборами зібрав всіх священників та оголосив, за кого треба голосувати
«Побачивши мій стан, каже «Можливо краще було б не депресувати, не в алкоголі шукати якоїсь розради, вихід, а просто записувати. Прийти додому після якогось зібрання, діалогу, якоїсь розмови і просто записати». І я ось писав цю книгу, щоб просто не з’їхати з глузду деякий час, просто, щоб зберегти себе як людину. Бо ще з 2004 року, навіть не 2014 року, був такий час, що в церкві ставали явними такі речі, про котрі я не замислювався, але вийшли на перший план, і ти не знаєш, що з цим робити», – ділиться Ігор Савва.
Історія країни, церкви і людини
«Я народився у радянські часи, і хоча те життя і та ідеологія були мені неприємні, у чомусь я все ж таки залишався радянським. Я ніколи не думав про українську історію і Незалежність, узагалі мало цікавився тим, що відбувається за межами церкви. Змінитися мені допоміг владика Агафангел. І з ним пов’язане те захопливе відкриття, яке я зробив у 2004 році. Перед президентськими виборами він зібрав всіх священників єпархії та оголосив, за кого треба голосувати. Пояснюючи свою позицію, архієрей коротко окреслив ймовірні життєві перспективи в найближчому часі. Після перемоги нашого кандидата, обіцяв він, на рахунок кожної парафії буде передана значна сума. А ті, хто не доб’ється у своїй парафії стовідсоткового голосування за потрібного кандидата, можуть виявитися переведеними до інших не настільки заповнених людьми, храмів», – ось так згадує автор про ті самі процеси 2004 року в самій книзі.
Відповідно священник називає видання історією зростання і дорослішання людини в церкві. «Вихід» охоплює період з початку приходу священника до УПЦ (МП) у 90-х роках і до його виходу разом з вірянами з цієї церкви.
На сторінках книги йдеться і про події 2010 року:
– Отці, яка позиція Церкви, щодо виборів?
– Нейтральна, церква поза політикою, - викрикнув хтось з місця.
«За «Партію регіонів»... Єпископ посміхнувся і виголосив: «Спаси тебе, Господи»Ігор Савва
– Хто сказав?! – владика грізно обвів зал поглядом, священники заховали очі, ніхто не зізнався.
– За «Партію регіонів», – прозвучав невпевнений голос. Єпископ посміхнувся, обернувся у бік того, що говорить і
м’яко виголосив:
– Спаси тебе, Господи.
І владика почав серйозне ґрунтовне пояснення. Основні тези такі: відкрито агітувати не можна, тому що так ми опускаємо авторитет Церкви, говорити потрібно в особистих бесідах.
Паламарі з собору, як «тітушки», брали участь в розгоні та побитті Майдану в нашому містіІгор Савва
Та навіть про дотичність названої церкви до подій під час Революції гідності у Запоріжжі в січні 2014 року:
«На молебень я йшов неохоче. Лише вранці дізнався, що паламарі з собору, як «тітушки», брали участь в розгоні та побитті Майдану в нашому місті. Молебень був про мир та множення любові, точно як десять років тому, коли нас зібрали перед президентськими виборами…»
Книга-рефлексія
У книзі – і про «ціну» і за лаштунки церковних благодійних заходів, про неофіційне ставлення до формально підтриманої церквою ініціативи одного з запорізьких священників вести службу українською, і про сам процес виходу Ігоря Савви зі своїми вірянами з УПЦ (МП). Під час презентації книги він зазначив, що коли писав, то не мав на меті когось і щось викривати.
Я хотів записати кожне слово якомога точніше, це дуже важливо передати ту атмосферу в церквіІгор Савва
«Хтось свідомо, хтось менш свідомо включений у цю всю гру не релігійну, чисто ідеологічну. Але так ось ми з ними прожили. Багато хто з них шукав Бога. Знайшов щось друге, але шукав Бога. Тому я не хотів би когось викривати чи якісь факти такі оприлюднювати. Я просто писав про себе, як я це сприймав», – говорить священник.
Також пояснює, чому книга відкривається словами «Усі персонажі вигадані, проте їхні слова та вчинки достовірно запозичені мною з реального життя»:
Російська церква була так довго ідеологічним придатком імперії, що вона дуже болісно це від себе відриваєІгор Савва
«Я не хотів би, щоб ці персонажі зв’язувались з конкретними людьми. Хоча так у них є прототипи. Все рівно вони у моїй уяві і у моїй психіці, у моїй душі вони все одно трансформувались. Але я хотів записати кожне слово якомога точніше тому, що це дуже важливо передати ту атмосферу в церкві», – каже Ігор Савва.
Автор розмірковує над тим, чому в УПЦ (МП) постала відповідна атмосфера:
«Російська церква, на жаль, була так довго ідеологічним придатком імперії, що вона дуже болісно це від себе відриває. Я з 90-х років це спостерігав, але я ж як людина виділяю головне і другорядне. А хтось може не може. І йому старці кажуть, що в церкві саме головне, щоб Росія з Україною була разом, то він не може відділити хто ті старці – може старі діди, а може духовні люди. Хто його навчить?» – зауважує священник.
Книга Ігоря Савви вийшла наприкінці грудня 2021 року. Втім, автор каже, що поки не отримав жодної публічної та непублічної реакції на неї з боку представників УПЦ (МП).
«Мені жаль, що реакції я не бачив. Мені хотілось би любу хорошу чи погану від тих братів і сестер, з якими я прожив стільки років. Реакції не бачив. Коли вихід [з УПЦ (МП)] був, то реакція була така… Є офіційна реакція – там все зрозуміло. А є реакція не офіційна, і там і сміх і гріх. Бо з однієї сторони, є люди, які хотіли б якусь реакцію показати, виказати, а з другої сторони, на них давить те, що на них чекають офіційно», – сказав у відповідь на запитання під час презентації своєї книги Ігор Савва.
Та це не означає, що церковний світ України не звернув увагу на появу видання.
«Багато священників з ПЦУ, греко-католиків вже присилають якісь відгуки, вже читають цю книгу. Це трохи інші світи. Це теж окреме питання. Дуже для мене цікаве питання. Як так вийшло?» – зазначає під час заходу в Запоріжжі автор.
На сьогодні книга Ігоря Савви «Вихід» є єдиним автобіографічним виданням в Україні, що оповідає про внутрішню атмосферу та закулісне життя УПЦ (МП).
