Український уряд робить великі ставки на розвиток сектору криптовалют, попри те, що він несе за собою величезні витрати електроенергії та може сприяти розвитку корупції, повідомляє видання Foreign Policy.
Державне підприємство «Енергоатом» спільно з приватною компанією H2 скоро збудує так звану «ферму» з майнінгу біткойнів біля Запорізької атомної електростанції за участі 700 мільйонів доларів інвестицій. Найбільша у Європі атомна електростанція забезпечуватиме це підприємство величезною кількістю електроенергії, необхідної для майнінгу – процесу, у якому криптовалюта виробляється за допомогою обчислювальної потужності комп’ютерів.
Ще одну «ферму» майнінгу біткойнів «Енергоатом» уже будує біля Рівненської атомної електростанції спільно з Bitfury, нідерландською компанією, яка спеціалізується на будівництві біткойн-інфраструктури, пише Foreign Policy.
Крім того, Міністерство цифрової трансформації України планує ухвалити закон про віртуальні активи та активно залучати криптовалютний бізнес привабливими податковими ставками.
«У нас великий фонд талантів і потужна спільнота розробників блокчейну в Україні, – заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков сказав Foreign Policy. – Вони підхопили тренд до криптовалют швидше, ніж люди в багатьох інших країнах, і зрозуміли, як навколо цього будувати бізнес».
За даними уряду, в Україні вже близько 100 компаній у секторі криптовалют, при тому, що відповідне законодавство ще повністю не ухвалене. Відповідно до звіту компанії з кібербезпеки Hacken та Української асоціації венчурного та приватного капіталу, між липнем 2019-го та червнем 2020-го з України вийшло криптовалюти на суму 8,2 мільярда доларів, а надійшло в країну 8 мільярдів. Середній щоденний обсяг транзакцій криптовалютою в Україні зараз становить від 150 до 200 мільйонів доларів.
Україна стане одним із найпопулярніших напрямків для криптовалют у світіОлександр Борняков
Коли ж ухвалять законодавство, Україна стане домом приблизно для 2 тисяч компаній у секторі криптовалюти, за оцінками Борнякова.
«Україна стане одним із найпопулярніших напрямків для криптовалют у світі, – Борняков сказав Foreign Policy. – У світі не так багато країн, де є хороші умови для криптовалют, тому компанії йдуть до тих, де вони є».
Проте майнінг криптовалют поглинає астрономічну кількість енергії. Видання Financial Times повідомляє, що, за підрахунками Кембриджського університету, майнінг біткойну у всьому світі споживає 133,68 тераватт-годин на рік електроенергії, що більше, ніж споживає Швеція – 131,8 ТВт-год, і менше за Малайзію – 147,21 ТВт-год. Україна ж на рік споживає 128,8 ТВт-год.
Такі масштаби поглинання енергії відштовхнули від криптовалют навіть Ілона Маска, відомого мільярдера й раннього популяризатора цього сектору. Недавно він оголосив, що його компанія електромобілів Tesla припинить приймати платежі біткойном.
Проте тоді як інші країни, науковці й навіть Ілон Маск вирішили, що криптовалюти просто надто небезпечні для планети, щоб у них інвестувати, у швейцарському кантоні Цуґ так не вважають. Цей маленький кантон із населенням у 129 тисяч, відомий як «крипто-долина», став домом для 439 компаній у секторі криптовалют через зручні для них умови. Від лютого у Цуґу криптовалютою можна навіть платити податки, пише Foreign Policy.
Крипто – це технологія майбутнього, вона тут надовгоКатажина Цюпа
«Залучення компаній, що займаються криптовалютами – це кмітливий крок Цуґа та України, – дослідниця криптовалют Катажина Цюпа з Варшавської школи економіки сказала Foreign Policy. – Крипто – це технологія майбутнього, і вона тут надовго».
За даними Жерома Пітера, місцевого політика із Цуґа, середня транзакція біткойну має приблизно такий самий вуглецевий слід, як 722 тисячі переказів карток Visa, або ж сукупні викиди вуглецевого газу одного домогосподарства в США упродовж 23 днів.
Неможливо водночас дбати про довкілля і просувати біткойниЖером Пітер
«Звичайно, образ «крипто-долини» йде на користь іміджу Цуґа, але неможливо водночас дбати про довкілля і просувати біткойни», – Пітер сказав Foreign Policy.
Ще одним недоліком криптовалют є те, що вони працюють у тіні традиційної економіки, що відкриває можливості для зловживання тим, хто не звик підкорятися закону, пише Foreign Policy. Хоча криптовалюти легальні, той факт, що в ланцюжку транзакцій не потрібно вказувати справжні імена користувачів, зробив їх популярними серед зловмисників.
Люди зловживають ними, наприклад, для відмивання грошейКатажина Цюпа
«Криптовалюти в широкому розумінні – це фантастична й така необхідна можливість для світової економіки, – Цюпа сказала Foreign Policy. – Але люди зловживають ними, наприклад, для відмивання грошей. Кожна країна намагається зменшити ці зловживання криптовалютами. Але якщо ми спробуємо накласти національні й місцеві обмеження щодо використання криптовалют, криптовалютні компанії просто підуть в інше місце. Саме тому Цуґ має їх так багато, і, можливо, незабаром і Україна також».
Ця тіньова сторона криптовалют створює нові виклики для України, яка й так перебуває низько в міжнародному Індексі сприйняття корупції — на 117-му місці. Міжнародний валютний фонд також незадоволений прогресом України в боротьбі з корупцією. Якщо до цього додати сектор криптовалют, яким часто користуються люди, що хочуть приховати свої фінансові операції – виходить небезпечна суміш, пише Foreign Policy.
«Якщо країна, відома корупцією, дозволить анонімний обіг криптовалют – вона стане дуже привабливою для тих, хто відмиває гроші, – Цюпа сказала Foreign Policy. – Якщо ви й так не можете побороти корупцію, як ви збираєтеся це зробити, коли додасте багато проблем із криптовалютами?»
Криптовалютами можуть користуватися злочинці, але злочинці користуються й готівкою тежОлександр Борняков
Борняков, якій був підприємцем у сфері технологій до того, як стати заступником міністра, усвідомлює ці ризики криптовалют, пише Foreign Policy.
«Вони є технічною інновацією, а технічні інновації часто використовують злочинці, – Борняков сказав Foreign Policy. – Але ми маємо враховувати можливості, а також ризики. Ми повністю розуміємо, що криптовалютами можуть користуватися злочинці, але злочинці користуються й готівкою теж».
Українські держслужбовці, тим часом, сприйняли криптовалюти з ентузіазмом, зазначає Foreign Policy. За даними на кінець березня цього року, українські держслужбовці задекларували біткойни в сумі 46351, що складає 1,7 мільярда доларів за поточним курсом, або 2,6 мільйона доларів у середньому на одного держслужбовця. Крім того, вони володіють й іншими криптовалютами.
Найбільше власників біткойнів є серед держслужбовців міських рад, Міністерства оборони та Національної поліції. Найбільшим власником біткойнів є В’ячеслав Мішалов, депутат Дніпровської міської ради від обʼєднання «Самопоміч», якому належать біткойни на суму близько 700 мільйонів доларів.
Це вражаючі суми для країни, де середньомісячна зарплата становить 13,5 тисяч гривень, або близько 500 доларів. До того ж, Україна також сподівається отримати 2,2 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду.
«Україна зробила сміливу ставку цією спробою перейти від сільськогосподарської економіки до високотехнологічної. Але хоча криптовалюти справді тут надовго, намагання стати їх епіцентром, можливо, є надто сміливим кроком», – підсумовує Foreign Policy.
