Допомога інших країн – єдина надія України стабілізувати ринки, які розхитала загроза вторгнення Росії, вважають експерти на Заході.
Загроза нової агресії Росії проти України вже спричинила шок на фінансових ринках. Після практично безрезультатних переговорів Заходу та Росії курс гривні перетнув позначку 28 грн/дол. Щоб втримати гривню Нацбанк витратив 300 мільйонів доларів за тиждень. Постраждав і курс рубля, який досяг мінімальних значень з листопада минулого року. В понеділок російський центорбанк заявив, що припиняє купувати валюту у резерви.
Дохідність українських єврооблігацій зросла до 15%, що, за оцінками Нацбанку, призвело до втрати Україною доступу до міжнародних ринків запозичень.
Міжнародні партнери України відреагували практично миттєво. Щоб допомогти Україні підтримати макроекономічну стабільність, ЄС оголосив про новий пакет допомоги в 1,2 млрд доларів, а також подвоєння двосторонньої допомоги; 120 млн доларів кредитної допомоги запропонувала Канада.
«Єврокомісія пропонує пакет макроекономічної допомоги обсягом 1,2 млрд євро, – оголосила президента Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. – Цей пакет допоможе Україні зараз забезпечити потреби у фінансуванні, що виникли через конфлікт». Вона закликала Раду Європарламенту схвалити цей пакет допомоги.
Коливання на ринках – лише початок тривалої нестабільності, вважають експерти, опитані «Голосом Америки».
Наразі паніки на ринках немає, говорить аналітик британської фінансової компанії Aberdeen Віктор Забо, але він зазначає: перший шок для ринків спричинив більший розпродаж українських, ніж російських активів.
«Якщо буде військовий конфлікт, в якому Україна може навіть втратити частину території, постане питання платоспроможності, – говорить Забо. – Україна повинна буде витрачати багато на військо, всі гроші підуть на оборону. Це екстремальний сценарій, але його треба врахувати в ціні. Тому розпродаж українських активів був більшим, ніж російських».
Андерс Ослунд (колишній член наглядової ради «Укрзалізниці») з Джорджтаунського університету вважає: хоча по Україні «вдарило першій», Росія скоро відчує на собі наслідки. Він згадує стрімке падіння російських ринків у 2008-му на тлі російської агресії проти Грузії. Тоді ринок російських цінних паперів в доларовому вимірі впав на 80% за шість місяців, говорить він.
Якщо Україна може розраховувати на підтримку міжнародної спільноти, на Росію у випадку подальшої агресії загрожують масштабні економічні наслідки – експерти
Про втрату доступу російських банків до доларових розрахунків у випадку подальшої агресії проти України заявляв минулого тижня президент США Джо Байден.
«Переконаний – ви побачите значні економічні наслідки. Наприклад, все, що стосується долара, якщо вони проведуть вторгнення, їхні банки не зможуть працювати з доларом», – зауважив Байден під час пресконференції.
Росія здатна витримати такі санкції, бо має достатні резерви, вважає Забо і вказує, що за минулі кілька років Росія побудувала надзвичайно потужний фінансовий захист, накопичила величезні резерви, що перевищують 630 мільярдів доларів, покращила платіжний баланс і тепер має величезний профіцит поточного рахунку, тобто експорт перевищує імпорт.
«Бюджет в порядку. Корпорації не мають значних боргів. Росія зменшила вразливість до зовнішнього сектору і може витримати більш жорсткі санкції. Вони будуть болючими, але не зруйнують російську економіку», – додає фінансист.
Він вказує, що найбільш болючий і руйнівний варіант санкцій – відключення Росії від системи розрахунків SWIFT важко реалізувати, адже SWIFT – це не американська система, а бельгійський кооператив.
Як повідомляв «Голос Америки», раніше представник Ради нацбезпеки США заперечив повідомлення ЗМІ про те, що США та ЄС відмовились від ідеї відключити Росію від SWIFT. Відключення Росії від SWIFT також передбачене в двох законопроєктах щодо подальших санкцій проти Росії, які наразі перебувають на розгляді американського Конгресу.
В Росії заявляють, що витримають нові санкції. Минулого тижня російський міністр фінансів Антон Сілуанов заявив: «Звичайно, це неприємно, але можливо. Гадаю, наші фінансові установи можуть з цим впоратись, якщо нові ризики з'являться», – заявив посадовець.
Ослунд же переконаний: Росія переоцінює власну стійкість. На його думку, всі дуже скоро побачать, що Росія не зможе позичати на міжнародних ринках. Аналітик, зокрема, прогнозує швидкий провал нещодавно оголошених планів російського «Газпрому» позичити у міжнародних інвесторів 3 мільярди доларів цього року. Росія також значно скоротила частку доларів у резервах, що може позначитись на здатності проводити зовнішньоторговельні операції.
«Росія значно більш вразлива, ніж сама думає, – говорить експерт. – Вони думають, що захищені, бо мають великі резерви. Росія позбулась долара, але дуже від нього залежить, бо торгівля сировинними товарами здебільшого йде в доларах. Зазвичай такі товари перепродають до двадцяти разів перед кінцевим споживанням, і чим вище витрати на перепродаж, тим це дорожче. Найбільша валюта з найнижчими витратами на операції – це долар. Перейти не євро – витратно, а на китайський юань – нереально, бо він не конвертований, а це перша умова для операцій. Японія, Британія, Швейцарія не хочуть, щоб їхні валюти використовувались, бо це збільшує курс і ускладнює експорт. Ці країни активно виступають проти використання їхніх валют. Таким чином залишаються лише долар та євро».
Для того, щоб ринки заспокоїлись, заяв дипломатів замало, говорить Забо, – потрібно, щоб Росія відвела свої сили від України. А поки що експерти прогнозують великі несподівані коливання і загрозу паніки. Ризик війни складно оцінити, говорить Ослунд. А великі помилки означають великі потрясіння.
