БРЮССЕЛЬ – Лідери 27 країн-членів Євросоюзу у четвер, 26 жовтня, вперше після нападу «Хамасу» на Ізраїль зберуться на саміт у Брюсселі. Зустріч відбудеться також з новим учасником – Робертом Фіцо, який напередодні саміту обійняв посаду премʼєр-міністра Словаччини і якого західні ЗМІ уже називають потенційним союзником угорського премʼєра Віктора Орбана. Радіо Свобода зібрало інформацію від дипломатів у Брюсселі про очікування від цього саміту.
Ізраїль, Україна та багаторічний бюджет Євросоюзу – так дипломати окреслюють головні теми, які лідери обговорять на саміті у Брюсселі 26-27 жовтня. Засідання розпочнеться о 15-й за центральноєвропейським часом традиційно із відеозвернення від президента України Володимира Зеленського.
У тіні Ізраїлю
«Звісно, зараз ідуть інтенсивні дискусії щодо Ізраїлю, але виклики та небезпека з боку Росії для України залишаються величезними, тому Україна досі в пріоритеті порядку денного», – сказав один із високопоставлених дипломатів у ЄС на умовах анонімності.
Підтвердили це і двоє інших співрозмовників Радіо Свобода у дипломатичних колах ЄС, наполягаючи: «втоми від України не спостерігається», і останні тижні українське питання обговорювали на всіх зустрічах послів країн-членів ЄС.
Про що саме говоритимуть на саміті, окреслив президент Європейської ради Шарль Мішель у своєму традиційному відкритому листі-запрошенні лідерам 27 країн-членів. Написав, що події на Близькому Сході вимагають «негайної уваги», але в тому ж абзаці зазначив: такі обговорення не мають відволікати Євросоюз від «постійної підтримки України».
«Серед різних аспектів нашої допомоги я хотів би, щоб ми обговорили, зокрема, шляхи прискорення надання військової підтримки, прогрес у наших планах щодо використання заморожених російських активів, а також посилення нашої дипломатичної роботи з метою забезпечення найширшої міжнародної підтримки всеосяжного, справедливого і тривалого миру», – йдеться у листі Шарля Мішеля.
Зброя
Питання військової підтримки – це, зокрема, і черговий транш на пів мільярда євро з Європейського фонду миру, який досі блокує Угорщина. Угорського премʼєра Віктора Орбана лідери бачитимуть вперше, відколи він потис руку президенту Росії Володимиру Путіну і порівняв членство своєї країни в Євросоюзі з радянською окупацією.
Його новим ймовірним союзником у блокуванні військової допомоги Україні західні ЗМІ називають Роберта Фіцо, який напередодні саміту обійняв посаду премʼєр-міністра Словаччини. Фіцо обіцяв у разі перемоги не давати «жодної кулі» Україні.
Проте в Брюсселі не поспішають робити висновки із політичних заяв, адресованих електорату. «Раніше ми чули його як кандидата на виборах. А тепер вперше почуємо як учасника Ради Євросоюзу. Часом це різні речі», – зауважив високопоставлений чиновник в дипломатичних колах ЄС.
Схожі заспокоєння прозвучали і щодо позиції Віктора Орбана: дипломати нагадують, що, попри всі публічні заяви, Угорщина таки долучалась до ухвалення санкцій, навіть таких суттєвих, як ембарго на російську нафту – хоч і не без затримок та спроб виторгувати важливі для себе рішення.
Військова допомога Україні, тим часом, триває – держави на двосторонній основі продовжують надавати зброю. А кошти з Європейського фонду миру, які блокує Орбан, – призначені для відшкодування країнам-членам уже наданої зброї, зауважив один з дипломатів, – вони не авансові.
У підсумковій декларації саміту, яка є у розпорядженні Радіо Свобода, підкреслена «важливість двосторонніх зусиль держав-членів» і «необхідність прискорення надання військової підтримки Україні».
Санкції
Дванадцятий пакет санкцій проти Росії – одне з питань, яке зачеплять лідери. Бельгія вперше готова додати до нього заборону на імпорт російських алмазів – таку обіцянку президенту Зеленському під час візиту до Брюсселя дав бельгійський премʼєр-міністр Александр де Кроо. За словами одного з дипломатів, наразі Бельгія очікує на фінальне «зелене світло» від країн «Групи семи», які теж мають долучитися до цих санкцій, аби зробити їх дію глобальною та унеможливити обхід заборони. В Брюсселі сподіваються, що станеться це уже до кінця цього місяця.
Щодо інших обмежень, то, за словами дипломатів, лунають заклики заборонити російський алюміній та краще попрацювати над обмеженням товарів подвійного призначення. «Ми проводимо багато роботи з українцями, вони повідомляють нам про компоненти, які знаходять у деяких ракетах. І те, що відбувається, – неймовірно. Іноді можна знайти чіпи, які зазвичай використовуються в холодильниках», – пояснили суть проблеми чиновники в Раді ЄС.
Очікувати конкретних рішень щодо санкцій на цьому саміті не варто – пакет спочатку має запропонувати Єврокомісія, а вже потім ухвалити Рада ЄС. Наразі триває попереднє узгодження позицій.
Заморожені активи
Обговорити використання заморожених російських активів на користь України лідерів закликав президент Володимир Зеленський за кілька днів до саміту, зокрема, попросив поширити досвід Бельгії на увесь Євросоюз. Бельгія, у банках якої левова частка резервів Центробанку Росії, вирішила віддати Україні податки з прибутків, які генерують сотні мільярдів російських держрезервів. Наразі таким чином вдалося зібрати 1,7 млрд євро, які з наступного року обіцяють спрямувати на відбудову України.
У чернетці підсумкової заяви саміту зазначено, що потрібен «рішучий прогрес» у цьому питанні і закликають Єврокомісію прискоритися з пропозиціями, які саме можуть бути загальноєвропейські рішення. Водночас дипломати кажуть, що питання чутливе і потребує ретельного узгодження «без поспіху», оскільки «це має величезне значення для фінансових потоків у світі».
Загалом у проєкті висновків саміту Україні присвячено 14 пунктів – стільки ж темі Ізраїлю. «Проривних рішень» від цієї зустрічі, за словами співрозмовників Радіо Свобода, очікувати не варто. І питання початку переговорів про членство України в ЄС, і макрофінансова допомога у сумі 50 млрд євро на наступні чотири роки – питання, які узгоджуватимуть уже на грудневому саміті ЄС.
Форум