8 травня українські активісти у столиці Чехії Празі вийшли на ходу до 18 посольств ЄС та США з вимогою допомогти Україні виграти та не затягувати війну. Під час акції мітингувальники зупинялися біля посольств Франції, Норвегії, Естонії, Ізраїлю та інших, аби подякувати за надану допомогу та попросити не зупинятися.
Як зазначають організатори, основна мета заходу – нагадати і спонукати колективний Захід працювати більше на перемогу України.
«Зупиняючись біля кожного з 18 посольств на запланованому маршруті, ми хочемо подякувати цим країнам за надану допомогу, а також нагадати, що всі країни колективного Заходу мають прогалини в допомозі Україні, а саме: продовжуючи цю російську війну і коштуючи Україні найціннішого – людських життів», – каже організаторка акції, чешка Юліє Левкова.
Серед вимог активістів:
- швидше і більше постачати зброї,
- запровадити санкції, які неможливо буде обійти,
- боротися із російською дезінформацією за кордоном,
- виключити РФ із Ради безпеки ООН,
- повністю вийти з російського ринку,
- ізолювати російських спортсменів та культурних діячів,
- зупинити закупівлі нафти і газу.
Ми також дякуємо за ту допомогу, яку вже надалиАнастасія Сігнаєвська
«Нам також не хотілося показувати, що українці тільки чогось вимагають. Ми розуміємо, що політика складна. Тому ми також дякуємо за ту допомогу, яку вже надали», – коментує співорганізаторка і співзасновниця руху «hlas.Ukraina», біженка Анастасія Сігнаєвська.
Також під кожним посольством українці робили персональний запит. Так, біля посольства США активісти вимагали надати Україні винищувачі F-16, біля французького – перестати телефонувати Путіну, а у сербів вимагали обрати сторону та розірвати дружні відносини із РФ.
«Я вважаю Сербію також колективним Заходом, тому хотіла використати цю можливість [звернутися до них]. Вони мають обрати сторону – вони з Україною чи Росією», – зазначає Левкова.
Поки в кабінетах довго ухвалюються рішення, українці гинутьАнастасія Сігнаєвська
8 травня – День пам’яті та примирення – обрали не випадково. Як розповідає Анастасія Сігнаєвська, ця дата є символічною для Європи.
«Нам варто повчитися тим урокам історії, які вже були, і покінчити на сьогоднішній день вже не з фашизмом, а рашизмом. Ми хочемо, аби наші західні партнери говорили не лише про підтримку України, а й про швидку перемогу України, тому що це є ключовим фактором. Поки в кабінетах довго ухвалюються рішення, поки в когось немає політичної волі, поки хтось висловлює глибоке занепокоєння, українці гинуть, платять найвищу ціну», – каже Анастасія Сігнаєвська.
Сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонується встановити 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Досі в Україні 8 травня – офіційно День пам’яті та примирення.
2 травня Верховна Рада України ухвалила заяву «Про визначення існуючого в Російській Федерації політичного режиму як рашизму і засудження його ідеологічних засад і суспільних практик як тоталітарних та людоненависницьких». У заяві парламент України звернувся до ООН, Європейського парламенту, ПАРЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, урядів і парламентів іноземних держав із закликом підтримати засудження ідеології, політики і практики рашизму.
Верховна Рада також закликала міжнародне співтовариство застосувати реальні заходи, які дадуть можливість притягнути військово-політичне керівництво Росії до відповідальності за вчинення стосовно України і її народу злочину агресії, воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду, повідомив спікер Руслан Стефанчук.
Згідно з ухваленою заявою, ознаками рашизму є: мілітаризм, культ особи очільника і сакралізація інститутів держави, самозвеличування РФ шляхом насильницького пригнічення та/або заперечення існування інших народів, нав’язування іншим народам російської мови й культури, пропагування ідей «русского мира», систематичне порушення норм і принципів міжнародного права, суверенних прав інших держав, їхньої територіальної цілісності й міжнародно визнаних кордонів.
Європарламент та низка європейських держав уже визнали Росію державою-спонсором тероризму. У свою чергу, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій Російську Федерацію названо терористичним режимом.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
