Україна може втратити і нинішні підконтрольні території, якщо не посилить свою інформаційну політику на сході, вважає відома празька україністка Ленка Віхова. З групою міждисциплінарних експертів з Чехії вона регулярно відвідує регіони України, що у безпосередній близькості від зони конфлікту і каже, що населення цих регіонів зараз, як і перед війною не отримує об’єктивної інформації з Києва та з незалежних джерел, а тому стає легкою здобиччю російської дезінформації та маніпуляції місцевих ЗМІ, залежних від українських олігархів. Результати своїх досліджень чеські експерти з «Команди для України», TEAM4Ukraine, представили на брифінгу для журналістів Радіо Свобода в Празі.
Відома чеська україністка, редакторка аналітично-публіцистичного «Українського журналу» Ленка Віхова є провідним коментатором чеських ЗМІ у питаннях України. Протягом останніх кількох років вона разом з колегами-волонтерами з TEAM4Ukraine, фахівцями з кібербезпеки і кримінологами, за підтримки Вишеградського фонду, їздить на схід України, щоб дослідити ситуацію зсередини.
На її думку, Київ не до кінця усвідомлює, що війна проти України гібридними методами посилюється, що завдяки систематичній роботі російської дезінформаційної машини, Україна втрачає привабливість не лише на непідконтрольній території, але і на тій, що їй ціною великої крові та втрат вдалося визволити у 2014 році. Нині, через понад п’ять років після тих подій вона знову ризикує її втратити.
На відстані 60-100 кілометрів від фронтової лінії цілий інформаційний простір заражений вірусом російської пропаганди
«На території поблизу фронтової лінії за шість років російсько-української війни, Україна не прочистила цей інформаційний простір. На відстані 60-100 кілометрів від фронтової лінії цілий інформаційний простір заражений вірусом російської пропаганди, яка впливає на людей, хочуть вони цього чи ні. Це просто підсвідомі речі. Проблема чим далі, тим глибшає», – пояснює Ленка Віхова.
За її словами, Росія посилює свій вплив – вона працює на кількох рівнях одночасно: на фронтовій лінії, на національному рівні, а віднедавна стало очевидно, що і на регіональному рівні.
Новий наступ Росії через регіональні ЗМІ
Є дуже багато сайтів, видань, які представляють себе як регіональні, але ми вже розуміємо, що вони адміністровані з окупованих територій, або з-за кордону
«Це – дуже велика проблема. Є дуже багато сайтів, видань, які представляють себе як регіональні, але ми вже розуміємо, що вони адміністровані з окупованих територій, або з-за кордону. Тобто вони себе видають за про-українські, мають патріотичний, ледь не «націоналістичний» вигляд, друкуються українською мовою, але через них просувається величезний процент пропаганди», – розповідає Ленка Віхова про нові методи просування російської пропаганди.
Далі від фронту проблем не меншає
Не набагато краще виглядає ситуація в українському інформаційному просторі далі від фронту. Російським бійцям гібридного фронту вдалося взяти під контроль не лише порядок денний багатьох загольнонаціональних каналів, які контролюють олігархи, але і просунути свій наратив у медіа, які вважають незалежними.
Незалежні медіа, які частково фінансуються західними структурами, так само деструктивно впливають на українське суспільство. Часто вони перебільшують українські проблеми, або подають їх поза контекстом
«Не можу сказати, що так звані незалежні медіа є в добрій кондиції. Тим більше медіа, які частково фінансуються західними структурами. Часто вони деструктивно впливають на українське суспільство – вони перебільшують українські проблеми, або подають їх поза контекстом. Наприклад, порівнюють ситуацію в Україні не просто з ситуацією у заможних європейських країнах, які не воюють зараз, а з якоюсь ідеальною ситуацією, якої немає навіть у найзразковіших демократичних країнах», – пояснює україністка.
Ленка Віхова звертає увагу на те, що дезінформація стає дедалі більш витонченою, грає дедалі більше на підміні та замовчуванні, ніж на примітивній брехні.
Тут повинні працювати вже фахові інституції на державному рівні, які б допомогли розібратися в цьому котлі дезінформації, в який перетворився український інформаційний простір
«Я дуже пильно стежу за цим процесом. Коли «фейки» зроблені примітивно, їх легко можна вже впізнати. Набагато складніше розпізнати маніпуляцію, коли подається половинчаста інформація, де наголос дається на певну річ, а щось інше зовсім забувається. Неспеціалісту дуже важко зорієнтуватися у цьому інфопросторі. Тут повинні працювати вже фахові інституції на державному рівні, які б допомогли розібратися в цьому котлі дезінформації, в який перетворився український інформаційний простір», – вважає Ленка Віхова.
На її думку, «перечекати цей період» не вдасться, бо якщо інші держави можуть дивитися і вчитися на досвіді України, то Україна перебуває на передовій, і вчитися їй доводиться «на ходу» і на власних помилках.
«З цим треба щось робити чимшвидше. Але це дуже складна річ. Потрібно думати і про те, що треба робити негайно і про довгострокову перспективу, бо сама по собі проблема не зникне. Потрібно також реалістично усвідомлювати, що не вийде швидко вирішити ці питання. Це серйозна проблема, з якою потрібно серйозно і системно працювати», – зауважує Віхова.
Також на її думку, Україні потрібно «відбивати» пропаганду, що надходить не лише зі Сходу, але і з Заходу, від тих, з ким українців би мали єднати спільні цінності та цілі.
Ми в Чехії знаємо, скільки разів російська пропаганда скористалася послугами чеського президента Мілоша Земана
«Ми бачимо скільки російської дезінформації проходить в Україну через платформи з Західної Європи. Ми в Чехії знаємо, скільки разів російська пропаганда скористалася послугами чеського президента Мілоша Земана. Це презентується, як інформація від європейського політика, і не важливо, що в цьому випадку, саме цей політик немає жодного авторитету в західному суспільстві, але через нього, використовуючи його як платформу, просувається багато дезінформації, яка проходить через російський інформаційний простір і входить в український», – пояснює Ленка Віхова.
Вона наголошує, що така тактика має ще одну ціль: викликати в українському суспільстві ненависть до європейців, недовіру до західного світу в цілому.
«Коли український слухач або читач прочитає, що говорить президент європейської країни, він відчуватиме, що Україну всі покинули, що Україна нікому не цікава, що Євросоюз та Захід не допоможе Україні, він взагалі продажний і так далі», – пояснює Ленка Віхова.
Найгірше у цій ситуації, на думку україністки, є те, що провідниками подібної інформації та настроїв в українському інформпросторі стають так звані незалежні медіа, незалежні українські журналісти.
«Я не знаю їхньої мотивації, можливо, вони самі просто лише емоційно реагують на різного роду заяви, можливо інша мотивація. У кожному разі, вони засмічують, інфікують український простір саме оцією інформацією, яка не є випадковою. Ніколи вона не буває випадковою», – переконана Ленка Віхова.
На її думку, протягом останніх місяців ситуація погіршилася у зв’язку з президентським виборами та політичними скандалами.
Навіть дуже авторитетні видання і журналісти дали себе з різних причин використати в цих президентських виборах
«Моє спостереження, – поки що це не аналіз, а спостереження, – що навіть дуже авторитетні видання і журналісти дали себе з різних причин використати в цих президентських виборах. І через незалежні авторитетні видання проходило дуже багато «інфікованої» інформації, яка, звичайно, прижилася у суспільстві, а потім ми побачили такий результат», – вважає Ленка Віхова. При цьому вона додає, що не слід скидати з рахунку і те, що Україна не є «в звичайній ситуації», що в країні шостий рік триває війна, і війна ця ведеться не тільки на фронті.
Читайте ще:
Чому Україна важлива для Америки: 10 пунктів від Тімоті Снайдера
