Економіка України знову визначена як «переважно не вільна» і за рівнем економічних свобод остання в Європі – такі дані останнього рейтингу американського аналітичного центру «Фонд «Спадщина» (The Heritage Foundation). За цими даними, показник економічних свобод в Україні – 54,9 зі 100 можливих. Це дещо краще, ніж було в минулорічному дослідженні, але Україна все одно ще лишається посередині низки країн, які перебувають у другій найнижчій категорії економічних свобод. При цьому те поліпшення, яке зауважили дослідники, стосується результатів діяльності не урядів президента Володимира Зеленського, а ще його попередників.
Індекс економічних свобод в Україні – 54,9 бала зі 100 можливих. Таким чином, зі 180 досліджених країн і територій вона 134-а. Рік тому вона мала 52,3 бала і була 147-ю теж зі 180.
Але в європейському регіоні, як його визначено в дослідженні (що дещо відрізняється від географічних меж Європи), Україна все одно лишилася на найгіршому, останньому місці – 45-ю з 45, і її показник і далі значно нижчий і від регіональних, і від загальносвітових пересічних величин.
Зеленський до поліпшень не причетний
Показник України зріс порівняно з попереднім дослідженням на 2,6 бала головно завдяки поліпшенню ефективності судової системи, чесності в діях влади і свободи торгівлі, мовиться в нинішньому «Індексі економічної свободи», що його щороку укладає The Heritage Foundation. Таким чином, Україна потрапила в європейському регіоні в першу п’ятірку за темпами поліпшення.
Але більшість даних у дослідженні стосуються другої половини 2018 року і першої половини 2019-го, чи й іще раніших термінів – наприклад, чинник монетарної політики розраховується за три роки, з початку 2016 до кінця 2018 року. Останні взяті до уваги показники – станом на 30 червня 2019-го.
Таким чином, зазначені в ньому поліпшення (а також деякі погіршення) сталися ще за влади президента Петра Порошенка. Лише ледь більш ніж місяць на самому кінці дослідженого терміну президентом уже був Володимир Зеленський, але в Україні далі продовжував працювати уряд Володимира Гройсмана.
Із 12 досліджених економічних свобод Україна поліпшила показники за вісьмома (майнові права, ефективність судочинства, чесність влади, трудові свободи, монетарні свободи, урядові витрати, податкова політика, свобода торгівлі), дві лишилися незмінними (інвестиційна і фінансова свободи) і в двох настало погіршення (свобода ведення бізнесу і податкове навантаження).
Як нагадали автори рейтингу, в економіці України 2013 року почався крутий занепад, із якого країна вибралася 2018 року. Саме тоді, за даними рейтингу, економіка України вийшла з найгіршої категорії «пригнічених» і відтоді вже три роки лишається серед «переважно не вільних» за рівнем економічних свобод.
Проблеми для України
У супровідному тексті згадані й події більш останнього часу, що не ввійшли до оцінки рівня рейтингу, – це зняття імунітету від кримінального переслідування з депутатів парламенту і пропозиція скасувати чинний мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Автори рейтингу, що був вочевидь укладений до нинішньої пандемії внаслідок нового коронавірусу, додали, що, за оцінками Світового банку, це зняття мораторію підвищило б річний ВВП України на 1,5 відсотка.
У дослідженні перелічені деякі моменти, які далі лишаються проблемою для України.
Зокрема, бракує захисту майнових праву судовою системою, а примусове виконання контрактів через суд вимагає багато часу й коштів, система судочинства вразлива перед політичним тиском і обтяжена корупцією й хабарями. Корупція лишається серйозною проблемою, а для боротьби з нею, попри сильний тиск із боку громадянського суспільства, є мало політичної волі.
Перебіг дружніх для бізнесу реформ за останній рік уповільнився, хоча втілені попередніми роками реформи дали певну макроекономічну стабільність і поліпшили бізнес-клімат. Проблемою для підприємців залишаються глибоко вкорінені олігархічні інтереси. Нова влада має можливість внести прозорість у нині непрозору систему субсидій, якщо знайде на це політичну волю.
Незважаючи на певні поліпшення, надмірна бюрократія перешкоджає так потрібному зростанню приватних інвестицій. Кредити, що не повертаються, залишаються гальмом для банківської системи. Ринок капіталу недорозвинений, і це обмежує можливості фінансування.
Вільні і «пригнічені»
Усі досліджені країни і території (цього року, як і минулого, їх 180) поділені на п’ять категорій за економічними свободами: «вільні» (з показником понад 80 і до теоретичного максимуму в 100 балів), «переважно вільні» (від 70 до 79,9), «помірковано вільні» (від 60 до 69,9), «переважно не вільні» (від 50 до 59,9) і «пригнічені» (від мінімально можливих 0 до 49,9 балів).
«Вільних» лише шість: Сингапур (його показник найвищий – 89,4 бала), Гонконг, Нова Зеландія, Австралія, Швейцарія, Ірландія.
До «переважно вільних» (їх 28) серед післярадянських країн залічені не тільки три країни Балтії, але й Грузія і Вірменія.
До категорії «помірковано вільних» потрапили 62 країни, серед них і майже вся решта країн післярадянського простору, хоча Росія, Білорусь і Молдова ледь подолали 60-бальну межу.
Серед 63 «переважно не вільних» опинилися, крім України, ще Узбекистан (його позиції кращі, ніж українські) й Таджикистан (він від України відстав).
Серед країн із «пригніченими» економічними свободами, а таких 21, – Туркменистан. Найгірші позиції обіймають Куба й Венесуела (в них трохи більше як по 25 балів), і в самому низу Північна Корея, яка отримала лише 4,2 бала.
Але це не конче означає, що саме в ній становище з економічними свободами найгірше – адже в дослідження взагалі не потрапили кілька чималих країн, у яких тривають або донедавна тривали війни чи заворушення, таких, як Сирія, Ірак, Ємен, Лівія, Сомалі чи Південний Судан.
Пересічний показник економічних свобод у світі цього року – 61,6 бала, на 0,8 більше, ніж рік тому. Він найвищий за всі 26 років укладання «Індексу економічних свобод».
Зі 180 досліджених країн чи територій рівень цих свобод за минулий рік підвищився в 124, у шести лишився незмінним і в 50 погіршився.
І важливість зростання економічних свобод не можна недооцінювати, наголошують дослідники. Зв’язок між поліпшенням економічних свобод і економічним зростанням дуже чіткий: за час укладення «Індексу» з 1995 року це розширення економічних свобод зробило свій внесок у подвоєння світового валового внутрішнього продукту.
Доходи громадян «вільних» чи «переважно вільних» країн більш ніж удвічі перевищують світові пересічні величини і більш ніж уп’ятеро вищі, ніж у країнах із «пригніченими» економіками. Люди в економічно вільних суспільства живуть довше, мають кращу охорону здоров’я, вищу якість таких «соціальних товарів», як освіта. Більша економічна свобода також пов’язана з більш ефективним демократичним урядуванням і сильнішим верховенством права.
Показники України за весь час укладання «Індексу економічних свобод»
рік – бали – оцінка
1995 – 39,9 – «пригнічена»
1996 – 40,6 – «пригнічена»
1997 – 43,5 – «пригнічена»
1998 – 40,4 – «пригнічена»
1999 – 43,7 – «пригнічена»
2000 – 47,8 – «пригнічена»
2001 – 48,5 – «пригнічена»
2002 – 48,2 – «пригнічена»
2003 – 51,1 – «переважно не вільна»
2004 – 53,7 – «переважно не вільна»
2005 – 55,8 – «переважно не вільна»
2006 – 54,4 – «переважно не вільна»
2007 – 51,5 – «переважно не вільна»
2008 – 51,0 – «переважно не вільна»
2009 – 48,8 – «пригнічена»
2010 – 46,4 – «пригнічена»
2011 – 45,8 – «пригнічена»
2012 – 46,1 – «пригнічена»
2013 – 46,3 – «пригнічена»
2014 – 49,3 – «пригнічена»
2015 – 46,9 – «пригнічена»
2016 – 46,8 – «пригнічена»
2017 – 48,1 – «пригнічена»
2018 – 51,9 – «переважно не вільна»
2019 – 52,3 – «переважно не вільна»
2020 – 54,9 – «переважно не вільна»
