Радіо Свобода починає публікувати подкасти «Українські нульові» про культуру та артефакти двохтисячних років. Цей перехідний період між важкими дев'яностими та прогресивними десятими пішов у минуле. Разом із ним – багато повсякденних речей, які, здавалося, існували зовсім недавно. Але вони залишили свій слід як в історії, так і в нашій пам'яті.
Перший епізод – про відео-, аудіомагнітофони та диски. Це – яскраві представники таких артефактів, багато українських сімей мали їх удома. «Відікі» були вікном у світ голлівудських стрічок або культових мультфільмів Disney, вони відкрили еру домашнього відео. А «магнітоли» дозволяли слухати улюблені касети сотні разів, і слова пісень запам'ятовувалися на все життя.
Їм на заміну прийшли дискові програвачі. У домашніх колекціях українців було багато дисків формату «одинадцять в одному» з піратськими фільмами з поганою якістю. Або – болванок із дискографіями улюблених музикантів. Але й диски не протрималися довго – незабаром їх відсунув технологічний прогрес.
«Відік»
Прототипи та різні варіанти відеомагнітофонів з’являлися ще до 70-х років, але стартом життя формату Video Home System (VHS) вважають 1976 рік. Тоді його презентувала японська компанія JVC. А одночасний розвиток формату Betamax від компанії Sony зробив відеомагнітофони недорогими для мільйонів сімей по всьому світу. Україна – не виняток.
«Я пам’ятаю відеопрокати, де ти міг взяти три фільми і четвертий був безкоштовно. Я часто був один вдома в дитинстві та ці три-чотири фільми – залюбки… Зараз я не уявляю людей, які будуть дивитися касети VHS», – каже журналіст та фотограф Стас Юрченко.
«Магнітола» та диски
Окрім відеомагнітофона, розповсюдженим явищем були й аудіомагнітофони з касетами. Форми та вигляд цих «магнітол», на відміну від «відіків», були різноманітними: від величезних домашніх станцій до кишенькових програвачів.
Стас Юрченко і зараз має два касетних та один дисковий програвачі для музики. Окрім того, що, йому подобається «фізична» музика, він каже й про зручність.
«Звісно, ти не можеш слухати все. Зараз люди слухають, наприклад, Apple та Google Music. Але з програвачами ти маєш вибрати, яку саме музику ти хочеш взяти з собою в дорогу. З касетами, наприклад, ти можеш взяти лише дві-три. Це може й дивно виглядає, але ти можеш користуватися телефоном і не думати про те, що він сяде», – каже Стас.
Наш читач Віктор Горленко розповідає, що в нього і досі вдома є старі відео- та аудіомагнітофони. «Не знаю, куди їх викинути. З одного боку, шкода, а з іншою – зараз це нікому не потрібно. Десь починаючи з 2006 року відео- і аудіомагнітофони активно почали витіснятись CD. А зараз і CD немає, бо все є в інтернеті», – зауважує він.
І справді, зараз багато з цих артефактів «живе» на сайтах із оголошеннями. Іноді навіть такі речі віддають безкоштовно – аби просто позбутися речей, які захаращують простір.
Повну розповідь слухайте в подкасті.
