Газета «День» інформує про початок роботи у Верховній Раді робочої групи щодо вирішення питання з Конституційним судом. До 1 грудня треба узгодити між фракціями три законопроєкти. І в цій ситуації, як наголошує видання, потрібен комплексний грамотний підхід.
Тим часом від народних депутатів лунають заяви щодо необхідності набагато ширших змін до Конституції, причому заяви абсолютно протилежного характеру, зазначає газета.
В Україні має бути суто президентська форма правління, вважає народний депутат, представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський. На його думку, ментально та історично українці потребують лідера, а отже, має бути сильна влада, сильний президент.
Успішний демократичний розвиток України можливий лише у формі парламентської республіки з двопалатним парламентом, одна з палат якого представлятиме регіони. Це буде логічним завершенням процесу децентралізації та водночас дозволить знайти шляхи до єднання країни. Про це сказав народний депутат Ігор Палиця.
Газетярі визнають, що «конструкція управління державою має важливе значення, але одним з головних питань залишається – навчитися жити за правилами, за законами і навчитися обирати собі гідних політиків». Адже, наприклад, для того, щоб ефективно функціонувала президентська республіка, потрібні підготовлені державники, лідери, які будуть спроможні взяти владу, йдеться далі.
«Для ефективної роботи парламентської республіки потрібні сильні і незалежні партії, які реально представлятимуть інтереси громадян, а не інтереси своїх лідерів і кланово-олігархічних структур. Тобто питання набагато ширше і складніше», – наголошує газета. Про те, яким шляхом слід рухатися Україні далі, експерти видання розповідають в статті «Форма правління: не яка, а для чого?».
Так, політний аналітик Олена Галкіна вважає, що президентська республіка небезпечна в Україні з трьох причин:
1) «Це орієнтація на минуле, квазімонархію, коли особиста харизма лідера змагається в значущості із законами та цінностями суспільства.
2) На пострадянському просторі саме інститут президентської «вертикалі», починаючи з Адміністрації/Офісу президента, є прямим спадкоємцем номенклатурної вертикалі Комуністичної партії.
3) Практично вся Європа – регіон парламентських республік. Науково доведено: що сильніші парламенти, то сильніша демократія. Депутати ближчі до виборців, між ними можливий ефективний постійний зв’язок».
«Таким чином, – підсумовує експерт, – якщо обирати між президентською і парламентською республіками, я однозначно прихильниця парламентської. Але парламент ні в якому разі не має бути двопалатним».
Газета «Україна молода» нагадує, що у суботу, 21 листопада, українці відзначають День гідності та свободи – одне з наймолодших, але вже знакових офіційних свят у новітній історії України. Воно було започатковане в 2014 році п’ятим президентом Петром Порошенком на честь подій, які відбулися в Україні, – Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013 року.
Цьогоріч святкові заходи, зважаючи на карантинні обмеження та, власне, карантин вихідного дня, матимуть дещо камерний характер. «Та й передчуття свята зіпсував обшук співробітниками поліції та СБУ в Національному музеї Революції гідності в Києві», – зазначає видання.
Випадковість це чи ні, але, як наголошує далі газета, дуже вже вписується в контекст намагань знецінити досягнення Революції, які почастішали останнім часом. Так, музейники наголошують, що в останній рік в інформаційному просторі України почастішали випадки вживання деякими українськими політиками та іншими «експертами» словосполучення «державний переворот» на позначення подій листопада 2013-го – лютого 2014 року. Докладніше йдеться на шпальті «Політика».
Про реакцію на обшуки в Музеї Революції гідності українських політиків розповідає видання «Сегодня». Зокрема, журналісти переповідають слова експрем'єра України, лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка, який вважає, що останні події, які відбуваються напередодні відзначення річниці Революції гідності – не збіг обставин.
Політик підкреслив: «Напередодні відзначення річниці початку Революції гідності суд знімає заочний арешт з Януковича, ДБР викликає лідерів і учасників Майдану на допити, проводяться обшуки у Музеї Революції гідності».
Яценюк наголосив, що всі ці події – не випадковість: «Їх мета – принизити боротьбу українців за власну свободу». «Відбувається те ж саме, що й за Януковича: Росія та ФСБ керують українською владою», – підкреслив він.
Утім, в Офісі президента України Володимира Зеленського розкритикували обшуки в музеї Революції гідності в Києві та закликали правоохоронців «не додавати штучно нових емоцій, яких і так вистачає». Про це йдеться в заяві Офісу президента, з якою знайомлять «День» і «Сегодня».
Вони інформують, що у Зеленського стурбовані обшуками, які відбулися напередодні річниці початку Революції гідності, адже цей день завжди гостро переживається українським суспільством.
«Тому будь-яка необережність зараз може сприйматися як виклик цінностям Майдану або як свідома гра на суспільних суперечностях», – наголошується в заяві.
19 листопада в Національному музеї Революції гідності відбулися обшуки. Служба безпеки України стверджує, що керівництво Музею уклало договори на майже 150 мільйонів гривень на роботи із реконструкції та благоустрою об’єктів меморіального комплексу. Підрядникам був перехований аванс у розмірі 80% від суми договору (111 мільйонів гривень). Правоохоронці зазначили, що у встановлені угодами терміни роботи фактично не проводились. Натомість більшість отриманих підрядником бюджетних коштів були витрачені не на цілі, які прописані у відповідних договорах.
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович заявив: «Бентежить, що слідчі обрали саме цей момент для проведення обшуків, адже вони відбулися безпосередньо перед Днем гідності та свободи і річницею подій на Майдані. Цим однозначно скористаються антиукраїнські сили, що намагаються дискредитувати Революцію гідності».
Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні має постати над майданом Незалежності на алеї Героїв Небесної Сотні. 20 лютого 2018 року були оголошені підсумки міжнародного відкритого архітектурного конкурсу архітектурних проєктів. Переможцем став проєкт Ірини Волинець і Марини Процик. Відкриття меморіалу було заплановане на лютий 2019 року.
Будівельні роботи не розпочалися вчасно, оскільки Генеральна прокуратура заявила про необхідність провести додаткові слідчі експерименти на місці розстрілів учасників акцій протесту. Влітку 2018 року на відведену під будівництво ділянку меморіалу був накладений арешт.
