Академія наук України потребує якнайшвидших змін. Однак різкі кроки можуть замість терапії призвести до смерті. А для багатьох лобістів реформування – це можливість урвати майно, наголошує в тижневику «Країна» фізик Максим Стріха.
Він стверджує, що НАН залишилась острівцем минулого зразка 1970-х. Тому зміни там необхідні. Однак не зрозуміло, чого очікує нинішня влада від нового керівництва академії, бо навряд чи має системне бачення розвитку науки в Україні, вважає науковець. Тож він прогнозує, що для лобістів реформування НАН, які перебувають поза науковими колами, ця ситуація – чудова можливість урвати майно, зокрема нерухоме. Владні еліти не усвідомлюють, що української державної величі без потужної науки не буде, наголошує він.
Особливо погіршилася ситуація із цим у часи «турборежиму», стверджує Стріха. «Я працював заступником міністра сумарно сім з половиною років. Зе-команда зруйнувала мою багаторічну роботу в один момент. Зупинили – здається, навіть не розуміючи до ладу, що роблять, – запровадження базового фінансування для науки в університетах, яке було критично важливим, щоб наблизити наш науковий ландшафт до європейського. Закладені на це в бюджеті гроші до вчених так і не потрапили», – наголошує науковець у статті «Час дешевої науки минув безповоротно».
Україна воює з Росією. Тож науковий потенціал необхідно використовувати насамперед для обороноздатності. Однак українці зіткнулися з епідемією коронавірусу, тому здоров’я людей є найважливішим питанням сьогодення. Розвиток і потужна фінансова підтримка найсучасніших біологічних досліджень – у центрі уваги всіх країн, і з боку держави, і приватного сектора. Пандемія показала, як важливо розвивати і фінансувати науку. На цьому наголошує інший експерт тижневика «Країна», доктор біологічних наук Алла Ємець.
На початку 2020 року президент Володимир Зеленський заявляв, що влада має надати новий імпульс для розвитку української науки та створити всі необхідні умови для роботи науковців в Україні. Про це він сказав під час зустрічі з лауреатами минулорічної премії президента для молодих вчених, повідомило інформагентство УНІАН: «Це стосується фінансування, розвитку нових досліджень, маркетингу наукових ідей та впровадження цих ідей у життя».
Президент Володимир Зеленський нещодавно підписав указ щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин. Доручив Кабінету міністрів активізувати передачу земель сільськогосподарського призначення з державної власності в комунальну. «Вже з 26 жовтня всі новостворені громади мають отримати землю і зможуть використовувати кошти від землекористування для розвитку та благополуччя громад», – зазначив президент.
«Зеленський намагається підігнати до місцевих виборів, але неможливо передати землю за два тижні. Справа може зайняти рік або більше», – переконує експерт «Газети по-українськи», економіст Борис Кушнірук. Він застерігає, що є і зворотний бік справи – корупція існує не тільки в столиці, а й на місцях. «Тож будемо свідками великої кількості випадків, коли місцеві чиновники даватимуть ці наділи друзям, родичам, партнерам, а не фермерам, які можуть ефективно її використати», – переконує експерт. І додає: земельна реформа важлива. Добре, що почалася передача, але влада обрала найгірший її варіант – відкриває велике поле для зловживань на місцях, провокує корупцію. На цьому наголошується в статті «Державні землі передаватимуть громадам рік».
Газета «День» також не оминає увагою зміни в земельному законодавстві. Автор статті «Земля перед виборами», економіст Мирослав Ярий пише, що битва за українські чорноземи переміщається зі стін високих кабінетів та вулиць Києва на рівень ОТГ і сіл, яка розгорнеться уже в умовах нових адміністративних центрів, нових прав і можливостей об’єднаних територіальних громад.
Місія новообраних голів об’єднаних територіальних громад і депутатів місцевих рад – зупинити знищення сіл і вдихнути в них нове життя, пише економіст. Утім, йдеться далі в статті, селяни зі своїми щоденними клопотами, ускладненими коронавірусом та погодними умовами, зі своїми життєвими проблемами, без газет і з телевізором, по якому ніхто не дає правову оцінку нововведень, навіть не знають, що пай – це їхня земля, яку не потрібно викупляти. Не розуміють, що їм очікувати і що робити, де і яким чином оформити право власності на земельну ділянку і присвоїти кадастровий номер. «Тож новообрані депутати не повинні дати «слугам» олігархів ошукати селян, не повинні допустити повторення гіркого досвіду ваучерної приватизації підприємств із земельними паями», – наголошує дописувач.
