Газета «День» наголошує, що Україна має зайняти чітку позицію щодо подій на Південному Кавказі, де розпочались повномасштабні бої між Вірменією та Азербайджаном за Нагірний Карабах. Адже цей конфлікт, як стверджує видання, безпосередньо стосується України.
По-перше, в Україні проживають етнічні вірмени й азербайджанці, які є громадянами України, пише автор. «Внутрішнього протистояння на етнічному ґрунті у нас не може бути у принципі, і ніхто не повинен почуватися обділеним або меншовартісним», – пише газета.
По-друге, політика України щодо Південного Кавказу має виходити з того факту, що Азербайджан є стратегічним партнером України, з яким її пов’язують давні відносини співпраці: від військово-технічної до дипломатичної, йдеться у статті
«У Баку завжди підтримували територіальну цілісність України. Ніколи не визнавали окупацію Криму й негативно ставилися до агресії Росії на Донбасі. В ООН і міжнародних організаціях Азербайджан незмінно підтримував резолюції на підтримку України. І це означає чимало», – наголошує автор статті Юрій Райхель.
Натомість вірменські делегації завжди голосували однаково з російськими на всіх міжнародних майданчиках і завжди проти України.
«Звичайно, Київ виступає за мирні переговори, але реальність така, що в Москві і за нею в Єревані використовують їх тільки як ширму для своїх агресивних дій. Ми це бачимо на Донбасі і в Нагірному Карабасі», – наголошується в статті «Осіння війна за Карабах».
Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають третій день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.
Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.
Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.
ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.
Трагедія із військовим літаком, що сталася ввечері 25 вересня, буде записана в історії України ще одним траурним днем, пише газета «День». Видання нагадує, що літак, на борту якого були члени екіпажу, курсанти і офіцери Харківського університету Повітряних сил – всього 27 осіб, впав при заході на посадку біля міста Чугуїв і одразу загорівся. Вижив лише один курсант.
Газетярі з'ясовували – що потрібно зробити для того, аби запобігти таким болісним втратам в майбутньому. Навівши чотири версії слідства можливих причин авіатрощі, газетярі зазначають, що Міністерство оборони тривалий час заощаджувало і укладало контракт на продовження ресурсу двигунів. «Тобто приїжджали фахівці заводу «Мотор Січ», перевіряли стан двигуна і виносили рішення – придатний. Таке типове «російське «авось»… Продовження ресурсу двигунів «на авось» в червні 2020-го стало для 43-річного літака фатальним. Злочинна традиція робити ремонт на папері призвела до трагедії», – цитує видання військового журналіста Юрія Бутусова. Він, зокрема, вважає, що «загибель молодих людей – на совісті тих інженерів заводу, чиновників Міноборони і командування ЗСУ, хто взяв на себе відповідальність і продовжив зношений двигун». Заголовок статті – «Катастрофа Ан-26...».
Наразі досудове розслідування причин авіакатастрофи триває.
Газета «Україна молода» пише, що владі завжди діставалось за те, що вона намагається підім’яти під себе правоохоронні органи. І щоразу, додає, повне перезавантаження влади апріорі створює умови антикорупційним органам для початку своєї діяльності з чистого аркуша. «Але чий буде той аркуш?» – цікавиться видання. І продовжує: спокуса мати підконтрольні силові структури у влади чимала, і єдиний нюанс – це суттєве зміщення центрів політичного впливу.
Видання стверджує, що в Україні «увесь цей вплив на очах централізується в одних руках у дуже високих кабінетах. Звісно, це позначається на роботі антикорупційних органів». Конкретні факти газета наводить у статті «Силова троща: як Зе-влада підминає під себе антикорупційні відомства».
Там, зокрема, йдеться про ситуацію, що відбувається і в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. За кілька місяців до закінчення своєї каденції (у листопаді) на посаді керівника САП Назар Холодницький раптово 21 серпня написав заяву про звільнення за власним бажанням.
Однією з причин раптового звільнення, на думку газетярів, є намагання привернути увагу й суспільства, й світової спільноти до того, що відбувається з силовими відомствами в Україні. «Вони всі грубо й без намагання приховати повністю переходять на ручне управління Офіс президента», – пише видання.
«Мірилом ефективності боротьби з корупцією не може бути те чи інше прізвище на тій або іншій посаді. Повинні працювати інституції – незалежно від прізвищ і так, щоб керувалися виключно параметрами відповідних законів. Повинні, нарешті, суттєво збільшуватися конкретні результати діяльності антикорупційної інфраструктури. Перш за все у вигляді беззаперечних обвинувальних судових вироків. Наголошуємо, що новий керівник САП – хто б ним не став після відбору комісією – має усвідомлювати все це на сто відсотків», – ідеться в заяві Офісу Володимира Зеленського.
Газета «Голос України» вкотре привертає увагу до уповільненої роботи «Укрпошти», яка вкотре хоче підвищити тарифи на доставку періодичних видань за передплатою. У статті «Гендиректор «Укрпошти» вперше почув, що газети доставляються з кількаденним запізненням» парламентський часопис віддає належне ефективним менеджерам головного поштового оператора країни: вони вміють креативно і переконливо презентувати свої реформи. «Але на практиці ефективність таких нововведень досі не відчули ані редакції друкованих видань, ані передплатники. Найбільшою проблемою стала якість доставки преси у поштові скриньки жителів сільських населених пунктів», – наголошує газета.
