«Книгарня Є» нещодавно опублікувала допис, де йшлося про реальний стан справ на книжковому ринку. Насамперед було згадано про те, що книгарня вирішила продавати україномовні книги всупереч економічній логіці (адже значно вигіднішим є продаж книг російською), у такий спосіб доводячи, що більшість громадян готова обирати україномовний продукт.
Утім, як пише газета «День», користувачі мережі звернули увагу не на ці тези, а на останнє речення допису: «Виправити таке становище може лише дієва державна політика, а «Книгарня «Є» змушена враховувати викладені обставини у плануванні своєї подальшої роботи».
Теза про необхідність державної підтримки, а саме це, як пізніше наголосили в книгарні, було основною метою повідомлення, загубилася серед численних дискусій.
Ситуацію на книжковому ринку газета попросила прокоментувати керівницю аналітичного відділу Українського інституту книги Ірину Батуревич.
«Якщо порівнювати інтерес до мови, якою видана книжка, то зацікавленість аудиторії україномовним контентом не лише збереглася з часів Майдану і початку війни, але й суттєво виросла. Водночас інтерес до російськомовної літератури дещо зменшився, скоротилася кількість тих, кому «все одно». Проте без правильної політики у сфері дистрибуції цей інтерес може втратити свою вирішальну роль», – наголошує аналітик.
Ситуація з книгарнею видається Батуревич симптоматичною: вона сигналізує, що навіть осередки української книги уже звертаються за допомогою до держави. «Ставлення до книжкової справи як бізнесу правильне, це працює в багатьох країнах, – зазначає експерт. – Проте в нашому випадку український ринок змагається з російським, – а це апріорі нерівноправна конкуренція, яка потребує державного регулювання. Не кажучи вже про те, що, як зазначає багато фахівців, книжкова справа у нас більше місійна, аніж здійснювана заради фінансового прибутку». Заголовок статті – «Випадок з «Книгарнею «Є» як симптом».
Кремль продовжує тиск на Україну, намагаючись досягти своєї мети, цього разу, як зазначає «Україна молода», предметом «торгу» з боку противника стали полонені та заручники. Хоча напередодні, за словами очільника Офісу президента, було досягнуто домовленості про обмін.
«Але представниця окупаційної влади Наталія Ніканорова озвучила, що обмін не відбудеться, поки не буде внесено зміни в постанову про проведення виборів до місцевих органів самоуправління, – йдеться в статті. – Окупантам не подобається, що, згідно з тим рішенням, вибори в ОРДЛО не проводитимуться, поки не будуть виведені російські окупаційні війська».
«Тобто в обмін на людей виставляються політичні вимоги. Суто терористичний сценарій», – наголошує газета. І додає: «Завдання, яке намалював Кремль для ОРДЛО – бути інструментом політичного та військового тиску на Україну, – в квазіреспубліках виконують завзято». Детальніше – в публікації «Москва знову зірвала обмін полоненими: намагаються протиснути вибори в ОРДЛО».
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
Події із затриманням найманців з «приватної військової компанії Вагнера» у Мінську розвиваються по висхідній. Задіяні популярні журналісти, провідні мас-медіа, вкиди інформації професійно дозуються, розпалюючи інтерес до теми «вагнерівців», зазначає дописувач газети «Голос України» Богдан Кушнір. І додає, що бойовики з «ПВК Вагнера» – «це неофіційний спецпідрозділ російської військової розвідки, який діє під прикриттям влади».
Журналіст переконаний, що від цієї історії багато в чому виграла Росія, бо внутрішні чвари та міжусобиці, які роздмухують українські фінансово-олігархічні клани, не сприяють згуртуванню всередині країни.
«На першому етапі ми побачили блискучу інформаційно-психологічну операцію російської розвідки. Кремль добився свого: білоруський «бацька» став зговірливим і слухняним», – зазначає дописувач.
Інтерес Росії зрозумілий: посіяти зневіру і невпевненість у здатності української влади контролювати ситуацію в державі, вважає автор. Інтерес одного з українських олігархів теж зрозумілий: зробити владу більш поступливою й підштовхнути її до потрібних кроків, додає він. Куди не кинь, інтерес у цій історії один: вплинути на українську владу, переконує журналіст.
Він вважає, що перше правило, яким повинні користуватися ЗМІ, про що б вони не писали, чи вигідно це Україні? Роздування історії із затриманням російських найманців не вигідно Україні, переконаний Кушнір. Стаття називається «Вагнер» – ехо кремлівської режисури».
Наприкінці серпня президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб.
Речниця Держдепартаменту США Морган Ортагус у відповідь заявила: «Нам відомо про повідомлення про дворушницьке використання Росією маріонеткових сил. Ці історії відволікають увагу від справжньої проблеми, яка полягає у тому, що Росія використовує ці сили для приховування власних наполегливих зусиль поставити уряди інших країн у незручне становище, посилити розбрат всередині країн, підтримати автократів та загалом сіяти хаос, щоб дати Росії можливість впливати на події глобально».
Служба безпеки України назвала російським фейком і інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави». Схожу заяву зробили начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.
В оприлюдненому 9 вересня інтерв’ю Дмитрові Гордону ексголова Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію українських спецслужб із затримання «вагнерівців» зруйнував один телефонний дзвінок з «оточення Зеленського».
Генпрокурор Ірина Венедіктова на запитання про те, чи відповідає дійсності інформація Богдана, заявила: «Мені особисто невідомо, що така спецоперація готувалася».
Партія «Європейська солідарність» заявила, що суд зобов’язав СБУ відкрити провадження у справі про «вагнерівців» з метою «розслідувати ймовірну державну зраду» голови Офісу президента Андрія Єрмака.
У ВРУ зареєстрували постанову про ТСК, яка розслідуватиме ситуацію навколо «вагнерівців».
