Сьогодні в Білорусі триває протистояння двох таборів (сценаріїв). Причому ця боротьба має не тільки внутрішньополітичний, а й зовнішньополітичний характер, наголошує газета «День». З одного боку, як переконує видання, – це режим президента Білорусі Олександра Лукашенка та його покровителі із «союзної держави» на чолі з президентом Росії Володимиром Путіним. В цьому ж таборі газетярі розглядають і Китай, який наступного ж дня після виборів визнав Лукашенка переможцем.
Видання пише, що останні кілька днів спостерігається зміна поведінки силових структур в Білорусі – вони більше по-звірячому не б’ють і не виловлюють протестувальників на вулицях, а лише чергують біля адміністративних будівель, дозволяючи людям вільно пересуватися в містах. Бажання Лукашенка в зародку жорстко придушити протест, викликало зворотній ефект у людей, яких на білоруських вулицях стало в рази більше, і це, як переконує газета, до певної міри налякало «бацька».
Видання пише, що «поки все триває в рамках «культурного протесту» – білорусами зараз захоплюється весь світ, однак яким буде результат – спрогнозувати складно».
І Україна, як ніхто, сьогодні розуміє те, що відбувається в Білорусі, мовиться далі: «В 1990-х Україна та Білорусь мали досить схожу політичну історію, проте згодом пішли різними шляхами».
Від того, як розгортатимуться події далі (тут білорусам важливо вчитися, в тому числі, на українських помилках), залежатиме не тільки майбутнє Білорусі, а й ситуація в регіоні, наголошує газета у статті «Ставки зростають...».
У жителів Білорусі з’явився реальний шанс здійснити «оксамитову» революцію на користь європейського демократичного вибору, переконує газета «День».
Дописувач видання, професор з Москви Борис Соколов прогнозує, що протистояння влади й опозиції триватиме ще кілька тижнів, а може, місяців.
Автор переконує, що для перемоги слід не припиняти протести ні на день, постаратися, за прикладом українського Євромайдану, відвоювати територію для постійного протестного табору в центрі Мінська, розгортати страйкову кампанію і, можливо, кампанію мирної, громадянської непокори.
«Чим довше триватимуть протести, тим більшою буде ймовірність того, що міліція втомиться від протистояння й або перейде на сторону народу, або принаймні дотримуватиметься нейтралітету», – зазначає автор.
Що ж стосується владної еліти, то, на думку дописувача, навряд чи там станеться розкол. Просто в разі загрози перемоги революції значна частина білоруської еліти побіжить до Росії, за прикладом вірменської еліти після нещодавньої революції у Вірменії. Стаття називається «Під Лукашенком хитається трон».
(У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону – ред.).
Українська влада перед місцевими виборами планує підняти електорату зарплати, інформує газета «Україна молода». Підвищення хоча й не таке велике, мовиться далі, але сам факт може надати підтримку соціально незахищеним верствам населенням, а також мати позитивний вплив на економіку. Втім, експерти радять не надто радіти такому рішенню: негативні наслідки не забаряться.
Експерти видання назагал погоджуються з намірами президента: позитивно такі зміни позначаться насамперед на бюджетниках, зарплата більшості з яких розраховується на підставі мінімальної заробітної плати. Зростуть також і соціальні виплати, оскільки вони залежать від розміру мінімалки. Плюс буде і для Пенсійного фонду, який отримуватиме більше внесків: податки, як відомо, також розраховують на підставі мінімальної зарплати.
Водночас експерти зазначають і про можливі ризики. Адже, по-перше, податки, які відтепер зростуть, платять громадяни України, і вони їх збільшенню навряд зрадіють. Фізичні особи-підприємці при цьому також платитимуть більше податків, бо єдиний соціальний внесок залежить від мінімалки – він становить 22% від мінімальної зарплати.
Проти підвищення мінімальної зарплати буде також малий і середній бізнес: сьогодні, коли економіка перебуває у кризі, йому доведеться шукати додаткові гроші на зарплати персоналу. Або не шукати, а просто піти у «тінь», видаючи зарплати в конвертах, йдеться у статті, або застосувати третій варіант – звільнити працівників.
Ну і нарешті «зайві» гроші можуть спровокувати в Україні більшу інфляцію, ніж передбачено у фінансових документах уряду, йдеться далі. Таким чином доплата від президента може просто-напросто згоріти у народних руках, підсумовує видання. Заголовок статті – «Хабар від президента».
(Наприкінці червня ОП повідомив, що президент України Володимир Зеленський поставив завдання уряду підвищити рівень мінімальної заробітної плати в Україні.
Опрацювали це питання прем’єр-міністр Денис Шмигаль і міністр фінансів Сергій Марченко, пише ОП. Попередній графік, за яким підвищуватимуть мінімальну заробітну плату, виглядає так: «з 1 вересня цього року її буде збільшено до 5 тисяч гривень, з 1 січня наступного року – до 6 тисяч гривень, а з 1 липня 2021-го – до 6,5 тисяч гривень».
«Виглядає цілком реалістично. Радий, що це можливо реалізувати за рік. Добробут українців – головний показник нашої ефективності», – наголосив президент – ред.).
Ініційоване президентом підвищення мінімальної заробітної плати є необхідним і доцільним. Воно так чи інакше підвищить доходи громадян і, відповідно, збільшить можливість заощаджень, вважає голова ради Нацбанку України Богдан Данилишин. З його думкою знайомить читачів газета «Голос України».
Утім, газетярі цікавляться – звідки чиновники збираються брати гроші на підвищення мінімалки? Адже промисловість стоїть. «Невже з багатостраждального фонду боротьби з коронавірусом? З чого тоді фінансувати «Велике будівництво», анонсоване владою?» – запитує видання.
