Село Водяне – одна з найгарячіших точок фронту під Маріуполем. Більшість хат у селі зруйновано артобстрілами та боями попередніх років. Зараз село повністю під контролем українських морпіхів, але до перших позицій ворога лише 700 метрів від крайніх хат. Позиційні бої тут тривають щодня, посилюються в нічний час. Бойовики російських гібридних сил часто б'ють по селу та по позиціях українських військових із БМП-1, СПГ, мінометів та стрілецької зброї. «Працюють» ворожі снайпери. У селі живе сім родин (загалом 10 осіб), займаються сільським господарством, вирощують худобу, в основному – кіз. Їм допомагають українські військові.
Фоторепортаж: село Водяне – руїни, кози і війна
1
Зруйнований будинок і воронка від «приходу» снаряду калібром 152-мм
2
Кладовище. Дорога тут була і раніше, але важкі військові машини «розкатали» її майже до могил
3
Близько 50% будинків у селі зруйновано обстрілами до стану «простіше новий збудувати»
4
«Привіт із Водяного». Баба Зоя зі своїм котом Тімкою. Кіт був поранений та зараз хворіє, жінка як може лікує його
5
Військові ще називають її «Краля», але це не лише її «позивний», це її дійсне прізвище – Зоя Краля. Чоловік та син жінки померли, живе вона у селі одна. Після початку бойових дій ще одна її донька та чотири онуки виїхали у Росію. Періодично навідує їх у Нижньому Новгороді. Має город та вирощує кіз, свиней, качок, курей. Допомагають їй українські військові та «Червоний Хрест». Держава, за її словами, не допомагає ніяк
6
Ще один зруйнований будинок. Всередину краще не йти, може бути ще й заміновано
7
«Серце Водяного» – електрична підстанція, від якої живиться усе село та частково українські військові, яких тут чимало
8
Це Микола Іванович. Чоловіку 71 рік. Його хату розбило снарядами, зараз живе з дружиною у хаті доньки, яка після початку бойових дій переїхала з дітьми у Маріуполь на орендовану квартиру. Основне зайняття чоловіка – вирощування кіз. Їх у нього зараз близько 30. Молоко продає українським воякам або міняє на харчі, робить сир. У планах – здавати молоко на молокозавод у Маріуполь, до якого звідси 13 кілометрів, але через погані дороги це наразі лише мрії
9
Ще одна 152...
10
Всередині однієї зі зруйнованих хат
11
Вітряки на горизонті – то вже «глибокий тил» території, яку контролює угруповання «ДНР». Звідти по селу і позиціях українських військових може бити ворожа артилерія
12
Стріляють тут часто. Скрізь по селу лежать гільзи, рештки від боєприпасів та осколки мін і снарядів
13
Під час нашої «екскурсії» селом недалеко від околиць почався бій. Чути було стрілянину зі стрілецької зброї та вибухи. Згодом у небо піднявся стовп чорного диму. Як пояснили військові, проросійські бойовики розпочали обстріл позицій, морпіхи «гідно відповіли», після чого «бойовики» запросили припинення вогню...
14
Вояк спостерігає за ворожими позиціями після нещодавнього денного бою
15
Сонце сідає, настає темрява, тож усі готуються до активізації нічних позиційних боїв...
