Україна розраховує отримати План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) і сподівається на підтримку цього рішення на наступному саміті альянсу у 2021 році. Про це напередодні засідання міністрів закордонних справ країн НАТО заявив міністр оборони України Андрій Таран. У середу, 2 грудня, за участі України та Грузії на спеціальному засіданні міністри закордонних справ НАТО обговорюватимуть безпекову ситуацію, що склалася у районі Чорного моря. Також міністри обговорять подальшу підтримку обох партнерів. Чи піде ця підтримка настільки далеко, що відкриє двері до членства, надавши необхідний план дій?
У вівторок під час брифінгу в міністерстві у Києві міністр оборони України Андрій Таран заявив, що Україна має всі підстави розраховувати, що План дій щодо членства в НАТО – перший крок до самого членства, вона отримає вже наступного року.
По-перше, за словами міністра, курс України на повноправне членство в НАТО закріплений у Конституції України. По-друге, швидке отримання Плану дій щодо членства в НАТО зафіксоване як мета у нещодавно ухваленій Стратегії національної безпеки України. І по-третє, за словами міністра, протягом останніх семи років Україна відстоює не лише власну незалежність, а й безпеку та стабільність Європи, а також «виступає потужним форпостом на східному фланзі НАТО».
Ми сподіватимемось на вашу всебічну політико-військову підтримку щодо прийняття такого рішення на наступному саміті НАТО у 2021 роціАндрій Таран
«Поінформуйте, будь ласка, свої столиці, що ми сподіватимемось на вашу всебічну політико-військову підтримку щодо прийняття такого рішення на наступному саміті НАТО у 2021 році. Це стане практичним кроком та демонстрацією відданості рішенням Бухарестського саміту 2008 року», – сказав міністр оборони України, звертаючись до послів та військових аташе держав-членів НАТО, а також представників офісу НАТО в Україні.
Тоді, на саміті в Бухаресті Україна і Грузія сподівалися отримати ПДЧ, але країни НАТО під тиском Росії не пішли на цей крок. Вони лише пообіцяли, що одного дня Україна та Грузія стануть членами НАТО і що ПДЧ буде наступним кроком на їхньому шляху до членства. Сказати щось інше в тих обставинах означало, що питання про те, кого приймати, а кого не приймати в західний оборонний альянс, фактично вирішує Росія, а не самі члени альянсу.
Пізніше Росія зробила все для того, щоб ані Україна, ані Грузія не змогли отримати підтримку країн НАТО для вступу. Влітку того ж року Росія розпочала війну проти Грузії, відкинувши на багато років питання про можливе повернення під контроль Тбілісі її сепаратистських територій – Південної Осетії та Абхазії. А ще через шість років жертвою російської агресії стала вже Україна, незважаючи на те, що в той час вона, зусиллями промосковського президента Віктора Януковича, проголосила «позаблоковий статус».
Але з часу російської агресії, і незважаючи на неї, обидві країни не припиняли стукати в двері НАТО.
Ми віримо, що для НАТО було б правильним рішення про членство в альянсі України та ГрузіїАндрій Таран
«Ми віримо, що для НАТО було б правильним рішення про членство в альянсі України та Грузії. Наші країни мають багато спільного. Це пострадянські республіки, це країни, котрі зазнали агресії з боку Росії. З нашої точки зору, потенційне членство в НАТО України та Грузії матиме суттєвий вплив на євроатлантичну безпеку та стабільність, зокрема, у Чорноморському регіоні», – наголосив Андрій Таран під час брифінгу.
Зі свого боку НАТО також подає сигнали про готовність до більшого зближення. Під час онлайн-пресконференції напередодні дводенного засідання глав МЗС країн-членів альянсу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що альянс продовжує нарощувати підтримку України і Грузії у Чорноморському регіоні у відповідь на посилення позицій Росії.
Столтенберг наголосив, що регіон Чорного моря має важливе значення для НАТО на тлі нарощування військового потенціалу Росії в регіоні. «Ми бачимо, що Росія порушує міжнародні угоди і розміщує нову зброю», – сказав Столтенберг. У цьому зв’язку альянс збільшує підтримку і взаємодію з Грузією і Україною.
Ми повинні у подальшому зміцнювати нашу присутність у регіоні, також розглянути це питання з нашими партнерами – Грузією і УкраїноюЄнс Столтенберг
«Оскільки ми бачили, що Росія порушила територіальну цілісність і суверенітет цих двох країн через незаконну анексію Криму і присутність російських сил у регіонах, які є визнаною територією Грузії, ми нарощуємо політичну і практичну підтримку. І спостерігаємо, що Росія посилює свою військову присутність не в останню чергу у Криму. І це є причиною того, чому ми повинні у подальшому зміцнювати нашу присутність у регіоні, також розглянути це питання з нашими партнерами – Грузією і Україною», – сказав Столтенберг.
Він також нагадав про те, що альянс уже має значну присутність у Чорноморському регіоні, де нещодавно відбулися навчання за участі кораблів союзників. Також НАТО розміщує тренувальну багатонаціональну бригаду, яку очолює Румунія.
Про посилення підтримки НАТО України і Грузії домовилися навесні міністри закордонних справ країн НАТО. Заходи включали проведення спільних навчань у Чорному морі, протидію гібридним формам ведення війни і налагодження обміну радіолокаційними даними про рух у повітряному просторі.
Чи є війна на Донбасі і окупація Криму непереборною перешкодою?
Частина експертів вважає, що поки триватиме конфлікт з Росією на Донбасі та Крим перебуває поза контролем Києва, Україна не має перспектив на членство в альянсі, бо на неї би поширювалася Стаття 5 про колективну оборону, і країни НАТО не захочуть збільшувати свої ризики зіткнення з Росією.
Як нагадують автори статті у «Європейській правді», у 2018 році директор The Heritage Foundation Люк Коффі оприлюднив доповідь «Членство в НАТО для Грузії: в інтересах Сполучених Штатів і Європи», де пропонував не поширювати дію 5-ї Статті Північноатлантичного договору про колективну оборону на окуповані території.
У НАТО існують прецеденти, коли дія 5-ї Статті обмежується. Наприклад, з неї вилучені анклави Іспанії у Північній Африці, заморські департаменти Франції та Нідерландів, а також Гавайські острови США.
Є і інші ідеї щодо того, як наблизити членство України та Грузії в НАТО. Наприклад, Александр Вершбоу, колишній заступник генерального секретаря НАТО та колишній американський посол в Росії, нещодавно запропонував створити новий статус для України і Грузії – «асоційований член НАТО» і в такий спосіб пришвидшити їхній рух до повного членства, бо надання ПДЧ є досі каменем спотикання між членами альянсу.
А почати він рекомендує з того, щоб відправити більше військових з країн НАТО до України і Грузії для спільних навчань. Це послало б Росії сигнал про те, що НАТО підтримує своїх партнерів – послати військових для спільних тренувань і зброю, якої ці країни потребують. «Це показало б Росії, що ми серйозно розглядаємо їхнє майбутнє членство і їхню суверенність та незалежність», – сказав Вершбоу.
Українські експерти зауважують, що в політиці альянсу з часу військової агресії Росії на Донбасі відбулися серйозні зрушення. Якщо на початку існувало негласне ембарго на постачання зброї до України, то з часом воно було зняте. Як зауважив нещодавно один з провідних військових експертів Валентин Бадрак, ідеться передусім про технологічну зброю, без якої Україна не зможе отримати переваги над противником.
«Якщо на початку, в 2014-2016 роках, ці обмеження були дуже сильними, то нині їх стає все менше і менше. Серед позитивних прикладів – продаж летальної зброї», – зауважив Бадрак, наголошуючи на практичній співпраці з НАТО, яка підвищує технологічну спроможність України і одночасно наближає членство в альянсі.