Вступ України до Європейського союзу – заради цього керівництво України пропонує змінити преамбулу до Конституції. Але чи чекають в Брюсселі Україну? Як далеко готові зайти європейські політики у підтримці України? Чи готові європейські політики запастися терпінням, поки Україна продовжує реформи і бореться із корупцією? І як вибори, що наближаються, вплинуть на стосунки Києва та Брюсселя? Про це розпитували журналісти програми «Завтра» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна») речника представництва ЄС у Києві Давіда Стуліка.
– Зараз липневе, літнє затишшя, але дуже багато експертів прогнозують, що наступний політичний сезон буде дуже напруженим і насиченим. Що з цього приводу прогнозують у Європейському союзі?
– Ми сподіваємося, що перш за все вибори пройдуть прозоро, без жодних порушень, що Україна знову підтвердить, як і протягом останніх кількох років, коли відбувалися інші вибори, що тут поважають демократичні цінності, процедури, що Україна є позитивним прикладом для країн-сусідів. Також маємо надію, що під час цього передвиборчого періоду не зупиняться процеси реформування країни, бо вони дуже важливі. Україна не має часу, щоб, скажімо, на півроку зупинитись. З іншого боку, треба пам’ятати про те, що в самому Європейському союзі ми теж вступаємо в передвиборчий час: будуть вибори до Європейського парламенту в травні 2019 року і оновлення Європейської комісії.
– На час передвиборчих перегонів як в Україні, так і в Європейському союзі, ухвалення політичних рішень припиняється, заморожується, уповільнюється? Що відбувається, зокрема, в Європейському союзі?
– Уряди жодних країн у передвиборчий час не будуть ухвалювати якихось суворих непопулярних рішень. Це завжди робиться на початку виборчого циклу, одразу після виборів. Під кінець виборчого циклу кожен уряд хоче збирати дивіденди своєї роботи, показати позитивні моменти того, що було зроблено. Іноді в європейських країнах трапляються певні популістські рішення, наприклад, збільшення заробітних плат.
– Взагалі, ми бачимо піднесення популістських рухів у деяких країнах Європейського союзу. Чи може українське питання якимось чином вплинути на вибори в Європейський парламент?
– Я не знаю, чи це на щастя, чи на жаль, але питання України не є сьогодні вирішальним у Європі. Є зовсім інші: боротьба з тероризмом, питання міграції, поборення наслідків економічної та фінансової кризи. Ці питання будуть резонувати у виборах до Європейського парламенту. Якщо вже говорити про міжнародну політику, то однозначно тут будуть питання відносин ЄС – США, ЄС – Китай, ЄС – Росія. Не виключаю, що якимось чином українське питання десь там буде звучати, в країнах, які близькі Україні – це країни Балтії, Польща, може частково це питання пролунати на виборах до Європейського парламенту в Угорщині.
– Напередодні виборів звучать побоювання того, що Росія може якимось чином впливати на волевиявлення і на настрої електорату. Європейський союз для себе вирішив питання, як боротися із цією інформаційною війною? І чи очікуєте ви спроби Росії вплинути в Україні на передвиборчий процес?
– Україна, на жаль, є лідером, який одним із першим став жертвою цієї гібридної війни, інформаційної агресії. Це було ще тоді, коли в Європейському союзі ніхто не мав уявлення, як може працювати російська пропаганда. Тут скоріше ми вчимося в України, збираємо досвід, який ви тут уже маєте, і на основі цього досвіду відбувалися певні захисні заходи під час виборів в Німеччині чи у Франції.
Було б наївно думати, що Росія взагалі не буде жодним чином намагатися впливати на вибори в країні, навпаки, ми очікуємо навіть посиленого впливу, посилених зусиль на те, щоб або максимально цей демократичний процес дискредитувати, або певною мірою на нього вплинути. І ми з цим боремося таким чином: на європейському рівні є спеціально створена робоча група, яка займається протидією російській інформаційній агресії. І вони на щоденному зв’язку з її українськими партнерами.
– Якщо говорити про ті реформи, які Україна впроваджує зараз, де ви бачите найбільші успіхи, а де успіхи не такі яскраві?
– Процес, який стосується, наприклад, державних закупівель навіть випередили. Україна в цих певних сферах знову стає лідером. Приклад системи ProZorro показує, що країна може випередити решту Європи.
– Але експерти і представники бізнесу досить скептично в Україні до цього ставляться, тому що завжди є можливість це обійти.
– Нема стовідсотково ефективної системи ніде в світі, і в Європі також. Ви дуже просунуті в певних сферах. Це теж стосується усунення торговельних перепон. Зміни технічних норм, зміни технічних регламентів – там теж є прогрес. І це відкриває українським експортерам нові ринки збуту.
– У яких сферах Україна могла б показати себе краще?
– Однозначно, це боротьба з корупцією. Бо це дійсно найбільша перепона, яка заважає економічному розвиткові, яка заважає тому, щоб, наприклад, громадяни довіряли власній державі, власним органам влади.
– А в чому тут проблема? Якщо подивитися офіційні заяви Європейського союзу, то дуже часто ЄС вказує на те, що Україна досить багато зробила в сфері боротьби із корупцією, але…
– Але не закінчений цей процес, наприклад, покарання злочинців, які залучені до корупції. Є законодавство, є інституції, які дають можливість це розслідувати, але не був створений Антикорупційний суд, який би міг давати справедливі вироки корупціонерам.
– Окрім боротьби з корупцією, де ще є сфери, в яких Україна могла б бути кращою?
– Це енергетика. Через те, що створено систему більш прозорого створювання ціни, зменшився простір для корупції в цій галузі. Ми очікуємо, що реформи в енергетичній галузі підуть ще далі, що почне працювати максимально ефективно незалежний регулятор енергетичного ринку, що відбудеться розділення «Нафтогазу» згідно з європейськими стандартами на компанію, яка постачає, транспортує та яка видобуває газ чи нафту. Ми розуміємо, що є багато тут проблем, йдуть певні міжнародні судові процеси, і є багато юридичних нюансів. Треба ухвалювати відповідне законодавство у сфері енергетики.
– Часто від експертів можна почути думку, що Європейський союз втомився від України. Чи дійсно є таке відчуття?
– Це однозначно кліше. Це міф, що є якась там втома. Її нема. І не може бути втоми. Європейський союз не може втомитися від України, яка є найбільшою європейською країною, яка є прикладом позитивних змін для решти східноєвропейського регіону. Може, іноді є певне розчарування, що певні процеси не йдуть так швидко, як могли б. Але в Європейському союзі ніхто не може зневіритися в Україні, і ніхто не може і навіть не хоче обмежити підтримку України. Я думаю, навпаки, ми переходимо з підтримки на високому політичному рівні на щоденну підтримку на робочому рівні. Вже починається таке органічне зростання між Україною та ЄС.
Цей матеріал підготовлено спеціально для програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна». Дивіться її щонеділі о 18:00 на телеканалі «112 Україна».
