Київ – Верховна Рада дозволила надавати статус учасників бойових дій ветеранам УПА, Української народної революційної армії та збройних формувань ОУН. За відповідний законопроект 6 грудня проголосували 236 депутатів. Радіо Свобода спробувало розібратися, що саме відбулося.
Що саме змінилося
Депутати внесли зміни до закону про статус ветеранів війни. Відповідно до нього, статус учасника бойових дій може надаватися особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, «Поліської Січі», Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів ОУН. А порядок надання цього статусу тепер має визначити Кабінет міністрів у тримісячний термін із дня опублікування закону.
Стаття, яку змінили парламентарі, раніше дозволяла надавати статус учасника бойових дій «воякам Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в 1941–1944 роках, які не вчинили злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».
Як ухвалювали поправку
Як зауважив у сесійній залі один із авторів законопроекту – депутат від«Радикальної партії Ляшка» Юрій Шухевич, який сам є сином командира УПА, зараз в Україні залишилося близько 1,2 тисячі таких людей.
«Цей статус дасть їм певні гарантії, хоча б частково відшкодує те, чого вони були позбавлені роками», – каже він.
Водночас, на думку депутата від «Опозиційного блоку» Наталії Королевської, такі зміни тільки поглиблять розкол в українському суспільстві та ветеранських колах, про що вона також заявила з трибуни.
Інші депутати, що виступали цього дня у сесійній залі, в принципі, підтримали нововведення, але вказали на те, що змінювати закон про статус ветеранів Рада береться не вперше.
«Ця каденція Верховної Ради вже 17-й раз вносить зміни до даного закону. А це означає, на жаль, що немає ані комплексного підходу, ні розуміння, які зміни потрібні, особливо щодо наповнення соціального захисту, соціальних дій держави щодо ветеранів війни», – зауважив Роман Семенуха з фракції «Самопомочі».
Як реагують нащадки ветеранів УПА
Радіо Свобода поспілкувалося із родичами людей, яких стосується ухвалений нині закон. Дочка зв’язкової УПА Ванди Горчинської Ярослава, якій довелося зростати у статусі дочки «ворогів народу», рада змінам до законодавства. Зараз її матері – 93 роки.
«Мама мені казала: я не думала, що доживу до таких днів, що нас як організацію визнають учасниками бойових дій. Вона прагнула до того. У мене й тато був засуджений на 25 років, але царство йому небесне», – каже Ярослава.
Український доброволець-медик Назарій Гординяк, який служив у складі тепер уже розформованої 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил (зараз вона – 14-та), каже, що визнання вояків УПА на державному рівні також багато значить для його родини, хоча мало хто може вже цьому порадіти.
Він розповів про рідного брата свого діда, який утік із примусових робіт у Німеччині і загинув від рук радянських силовиків, після чого всю родину вислали до Хабаровського краю на Далекому сході.
«Станичний було у нього звання. Дмитрій. Служив в УПА, був розстріляний НКВС, тіло його викрали тієї ночі й поховали на кладовищі у Миколаєві Львівської області», – каже Гординяк.
Водночас, за словами добровольця, існує ймовірність того, що серед інших вшановуватимуть тих, хто цього не заслуговує – тому що через те, що вціліло так мало людей, важко перевіряти інформацію.
«Зараз з’являються невідомі вояки, які здавали наших предків. Це мій дід розказував, і серед сусідів такі були», – зауважує він.
Як реагують політичні експерти
Продовженням декомунізації назвав сьогоднішнє рішення Верховної Ради голова центру «Ейдос» Віктор Таран.
Водночас, політолог Олексій Якубін пов’язує таку активність депутатів в рамках символічного порядку денного із наближенням виборів.
«Якщо говорити про електоральний ефект від таких рішень, то це може бути актуальним для 3-4% виборців, як правило – тих громадян, які себе асоціюють із таким правим, консервативним баченням. Але за цих виборців, як ми бачимо, бореться дуже багато різних політичних сил. Тому я думаю, що електоральний ефект тут буде мінімальний», – вважає він.
З іншого боку, на думку Якубіна, таким чином депутати намагаються переключити увагу свого електорату від економічних проблем і змін, які вносяться до законодавства у цьому ключі.
