Львів – Наслідком розпродажу нерухомого майна Львівського державного підприємства фрезерних верстатів наприкінці 90-х–початку 2000-х років сьогодні є конфлікти, відкриті кримінальні провадження і побоювання підприємців, що земля, яку вони орендують, зацікавила забудовників житла. Що сьогодні обере міська влада: збереження робочих місць чи активну забудову міста житловими будинками?
Підприємець Михайло Мартиняк знайомить зі своїм виробництвом, яке створив самостійно. На «Резоні» працюють 60 осіб. Керамічні вироби, які тут виготовляють, замовляють не лише в Україні, але й у Німеччині і Бельгії. Працює українське підприємство на українській сировині і його продукція відзначена численними міжнародними відзнаками.
Почав це виробництво з нуля. Тут були розвалені будівлі, спершу в Акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів» я купив хімічний склад, тут був жахМихайло Мартиняк
«Почав це виробництво з нуля. Тут були розвалені будівлі, спершу в Акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів» я купив хімічний склад, тут був жах. Все розчистив, багато часу і ресурсів вклав, щоб довести це приміщення до рівня сучасного цеху. Я орендую 0,8 га землі у міста і сплачую податки щомісяця. Але сьогодні у такій ситуації, що не знаю, про яку стабільність розвитку підприємства маю говорити працівникам, коли вони бачать, що до нас викликає поліцію керівництво Товариства з додатковою відповідальністю (ТзДВ) «Львівський фрезерний завод», висловлюючи необґрунтовані претензії щодо майна», – каже підприємець.
Не лише Михайло Мартиняк, а ще кілька осіб наприкінці 90-х–початку 2000-х років придбали нерухоме майно в Акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів». Загалом на створених ними п’яти підприємствах, які орендують у міста землю, працюють понад 800 робітників. Однак уже понад рік між підприємцями і сьогодні ТзДВ «Львівський фрезерний завод» існує конфлікт. Голова товариства звинувачує підприємців «у рейдерстві», тобто захопленні ними 4 будівель, а ті, навпаки, скаржаться на «намагання рейдерського захоплення їхніх земельних ділянок, будівель і споруд», і заявляють, що «відбувається втілення схеми по захопленню землі під будівництво житла».
Звинувачення звучать від обох сторін
Зараз у ТзДВ «Львівський фрезерний завод» працює, за словами керівника Ігоря Пешка (його батько Іван Пешко був серед акціонерів колишнього державного заводу фрезерних верстатів), 60 осіб, тут виготовляють сільськогосподарську техніку, виробництво розташоване на площі 18000 квадратних метрів. Але велику частину приміщень ТзДВ здає в оренду, на що вказують численні назви компаній і фірм на будівлях. Ігор Пешко пояснює, що «бореться з сусідами-підприємцями за комунікації, які вони зруйнували».
Пожежний резервуар 200 метрів кубічних – найбільш болюче питання. Маємо перелік майна, переданого до статутного фонду закритого товариства і станом на 1994 рік заводу фрезерних верстатів належали всі ці будівліІгор Пешко
«Резервуар, який приймає дощові стоки з усієї території, доступу до нього немає. Хоча фізично він існує, але підприємець забетонував люки. Друга позиція – теплопункт, який зруйнували наші сусіди-підприємці не на території, яку вони орендують, а на території ТзДВ і нас туди не допускають. Вони це місце засипали землею. Кузня зруйнована і на її місці збудовано недавно нове приміщення. Пожежний резервуар 200 метрів кубічних – це найбільш болюче питання, бо нас можуть закрити пожежники. Ось є перелік майна, переданого до статутного фонду закритого товариства, і станом на 1994 рік заводу фрезерних верстатів належали всі ці будівлі. Все що продали, зняли з переліку, а решта – споруди фрезерного заводу», – говорить Ігор Пешко.
Він показує радянські карти 70-х років, на яких позначені чотири об’єкти, які належали державному заводу фрезерних верстатів і на сьогодні, каже, ці комунікаційні будівлі – їхні. Тим часом підприємці вказують на документи купівлі-продажу ними майна, мають плани територій, на яких не зазначені ці об’єкти, про які говорить їхній опонент.
Бюро технічної інвентаризації надало документи на неіснуючі будівлі, тому я звернувся у силові структуриБогдан Шевців
«Акціонерне товариство викупило завод, але частину майна розпродало, бо заборгувало людям зарплату. Я купив нерухомість у 2001 році. Обладнання кузні тоді керівники заводу порізали і за готівку продали. Над кузнею був навіс, мені його продали. Пожежного резервуару не було, на його місці був склад. Цей резервуар був оформлений, як підвал, не був зданий в експлуатацію. Батько нинішнього голови ТзДВ – Іван Пешко – підписав документи про продаж майна. Я маю договір на проектування і початок будівельних робіт, договір на оренду землі. Товариство показує документ із переліком майна на 1994 рік, виданий йому у 2015 році, але за цей час завод продав частину. Бюро технічної інвентаризації надало документи на неіснуючі будівлі, тому я звернувся у силові структури», – говорить керівник компанії ВЕЕМ Богдан Шевців.
Ігор Пешко стверджує, що фрезерний завод користується землею з 50-х років, але на сьогодні підприємство немає договору оренди на неї, говорить, що сплачує податки містові. Лише недавно ТзДВ звернулось із проханням до міськради про дозвіл на оренду землі.
Участь міськради є велика у цій справі, бо вона визначає статус цих земель: чи переведе по містобудівній документації у громадську чи житлову забудовуВалерій Веремчук
«Виходить, що вони не доплатили в бюджет Львова мільйони, а, можливо, і десятки мільйонів орендної плати за землю, бо земельний податок у рази менший за оренду землі. У цьому конфлікті переплелися різні проблеми: і господарські, і фальшування документів, і містобудівні, і земельні. А ще там одразу з боку будують офіси і житло. Участь міськради є велика у цій справі, бо вона визначає статус цих земель: чи переведе по містобудівній документації у громадську чи житлову забудову. Це робиться при змінах до детального плану території, що затверджує виконавчий комітет. Уже є два детальні плани цієї території, зроблені цього року. А часті зміни детальних планів викликають занепокоєння, що промислову ділянку перетворять у житлову. Тоді підприємці матимуть, окрім конфлікту з ТзДВ, ще одну проблему», – говорить депутат міської ради Валерій Веремчук, який на останній сесії міськради зробив запит із цього питання.
Винні дві сторони – мерія
Начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міськради Юліан Чаплінський зауважив Радіо Свобода, що на ділянці, що орендують підприємці і на якій розташоване ТзДВ, нічого нового не планують будувати.
Там фактично є порушення з обох сторін і лише вихід – йти у судЮліан Чаплінський
«Детальний план торкався впорядкування під’їзних шляхів. Завод після радянських часів був розділений на багато власників. Ті власники умудрились протягом хаотичних 2000-х років поробити ряд незаконних добудов і надбудов. Фрезерний завод сам же ж продав об’єкти нерухомого майна підприємцям, сам же ж вступив із ними у суттєвий конфлікт. Ми погодили один детальний план, вони звернулись по дозвіл нового детального плану. Завод продав дрібні об’єкти, а тепер почав витягувати якісь акти, витяги, що у них є ті об’єкти і ми вирішили з депутатами з’ясувати. Там фактично є порушення з обох сторін і лише вихід – йти у суд. Є підробка документів»,– зауважив Юліан Чаплінський.
Цікаво, що фірма «Будімпекс», яка теж купила майно у фрезерного заводу і до якої має претензії ТзДВ щодо однієї будівлі, звернулась у міськраду з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки, яку вона орендує. І отримала відповідь, що «згідно з детальним планом території, частина земельної ділянки, яку оформляє в оренду «Будімпекс», вже перебуває в межах зони центру ділової та громадської діяльності». А це суперечить промисловій діяльності підприємства, каже депутат Валерій Веремчук. Цікаво, що до цієї частини території належить, зокрема, вулиця, де розташоване ВАТ «Південьзахіделектромережбуд» (із 1997 до 2005 років головою правління був Андрій Садовий, нинішній міський голова Львова). І сьогодні мерія цю частину території з промислової переводить у житлову.
З усіх боків території колишнього фрезерного заводу ведеться житлове будівництво і підприємці, які купили там нерухоме майно, побоюються, що всю промислову ділянку хочуть забудувати будинками. Голова ТзДВ «Львівський фрезерний завод» також каже, що хоче зберегти цільове призначення землі під промисловість.
Бездумне будівництво житла шляхом переведення ділянок промислового призначення під житлову забудову – це величезна міна під розвиток містаОлег Синютка
«У Львові диспропорція щодо житлового будівництва. Бездумне будівництво житла шляхом переведення ділянок промислового призначення під житлову забудову – це величезна міна під розвиток міста. Я принципово підтримую підприємців», – каже голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка. Однак він не уточнив Радіо Свобода, як саме допоможе зберегти 800 робочих місць.
У прокуратурі Львівської області повідомили Радіо Свобода, що «у січні 2017 року місцева прокуратура зареєструвала кримінальне провадження за кваліфікацією шахрайство і підробка документів за заявами трьох різних підприємців, які орендують ділянки на території колишнього фрезерного заводу. Фактично на цій території є фрагменти, залишки будівель щодо яких на даний час триває будівельно-технічна експертиза. У серпні цього року до справи додалась заява, на підставі якої зареєстровано кримінальне провадження за статтею – підробка». Однак слідство у цій справі триває дуже повільно.
