Тарас Ібрагімов
Севастопольський плавець-марафонець, відомий кримський дисидент Олег Софяник повідомив про загрозу примусового утримання в місцевій психіатричній лікарні. Він вважає, що на прийом його викликають з ініціативи російських спецслужб, а приводом для цього могла стати його активна проукраїнська позиція.
Кримчанин Олег Софяник відомий у першу чергу своїми спортивними досягненнями як плавець-марафонець і рекордсмен Книги рекордів України. На його рахунку понад півсотні марафонських запливів у Чорному, Середземному, Мармуровому, Південнокитайському і Карибському морях. Плавець часто присвячує їх діячам і подіям із історії України й кримськотатарського народу. Чи йдеться про можливе відродження радянської каральної психіатрії в анексованому Криму ‒ про це в ефірі Радіо Крим.Реалії разом із ведучим Тарасом Ібрагімовим говорили сам Олег Софяник і радянський дисидент, російський правозахисник Олександр Подрабінек.
‒ Олеже, за яких обставин у вас відбувся діалог зі співробітниками психіатричної лікарні?
За останні роки я склав добірку статей про історію дисидентського руху, опублікував все це на сайті, але він зник, заблокований «Роскомнаглядом». Це сталося в неділю, а у вівторок мені телефонують. Я думаю, я у них в «розробці»Олег Софяник
Софяник: У вівторок (11 лютого ‒ ред.) вранці мені зателефонували на мобільний, який, загалом, не знає ніхто, окрім близьких друзів. Кажуть, це з психоневрологічного диспансеру, і питають, чи знаю я, що перебуваю у них на обліку. Я відповідаю, що не знаю. Я перебував там за радянських часів, але з 1988 року з психіатрами не спілкувався, мене ніхто не турбував. Вони кажуть, ви маєте прийти. Я питаю: «Як ви знайшли телефон?» ‒ «Це не має значення, в інтернеті знайшли». Але в інтернеті його немає. Загалом, я відмовляюся приходити, пропоную надіслати мені повістку. Вони: «А де ви живете зараз?» Кажу: «Раз ви дізналися телефон, то дізнаєтеся й адресу прописки» ‒ «Та ні, ви там вже не живете. Якщо не прийдете, ми вас привеземо з поліцією, тому що ми вас шукаємо вже кілька років». Ця жінка, до речі, так і не назвалася. Словом, вона погрожувала помістити мене в лікарню, бо я нібито соціально небезпечний.
‒ В якому сенсі, на її думку?
Останнім часом за мною відкрито ходить зовнішнє спостереженняОлег Софяник
Софяник: Я запитав те ж саме. Вона відповіла: «Приходьте, поговоріть із лікарем, вам тоді все скажуть». А якщо ні, то, мовляв, вони мене покладуть до кінця моїх днів, родичів у мене немає, ніхто не забере. Мовляв, краще добровільно. Я повторив, що нікуди не піду. Вона каже: «Ну все, я вас попередила, будемо вживати заходів». На цьому розмова закінчилася. Буквально за кілька днів до цього у мене були зламані електронна пошта, моя сторінка на фейсбуці. За останні роки я склав добірку статей про історію дисидентського руху, опублікував усе це на сайті, але він зник, заблокований «Роскомнаглядом». Це сталося в неділю, а у вівторок мені телефонують. Я думаю, я у них в «розробці».
‒ Ви вважаєте, що вами зацікавилися російські спецслужби?
«Ви що, ідіоти? Ви з ким зв’язалися? Це наш ворог. Якщо він там попливе, ми його розстріляємо»
Софяник: Звичайно. Останнім часом за мною відкрито ходить зовнішнє спостереження. Я їздив на цвинтар до батьків, де більше нікого не було ‒ під’їжджає машина, стоять і фотографують. Телефон прослуховують. Я неугодний їм своєю проукраїнською позицією, тим, що займаюся історією дисидентства. Мені здається, їхня нездорова активність пов’язана з моїми останніми запливами на підтримку кримських татар. Перший заплив був 20 квітня 2019 року ‒ я проплив кілометр у холодній воді. Після цього на рятувальну станцію в Ушаковій балці приїжджали співробітники ФСБ і розпитували, що за плавець ‒ а я там завжди тренувався. Вони навіть встановили камери спостереження, щоб бачити, чи не плаває там хтось із кримськотатарським або українським прапорами, а потім вживати заходів і затримувати. Влітку я збирався зробити заплив із Ялти до Туреччини на підтримку кримськотатарського народу, у пам’ять про депортацію. Звернувся з такою пропозицією в ялтинську мерію, і вони підтримали ідею, навіть Руслан Бальбек схвалив (російський політик із Криму, в Росії його називають «депутатом Держдуми Росії», що незаконно «обраний» до російського парламенту на окупованій українській території ‒ ред.). Вони намагалися узгодити заплив із прикордонниками, але ті зателефонували до Москви, назвали моє прізвище, і їм там кажуть: «Ви що, ідіоти? Ви з ким зв’язалися? Це наш ворог. Якщо він там попливе, ми його розстріляємо».
‒ Коли ви вирішили, що все-таки залишите Крим?
Софяник: Буквально в останній тиждень, тому що більше не бачу сенсу перебувати тут. Я під пильною увагою російських спецслужб, мене в будь-який момент можуть заарештувати, підкинути наркотики чи зброю, як це сталося з Олегом Приходьком. Зараз у Росії фактично 37-й рік: пенсіонера заарештовують за божевільним звинуваченням у спробі підриву Сакської міськради. Вибачте, такого навіть за радянських часів не було. Людей заарештовували за листівки, за конкретні вчинки, але ніхто не вішав тероризм. У моєму випадку все може бути, тому що їм треба когось садити, готувати людей на нові обміни. Я думаю, що найближчим часом спробую перетнути адміністративний кордон. Не знаю, як все відбудеться, тому що тепер російські прикордонники тримають мене по годині, по півтори, забирають паспорт, садять у машину, комусь телефонують. Я звернувся до президента України Володимира Зеленського, щоб він допоміг мені виїхати, якось проконтролювати процес.
‒ Журналісти Крим.Реалії надіслали запит головному лікареві психіатричної лікарні в Севастополі з проханням прокоментувати ситуацію з Олегом Софяником: чи викликають вони його на прийом і в чому причина? Поки що відповіді не надійшло, але якщо вона прийде, то ми обов’язково її опублікуємо. Про те, як влаштовані психіатричні лікарні в Криму і що відбувається з людиною, яка туди потрапляє, Крим.Реалії розповів заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров. У 2016 році проти нього порушили кримінальну справу за звинуваченням у сепаратизмі і насильно помістили в психіатричну лікарню Сімферополя для проведення судово-психіатричної експертизи. У лікарні Умеров провів майже місяць і назвав свій досвід «одним великим катуванням».
«Стаття, яку мені інкримінували, не передбачає проходження психіатричної експертизи, тому я відмовлявся. Але мене через суд, у примусовому порядку помістили в психіатричну клініку. Будь-яких лікувальних дій і спроб введення препаратів не було. Я вживав тільки ту їжу і воду, які приносили з дому, але умови там були просто жахливі. Той 21 день перебування в клініці я сприймаю як спробу вплинути на мої погляди, на мою волю. Після закінчення цього терміну я говорив журналістам, що це як одне велике катування. Що стосується каральної психіатрії, у прямому сенсі її, напевно, не було, але спроба впливати на волю людини однозначно наявна. Контакт із хворими не обмежений, будь-хто з них може до тебе підійти, пристати з розмовами. Прокидаєшся вночі ‒ над тобою стоїть психічнохворий чоловік. Моторошно було. Туалет на три місця, без перегородок. Всі ці дні я не користувався душем, тому що там немає дверей, хто завгодно міг зайти», ‒ розповів Ільмі Умеров.
‒ У цій же психіатричній лікарні в Сімферополі в останні роки проходять примусові експертизи фігуранти «справ Хізб ут-Тахрір». Адвокат Айдер Азаматов пояснив Крим.Реалії, чому це можна розцінювати як порушення прав людини.
«Із моєї точки зору, це порушення права людини на добровільне проходження обстеження в таких установах. В обвинуваченого немає такого обов’язку, змусити його не можна. Але слідчі органи пояснюють це тим, нібито неможливо встановити осудність людини, тому направляють її на медичний огляд. Найголовніше, що це порушення честі й гідності. Направляючи на такий огляд, людину подають як особу, у якої, можливо, є психіатричні захворювання. Ми оскаржимо постанови про направлення на медичний огляд, але, звичайно, у місцевих судах на це заплющують очі й не бачать жодних порушень. Потім це буде акумулюватися і згодом додаватися до скарг до Європейського суду з прав людини», ‒ каже адвокат Айдер Азаматов.
‒ Пане Подрабінек, про що, на вашу думку, може свідчити те, що відбувається з Олегом Софяником?
Той факт, що Олегові через 30 років після утримання в психіатричній лікарні за дисидентську діяльність телефонують і вимагають прийти в таку ж установу, свідчить про серйозну загрозуОлександр Подрабінек
Подрабінек: Я знайомий із ним іще з часів «перебудови». Те, що він розповідає, може свідчити про те, що в Криму робиться спроба відродження каральної психіатрії. Я не скажу, що вона відроджується як система в Росії, але той факт, що Олегові через 30 років після утримання в психіатричній лікарні за дисидентську діяльність телефонують і вимагають прийти в таку ж установу, свідчить про серйозну загрозу. З іншого боку, не можна точно сказати, що йому телефонували саме з севастопольського диспансеру. Це міг бути оперативник ФСБ, вони люблять розігрувати такі речі. Але це в будь-якому разі тривожна ознака, суспільство має насторожитися і подумати про те, що наслідки можуть бути важкими.
‒ У сучасній Росії є схожі приклади, коли спецслужби використовують психіатричні лікарні як елементи тиску?
Подрабінек: Я б сказав, що є такі спроби з боку спецслужб. Ситуація зовсім не така однозначна, як у Радянському Союзі. У випадку з Ільмі Умеровим очевидно, що спецслужби намагалися використовувати психіатрію, але це не вийшло, лікарі не пішли на повідку в каральних органів. Слідчі намагаються спробувати таким чином натиснути на обвинуваченого, залякати його. Психіатри поки ще тримаються, але ситуація в країні поступово погіршується, і цілком можна очікувати, що врешті-решт знайдуться психіатри, які підуть на поступки. Якщо зусилля в цьому напрямку будуть продовжуватися, то система каральної психіатрії відродиться.
Довідка: 11 лютого Олег Софяник розповів Крим.Реалії, що боїться опинитися ув’язненим у психіатричній лікарні Севастополя, куди його викликають на прийом.
Софяник звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням допомогти йому залишити територію анексованого Криму.
14 листопада 2019 року російські силовики затримували Олега Софяника на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонщиною. До цього він здійснив заплив від мису Лукулл (на заході Криму) до бухти Омега в Севастополі. Відстань у 30 км він подолав за 10 годин ‒ без відпочинку і супроводу. Цей заплив Софяник присвятив 75-річчю депортації кримських татар.
Олег Софяник ‒ відомий севастопольський плавець-марафонець, рекордсмен Книги рекордів України. Станом іще на травень 2012 року Софяник здійснив понад 50 марафонських запливів, найдовший із них ‒ через Південнокитайське море завдовжки 350 кілометрів. Софяник також переплив Середземне море, Мармурове море, протоку Босфор (вздовж і впоперек), протоку Дарданелли. Здійснював марафонські запливи на відстань до 100 кілометрів уздовж берегів Криму. Відомий також запливами в холодній воді в зимовий час.
Севастополець є дисидентом. За відмову від служби в армії і від громадянства СРСР його в радянські часи примушували до психіатричного лікування.
