Дніпро – У Дніпрі побачила світ книга про Голодомор-геноцид 1932–1933 років на теренах регіону. Її видав міський комунальний заклад Музей спротиву Голодомору коштом міського бюджету. Авторкою статті та упорядницею архівних документів, що увійшли до збірки, виступила доктор історичних наук Наталя Романець. За словами рецензента видання, історика Олександра Нікілєва, це – перша книга, що показує систему тиску голодом на селянство Дніпропетровщини. Левову частку накладу отримали вчителі історії місцевих шкіл.
Вдумайтесь у цю цифру: місця позбавлення волі в той час були переповнені в тисячу разів!..Наталя Романець
Професорка Наталя Романець вивченням штучного голоду в Україні займається майже 30 років. Історикиня розказує: над цим виданням «Голодомор – геноцид 1932–1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби і наслідки» працювала близько півтора року. До книги увійшли унікальні архівні документи, що показують масштаби Голодомору 30-х на Дніпропетровщині, більшість із них публікуються вперше.
Дослідниця зазначає: унікальність цієї збірки в тому, що вона присвячена винятково подіям Голодомору й показує саме регіональний аспект тих подій.
«Книга містить велику наукову статтю на сто сторінок, присвячену висвітленню масштабів і наслідків Голодомору, зокрема йдеться про діяльність партійно-радянського керівництва Дніпропетровської області в умовах Голодомору 1932-33, механізми його замовчування, окремо аналізуються масштаби Голодомору 1933 року. Ідеться про становище в’язнів, а в основному це були селяни, заарештовані й засуджені під час хлібозаготівельної кампанії. Вдумайтесь у цю цифру: місця позбавлення волі в той час були переповнені в тисячу разів!.. Розповідається також про дитячу безпритульність – про безпритульних, які стали такими через голод, заходи щодо їхньої фільтрації. У Дніпрі були так звані «фільтраційні бараки», в яких цих людей утримували. Окремо говоримо про наслідки Голодомору», – розповіла науковець.
Замовчувані аспекти Голодомору
За словами Наталі Романець, у книзі, зокрема, є документи, що свідчать про масштаби зростання злочинності, пов’язаної з голодом. Довгий час ця тема замовчувалася.
Є документи про рівень злочинності, про те, якими були крадіжки, коли одні знесилені голодом люди крали в інших знесилених голодом людейНаталя Романець
«Досі є такі люди, які говорять, що «за Сталіна був порядок». Але в збірці є документи про рівень злочинності, про те, якими були крадіжки, коли одні знесилені голодом люди крали в інших знесилених голодом людей. А влада була безсила з цим щось зробити. Про це свідчать і самосуди – стихійні розправи, які люди вчиняли над крадіями, бо влада не могла їх захистити. Є обвинувальні висновки щодо канібалів, які були притягнуті до відповідальності. Це все унікальні документи», – сказала історик.
Деякі документи – вражаючі, каже науковиця. Вони показують «людський» вимір Голодомору.
«Наприклад, документи щодо відомого села Вербки у Павлоградському районі, внесеного до «чорної дошки». Документ зі списками тих людей, які потрапили до лікарні, померли від голоду, були пухлі від голоду. Там прізвища, імена, скільки членів сім’ї… Відомий вислів: смерть однієї людини – це трагедія, а смерть мільйонів – це статистика. Так от. Для мене було дуже важливим «залюднити» статистику, показати, що це були за люди, хто вони. Ці документи говорять самі за себе», – розповіла дослідниця.
Робота над термінологією
Книгу про Голодомор видав міський комунальний заклад Музей спротиву Голодомору. Кошти – з міського бюджету. Наклад – 200 примірників, розповідає директорка музею Лілія Богачева. 190 з них вже вручили вчителям історії місцевих шкіл.
За її словами, ця книга є однією з перших збірок матеріалів з Державного архіву Дніпропетровської області та національного історичного музею імені Яворницького, які стосуються теми Голодомору саме в регіоні. Учителі зможуть використовувати її для підготовки тематичних уроків.
Якщо говориться про «розкуркулення», це слово є дегуманізуючим терміном окупаційної владиЛілія Богачева
Однак, каже вона, потрібно також правильно читати документи, наведені в книзі. Тому найближчим часом музей передаватиме до шкіл посібники щодо термінології часів Голодомору.
«Над випуском цих посібників зараз працює Інститут дослідження Голодомору, а наш музей поширюватиме їх по школах. У документах тих часів використовується термінологія комуністично-окупаційної влади. Якщо говориться про «розкуркулення», це слово є дегуманізуючим терміном окупаційної влади. Кого називали «куркулями»? Людей, які важко працювали й щось мали. І злочин проти цих людей називали «розкуркуленням»… Аби у вчителів, науковців, людей, які вивчають тематику Голодомору, не було різночитань, ми маємо говорити однаковими словами. І нам надзвичайно важливо показувати трагедію Голодомору очима українського народу, показати, що це справді був геноцид», – розповіла Лілія Богачева.
Нова книга вже отримала позитивні відгуки в науковому середовищі. Доктор історичних наук, професор Дніпровського національного університету Олександр Нікілєв, який написав рецензію до книги, каже: видання унікальне й значуще.
«Це перша книга, яка показує систему тиску голодом на людей у нашому регіоні. Такого ще не видавали. Це директиви, звіти, листи, у яких відображалися тодішні події. Щодо школярів, то для них буде доцільним вивчати історію України, пропущену крізь серця нас, українців», – сказав Олександр Нікілєв.
